ТНК здійснює свою діяльність (розміщує виробництво, веде господарську діяльність і т.п.), до загальної кількості країн, у яких корпорація потенційно могла б вести діяльність. В даний час число таких країн складає 187. Аналіз індексу NSI по 100 найбільших компаніях дозволяє підтвердити висновок, сформульований вище: країни, невеликі по територіальній ознаці, більш активно, чим великі держави, освоюють закордонні ринки (див. табл. 3.5).
Таблиця 3.5.
Характеристика індексу поширення мережі — NSI (Network Spread Index) у найбільших нефінансових корпораціях світу з обліком їх країнової приналежності
Країна | Індекс поширення мережі — NSI, % | Ранг
Швейцарія | 25,80 | 1
Нідерланди | 21,79 | 2
Великобританія | 19,93 | 3
Франція | 19,59 | 4
Німеччина | 18,89 | 5
Італія | 17,16 | 6
Швеція | 17,11 | 7
Японія | 14,29 | 8
США | 13,18 | 9
Фінляндія | 12,30 | 10
Канада | 8,56 | 11
Австралія | 6,42 | 12
Іспанія | 5,88 | 13
Венесуела | 2,67 | 14
Гонконг, Китай | 1,07 | 15
Середнє значення NSI | 15,63
Найвищий рівень NSI спостерігається в компаніях хімічної і фармацевтичної промисловості (21,8%), що займаються виробництвом продуктів харчування, напоїв і тютюнових виробів (19,31%), у галузях електроніки й електронного машинобудування (18,9%), тобто в галузях, найбільш орієнтованих на споживача, найменший — у компаніях сфери будівництва і будівельних матеріалів (8,02%), засобів масової інформації (6,77%), тобто в галузях, орієнтованих насамперед на національний ринок.
У середньому найбільші транснаціональні корпорації здійснюють свою діяльність у 29 країнах. До компаній, що перевищіли середній індекс поширення мережі майже в два рази (тобто з рівнем більш 30%), відносяться «Royal Dutch/Shell», «Nestle», «Unilever», «TotalFina», «Aventis» і ABB. Найменший рівень NSI (менш 5%) відзначається в компаніях: «Wal-Mart», «Texas Utilities», «Woodbridge Company», «Mitsubishi» і деяких інших.
Найбільший інтерес для нас представляють дані про 25 найбільших транснаціональних корпорацій Центральної і Східної Європи. В даний час вони розподілені між дев'ятьма країнами базування: Хорватія — 5 ТНК, Словенія — 5, Угорщина — 4, Російська Федерація — 3, Чеська Республіка — 2, Польща — 2, Словаччина — 2, Латвія — 1 і Румунія — 1. У спеціалізації цих ТНК найбільше часто представлені такі галузі, як транспорт (7 компаній), гірничодобувна промисловість і нафтогазовий комплекс (5 ТНК), хімічна і фармацевтична промисловість (3 компанії).
У 2001 році вперше в список найбільших ТНК Центральної і Східної Європи потрапили три російські корпорації: «ЛУКойл» і два морських пароплавства (Приморське і Далекосхідне).
Досягненням є те, що «ЛУКойл» очолив список найбільших компаній Центральної і Східної Європи, причому його закордонні активи більш ніж у сімох разів перевищують відповідний показник наступної за ним латвійської компанії (Latvian Shipping Co.). Приведемо дані по 10 найбільшим ТНК Центральної і Східної Європи (табл. 3.6.).
Таблиця 3.6.
Характеристика 10 найбільших ТНК Центральної і Східної Європи, ранжированних по обсязі закордонних активів (за даними 1999 року)
Компанія | Ранг по обсягу зарубіж-
них активів | Зарубіж-
ні активи, % від всіх активів компанії | Зарубіж-
ние активи, % від всіх активів компанії | Зарубіж-
ний пер-
сонал, % від усього персона-
лу компа-
нії | Індекс трансна-
ціональ-
ності, % | Ранг по індексу транс-
націо-
наль-
ності
ЛУКойл, РФ | 1 | 38,4 | 42,6 | 8,3 | 29,8 | 9
Latvian Shipping Co., Latvia | 2 | 97,6 | 100,0 | 64,3 | 87,3 | 1
Hrvatska Elektroprivreda d.d., Croatia | 3 | 11,7 | 1,3 | 0 | 4,3 | 10
Podravka Group, Croatia | 4 | 59,9 | 30,6 | 7,3 | 32,6 | 8
Приморське морське пароплавство, РФ | 5 | 57,7 | 73,2 | 47,1 | 59,3 | 3
Gorenje Group, Slovenia | 6 | 38,2 | 52,9 | 8,8 | 33,3 | 7
Далекосхідне морське пароплавство, РФ | 7 | 40,3 | 73,2 | 3,0 | 38,8 | 5
Pliva Group, Croatia | 8 | 19,8 | 65,5 | 33,7 | 39,7 | 4
TVK Ltd., Hungary | 9 | 31,7 | 63,1 | 17,7 | 37,5 | 6
Motokov a.s., Czech Republic | 10 | 62,3 | 74,5 | 57,6 | 64,8 | 2
Російська нафтова компанія «ЛУКойл» лідирувала серед інших ТНК і по обсязі угод по поглинанню іноземних компаній. Можна назвати чотири найбільші угоди, починаючи з 1998 року: поглинання румунської компанії «Petrotel SA» (1998 рік, за 56 млн.дол., 51% статутного капіталу), болгарської корпорації «Neftokhim» (1999 рік, за 361 млн.дол., 58% статутного капіталу), Одеського нафтопереробного заводу на Україні (1999 рік, за 6,5 млн.дол., 51,9% статутного капіталу) і американської компанії «Getty Oil Plc.» (2000 рік, за 71 млн.дол., 100% статутного капіталу). Особливо підкреслюється значення останньої угоди: Лукойл називається першою російською ТНК, що поглинула американську нафтову компанію. Причому, «Getty Oil Plc.» володіє 1260 роздрібними торговими підприємствами в 13 державах.
Незважаючи на те, що «Лукойл» однозначно лідирує серед компаній по всіх абсолютних показниках (закордонним і загальним активам, продажам, чисельності персоналу), за рівнем транснаціональності він займає відповідно до даних, приведеними в табл. 3.6, скромне дев'яте місце, а з 25 найбільших компаній Центральної і Східної Європи — 15 місце.
Головним фактором, що перешкоджає включенню українських компаній у подібного виду рейтинги, є відсутність прозорості в їхній діяльності. Компанії недостатньо відкриті, не публікується звітність, складена за західними стандартами.
Рівень і динаміка індексів транснаціональності цих