Говорячи про масштаби діяльності ТНК, слід зазначити, що протягом останніх двох десятиліть ключові показники, що характеризують інтернаціоналізацію виробництва, зростали швидше, ніж глобальний експорт і глобальний ВВП. Так, обсяг продажів закордонних філій ТНК у 2000 році склав 15,7 трлн. доларів (для порівняння в 1982 році — 2,5 трлн., у 1990 році — 5,5 трлн. дол.), що більш ніж у два рази перевищило глобальний експорт, у якому транснаціональні корпорації також беруть істотну участь: біля половини угод у рамках світового експорту була зроблена ТНК.

Транснаціональні корпорації контролюють до половини промислового виробництва у світі, дві третини міжнародної торгівлі, приблизно 4/5 патентів і ліцензій на нову техніку, технології і ноу-хау. Майже вся торгівля сировиною на світових ринках здійснюється під контролем ТНК, у тому числі 90% світової торгівлі пшеницею, кава, кукурудзою, лісоматеріалами, тютюном, залізною рудою, 85% — міддю, бокситами, 80% — оловом, чаєм, 75% — натуральним каучуком, сирою нафтою. До кінця 90-х років міжнародне виробництво досягло 25% від глобального обсягу виробництва продукції і послуг (у порівнянні з 5% у 1982 році), однієї третини в країнах базування материнських компаній ТНК.

У транснаціональних корпораціях працює більш 70 млн. співробітників, тобто кожен десятий зайнятий у світі, крім сільського господарства. Причому за даними за 2000 рік чисельність персоналу іноземних філій ТНК досягла 45,6 млн. чоловік, що майже в два рази перевищує дані за 1990 рік і в три рази — за 1982 рік. При збереженні сумарної чисельності працівників материнських компаній практично незмінної кількість співробітників іноземних філій зростає постійно: у 2000 році в порівнянні з 1998 роком число працівників зросло на 30%. Чисельність працюючих у транснаціональних фірмах дуже велика. Приведемо лише окремі приклади: у компанії «Dаімlеrсhrуslеr AG» працює близько 467 тис. чоловік, «General Motors» — 398 тис. чоловік, «Ford Motor» — 364,5 тис., «Siemens» — 443 тис. і т.п.

На кінець 80-х — початок 90-х років нараховувалося 600 корпорацій із сумою продажів більш 1 млрд. доларів, що утворювали так називаний «Клуб мільярдерів». У середині 90-х років кількість мільярдерів значно перевищила 1000. У лідера по обсягу продажів серед усіх ТНК у 2000 році — «ExxonMobil Corporation» — цей показник склав 206 млрд. доларів, у «General Motors» — 178,8 млрд. И ще 11 компаній у світі в 2000 році з 500 найбільших ТНК перевищили рубіж продажів у 100 млрд. доларів (з них: 5 компаній США, 2 — Японії й інші з Європи).

Галузева структура виробництва ТНК досить широка. 60% міжнародних компаній зайняті в сфері виробництва (насамперед, в електроніці, автомобілебудуванні, хімічної і металургійної промисловості), 37% у сфері послуг і 3% у видобувній промисловості і сільському господарстві. Спостерігається тенденція збільшення закордонних інвестицій у сферу послуг і технологічно інтенсивне виробництво. Одночасно знижується їхня частка у видобувній промисловості, сільському господарстві і ресурсномісткому виробництві.

ТНК є, як правило, багатономенклатурними корпораціями, їхня діяльність досить диверсифікована. Кожна з 500 найбільших транснаціональних корпорацій США має в середньому підрозділи в 11 галузях, а найбільш могутні охоплюють по 30-50 галузей. У групі 100 ведучих промислових фірм Великобританії багатогалузевими є 96, у Німеччині — 78, у Франції — 84, в Італії — 90. Шведський автомобільний концерн «Вольво», наприклад, крім широко відомих в усьому світі автомобілів робить мотори для катерів, авіаційні двигуни. Ця корпорація нараховує більш 30 великих дочірніх компаній різного профілю у Швеції і кілька десятків за рубежем.

Багато інформації про рівень інтернаціоналізації можна почерпнути з досліджень, присвячених ранжируванню компаній. У закордонній печаті щорічно публікуються рейтинги найбільших компаній, складені в залежності від різних факторів. Досить представницьким є ранжирування компаній, відбиване в газеті «Financial Тімеs», журналах «Industry Week» і «Business Week». Так, рейтинги, випускаємі газетою «Financial Тімеs» (до речі, уже майже протягом двадцяти років), заслужено визнаються одними із самих повних. У цих рейтингах щорічно виділяється 500 лідерів світової економіки в залежності від розміру ринкової капіталізації, тобто вартості, отриманої як добуток числа випущених акцій компанією і їхньою ринковою ціною.

Основна частина ТНК зосереджена в розвинутих країнах: у США, країнах ЄС і Японії. Розподіл найбільших компаній по країнах відповідно до рейтингів «Financial Тімеs» і «Business Week» представлене в табл. 3.7.

Таблиця 3.7.

Розподіл найбільших компаній по країнах (питома вага до загальної кількості країн, що беруть участь у рейтингу, %)

Країна | Рейтинг «BusinessWeek» | Рейтинг «Financial Тімеs»

США | 48,5 | 47,8

Японія | 13,9 | 12,8

Великобританія | 9,0 | 8,0

Франція | 4,9 | 5,6

Німеччина | 3,8 | 4,2

Канада | 3,6 | 2,2

Італія | 2,8 | 3,0

Швейцарія | 2,0 | 2,2

Нідерланди | 1,9 | 2,0

Австралія | 1,6 | 1,6

Інші країни | 8,0 | 10,6

У закордонних же рейтингах переважають компанії, зв'язані з електронікою, виробництвом комп'ютерів і програмного забезпечення, телекомунікаціями й Інтернет-бізнесом.

Сподіваючись на структурні зміни в нашій економіці в найближчому майбутньому, слід зазначити, що незважаючи на те, що українські компанії поки не претендують на світове лідерство, їх усе-таки стали помічати закордоном, хоча і