Оскільки конкурентноздатність - міждисциплінарне поняття, то на наш погляд необхідно визначити пріоритети у вивченні й застосуванні на практиці окремих питань керування конкурентноздатністю, саме тому ми зосередимося конкретніше на визначенні конкурентноздатності підприємств.

Визначимо конкурентноздатність підприємства як його потенційна якість, що включає:

1) здатність підприємства одержувати реальну оцінку очікувань цільової групи споживачів, а також простежувати тенденції споживчого поводження.

2) здатність організовувати робочий процес, результати якого будуть відповідати очікуванням цільової групи споживачів як найбільш корисного продукту по співвідношенню ціна-якість.

3) здатність проводити ефективну поточну маркетингову політику, включаючи психологічне позиціювання продукту в споживача, що оптимізуює обсяг продажів і снижує витрат по збуті;

4) здатність вишукувати й створювати умови для зниження витрат на забезпечення факторами виробництва - капіталом, робочою чинністю, сировиною й матеріалами, енергією й т.п. на одиницю продаваної продукції;

5) здатність до створення й утримання технологічної переваги над іншими членами галузевого співпродуктиства, що вимагає своєчасного відновлення застосовуваних технологій

6) здатність планувати, організовувати й проводити ефективну стратегію в сферах виробництва й маркетингу на основі інновацій;

створення й розвиток високого кадрового потенціалах як на виконавчому, так і управлінському рівнях. Якість виконавчого персоналу проявляється в його здатності ефективно використати існуючі на підприємстві виробничі технології й готовності до освоєння більше перспективних технологій. Якість фахівців проявляється в їхній здатності ставити й вирішувати функціональні завдання, погоджуючи їх зі стратегічними цілями підприємства, здатні забезпечити йому ключові компетенції в технічних, технологічних, дизайнерських і ін. областях для посилення ринкових позицій компанії.

Підбивши підсумок аналізу представлених у літературі поглядів на поняття конкурентноздатності і його складових, варто сформулювати наступні висновки:

1) категорія конкурентноздатності є ключовою й універсальною в дослідженнях пов'язаних з підвищенням потенціалу організації й підприємства.

2) змістовні трактування поняття мають різну структуру, зачіпають лише один аспект розглянутого поняття.

3) більшість формулювань розглядають конкурентноздатність предметно, відповідно до наукових інтересів тієї області, у якій вони працюють.

Подальший аналіз поняття конкурентноздатності доцільно продовжити з метою виділення загальних і специфічних факторів.

1.2 Поняття конкурентноздатності послуг.

Щоб краще розібратися в процесі оцінки конкурентноздатності послуг, необхідно проаналізувати найпоширеніші методи визначення конкурентноздатності продукту. У даному розділі розглянуті методи визначення конкурентноздатності продукції, які дозволяють найбільше повно визначити фактори й оцінити показники конкурентноздатності послуг.

Якась послуга краще задовольняє потребу, має важливі для споживача характеристики, тобто є конкурентноздатною.

Конкурентноздатність - це сукупність якісних і вартісних характеристик послуги, які, з погляду покупця, є істотними й забезпечують задоволення конкретних потреб.

В умовах ринку задоволеність конкретного споживача сукупністю пропонованих йому властивостей у продукті знаходить вираження в акті купівлі-продажу.

Конкурентноздатність - такий збіг властивостей, характеристик продукту й вимог споживача, при якому дотримуються інтереси виробника й споживача, що означає корисну відповідність продукту умовам ринку.

Послуги, таким чином, повинні не тільки мати набір необхідних властивостей, але й відповідати умовам їхньої реалізації (ціна, сервіс, престиж фірми, реклама й т.д.). Конкурентноздатність продукції визначається комплексом споживчих (якісних і кількісних) характеристик, що дозволяють задовольняти особливі умови ринку. Конкурентноздатна продукт легко й швидко реалізується на ринку по найменш витратних каналах збуту - фактично продукт проходить перевірку на ступінь задоволення суспільним потребам. Вони диктуються смаками й перевагами певної групи покупців (сегментом ринку), тому поняття конкурентноздатності завжди конкретно. Комерційно вигідний збут продукту можливий лише на конкретному ринку в певних умовах конкуренції.

Кожний покупець обирає той продукт, що максимально задовольняє його особисті потреби. У цілому покупці обирають той продукт, що більш повно відповідає суспільним потребам у порівнянні з іншими. Тому ступінь задоволеності покупця продуктом теж складається із сукупності думок одиничних покупців і формується ще напередодні появи його на ринку, на будь-якому етапі життєвого циклу виробу до моменту утилізації. У цей час і відбувається гостра конкурентна боротьба за споживача. Конкурентноздатність залежить від ступеня задоволеності покупця продуктом.

Конкурентноздатність продукту визначається (на відміну від якості) тільки тією сукупністю властивостей, які становлять безсумнівний інтерес для певної групи покупців і забезпечує задоволення даної потреби. Інші характеристики й властивості продукції до уваги не беруться.

Продукт з більше високим рівнем якості може бути менш конкурентноздатний, якщо його вартість значно підвищилася за рахунок додання продукту нових властивостей, не потребованих групою споживачів, для яких він призначений. Крім того, той самий продукт може бути конкурентноздатний на внутрішньому ринку й неконкурентоспроможний на зовнішньому, і навпаки.

Багато компаній індустріально розвинених країн (Японія, США, Франція, Німеччина) дозволяють домагатися конкурентноздатності продуктів лише на внутрішньому ринку, будучи впевненими в можливості збуту своїх продуктів і на зовнішньому ринку. Таким чином, при незмінності якісних характеристик продукту, його конкурентноздатність може мінятися в широких межах, реагуючи на зміну кон'юнктури ринку, впливу реклами й на прояви інших внутрішніх й зовнішніх стосовно продукту факторів.

1.3 Оцінка конкурентоздатності продуктів

Звичайно під конкурентноздатністю продукту розуміють якусь відносну інтегральну характеристику, що відображає його відмінності від продукту-конкурента й, відповідно, що визначає його привабливість в очах споживача. Але вся проблема є в правильному визначенні змісту цієї характеристики. Всі омани починаються саме тут.

Більшість новачків зосереджується на параметрах продукту й потім для оцінки конкурентноздатності зіставляє між собою деякі інтегральні характеристики такої оцінки для різних конкуруючих продуктів. Практика ж світового ринку наочно доводить невірність такого підходу. Більше того, дослідження багатьох продуктних ринків однозначно показують, що кінцеве рішення про покупку тільки на третину пов'язане з показниками якості продукту. А інші дві третини? Вони зв'язані зі значними й