урахуванням відрахувань на соціальне страхування. А це, у свою, чергу приведе до зниження собівартості продукції:
де Езп — економія заробітної плати;
Чско — число одиниць управлінського апарату, що скорочується;
З — середньорічна зарплата на одного працівника апарату управління;
Пс— відсоток відрахування на соціальне страхування.
Річний економічний ефект розраховується на основі приведених витрат:
де Ен — нормативний економічний ефект (при впровадженні нової техніки 0,15).
Зростання продуктивності праці:
де ПП1, ПП2 - продуктивність праці до і після впровадження заходу.
де В1 — обсяг виробництва до впровадження заходу;
Ч1- чисельність працюючих до впровадження заходу;
Че — чисельність апарата управління після впровадження заходу (економія).
Строк окупності додаткових капітальних вкладень:
де К1, К2 — капітальні витрати до і після впровадження заходів щодо удосконалення управління виробництвом;
S1 — собівартість усієї продукції, що випускається, до впровадження заходів, перерахованої на обсяг виробництва після удосконалення управління.
Собівартість усієї продукції, що випускається, після впровадження заходу:
При збільшенні обсягу виробництва в умовах впровадження заходів щодо удосконалення управління виробництвом річна економія розраховується за формулою:
де а1 і а2 — умовно-змінні витрати в собівартості одиниці продукції до і після впровадження заходу;
У— річна сума умовно-постійних витрат у загальній собівартості всієї продукції, що випускається;
B1 і В2 — обсяг виробництва до і після впровадження заходів;
Кдкв — додаткові капітальні вкладення для впровадження заходу.
Якщо заходи щодо удосконалення управління одночасно скорочують чисельність і збільшують обсяг виробництва, то сума ефекту по обох напрямках сумується. Показники зростання продуктивності праці і строку окупності визначаються за приведеною вище формулою. Якщо для впровадження заходів щодо раціоналізації управління виробництвом розробляються кілька варіантів, то найбільш раціональний вибирається по мінімуму приведених витрат:
Удосконалення управління виробництвом дозволяє також підняти якісний рівень прийняття управлінських рішень, підвищити оперативність у вирішенні виробничо-господарських питань, що важко оцінити кількісно. Тому іноді в цих випадках використовуються експертні оцінки.