У сучасних готелях організація системи надання додаткових послуг повинна досягти нової, прогресивної технології обслуговування туристів. Так великою зручністю для мешканців було б введення пластикової картки. Закодовані картки містили б такі дані, які необхідно мати готелю, а гості за допомогою такої картки могли б мати доступ до значної кількості послуг безпосередньо через телевізор, що знаходиться у номері. Спеціальний пристрій, під’єднаний до телевізора, дав би можливість туристу вибирати страви та напої для їх подання у номер, резервувати столики у ресторані, казино чи нічному клубі. Стосовно ресторану, то це дало б можливість гостю не чекати на приготування замовленої страва, а приходити вже за накритий стіл.

Висновок:

У своїй роботі я намагалася описати особливості організації культурно-масового обслуговування у підприємствах готельного господарства. У першому розділі розглядаються поняття та класифікація закладів готельного господарства, види та особливості культурно-масового обслуговування. Визначаєтьсч те, що готельний бізнес займає важливе місце в індустрії гостинності. Окрім безпосереднього надання житла він охооплює й харчування, відпочинок та розваги. А отже, пропонує широкий асортимент додаткових послуг до яких відноситься і культурно-масове обслуговування. Існують різноманітні класифікіції готелів, за допомогою яких визначається їх рівень. Найбільш розповсюдженими є: європейська система “зірок”, яка застосовується у Франції, Австралії, Угорщині, Єгипті, Україні, Росії і ряді інших країн; система букв, що використовується у греції; система “корон”, що характерна для Великобританії та індійська система. Проте, незважаючи на вид класифікації, чим вища категорія готелю, тим більшу кількість додаткових послуг і кращу якість їх надання він може запропонувати своїм гостям. До видів культурно-масового обслуговування можна віднести: користування конференц-залами, танцювальними залами і диско-клубами, бібліотеками, більярдними, казино, кегельбанами, залами ігрових автоматів, демонстраційними залами, туристичними клубами та відеосалонами. Я вважаю, що ресторани також можна відносити до культурно-масового обслуговування.

У другому розділі курсової роботи приводиться характеристика організації культурно-масового обслуговування на прикладі конкретного підприємства. В даному випадку це є “Президент-готель Київський”, що розташований у центрі Києва. Даний готель має чотири зірки і пропонує своїм гостям першокласне надання основних готельних послуг та широкий асортимент додаткових послуг на будь-який смак. Також комплекс пропонує широкий вибір можливостей, щодо поведення різноманітних культурно-масових заходів.У відвідувачів завжди є можливість вибору серед широкого асортименту пропонованих послуг. Так, наприклад, готель може запропонувати місце для зборів, засідань, семінарів чи конференцій. Для проведення маштабних заходів з великою кількістю учасників гостям пропонується оренда крнгрес-холу чи актового залу. Для менш маштабних заходів-оренда залів “Предслава”, “Печерськ”, “Михайлівський”.

“Президент-готель Київський” також пропонує два шикарні зали для проведення банкетів- “Слов’янський” та “Європейський”, що разом складають ресторан “КИЇВСЬКИЙ”. Гості готелю можуть користуватися послугами казино та нічного клубу. Отже, надаються майже всі види культурно-масового обслуговування, окрім можливості користуватися бібліотекою, більярдним залом та боулінг клубом. Досліджуючи роботу готелю, я не помітила дуже суттєвих проблем не з матеріально-технічним забезпеченням, не з необхідним персоналом. Проте в мене все ж є декільеа пропозицій щодо покращення роботи закладу. Так, я вважаю, що слід влаштувати барну стійку у “Європейському” залі та удосконалита її у “Слов’янському”. Керівництву також слід подумати про влаштування індукційних плит, що допоможе скоротити час приготування страв та зекономить електроенергію. Забезпечити конференц-зал готелю конференц-системою з можливістю електронного голосування та замінити існуючу систему перекладу новою, що має більші можливості. Я помітила, що керівництвом зовсім не проводиться мотивація і стимулювання роботи персоналу. Я вважаю, що таку кадрову політику слід змінювати. Тим більше, на даний час існує багато методів нематеріальної мотивації персоналу.

Список використаної літератури

1 Х.Й. Роглєв “Основи готельного менеджменту”-К..Кондор, 2005

С.І. Байлик “Готельне господарство”-К..Альтерпрес,2002

Лін ван дер Ваген “Готельний бізнес”-Р-на-Д:.Фенікс,2001

В.К. Федорченко “Уніфіковані технології готельних послуг”-К:.Вища школа, 2001

С. Медлік, Х. Інграм “Готельний бізнес”-М:.Юніті,2005

О.П. Мельник Організація приміщень готельного господарства/Конспект лекцій,К:.1998

Л.М. Гопкало Організація готельного господарства/К:.КНТЕУ,2002

Браймер Р.А. Основи управління в індустрія гостинності/ Пер. з англ. – М.: Аспект Пресс, 1999

9 Папирян Г.А. Менеджмент в індустрії гостинності (готелі та ресторани). М.: ОАО «НПО «Экономіка», 2000..

10 Менеджмент готельного та ресторанного обслуговування – М:. 1998 р.

11 Забаєва М.Н. Экономіка готельного господарства. Н.- «Штрих», 2001;

12 Арбузова Н.Ю. Організація обслуговування у готелях та туристичних комплексах. Н.- «Штрих», 2001

13 Чудновський А.Д. Готельний та туристичний бізнес. М.: «ЭКМОС», 1999;

14 Ляпіна І.Ю. Організація і технологія готельного обслуговування. М.: «ПрофОбрІздат», 2001;

15 Бондаренко Г.А. Готельне та ресторанне господарство. Мн.: БГЭУ, 2001;

16 Тематичний журнал “Азарт” №3 12.2004

17 Журнал “Готель та Ресторан” №5 01.2004

18 Періодичне видання “Ресторатор” №9 2004

19 Періодичне видання “Ресторатор” №11 2004

20 Періодичне видання “Отель” №8 2004