Виробничий метод амортизації основних засобів.

Місячна сума амортизації розраховується співвідношенням амортизуємої вартості об’єктів основних засобів та очікуємого об’єму продукції (робіт, послуг) за весь рік корисного використання такого об’єкту основних засобів. Таким чином, норму амортизації по цьому методу можна розрахувати по формулі 3.1.2

Таблиця 3

Нарахування амортизації виробничим методом, грн

Залишкова вартість на кінець року | Рік | Фактичний об’єм продукції,од | Амортизаційні відрахування за рік | Накопичена амортизація на кінець року

20 000 | 0 | - | - | -

16 750 | 1 | 2600 | 2600 * 1.25 = 3250 | 3250

12 875 | 2 | 3500 | 3100 * 1.25 = 3875 | 7125

8500 | 3 | 3500 | 3500 * 1.25 = 4375 | 11 500

4750 | 4 | 3000 | 3000 * 1.25 = 3750 | 11 250

2000 | 5 | 2200 | 2200 * 1.25 = 2750 | 18 000

У нашому прикладі очікуємий об’єм продукції з використанням обладнання складає по рокам, од.: 1 рік – 2600; 2 рік – 3100; 3 рік – 3500; 4 рік – 3000; 5 рік – 2200; Усього 14 400.

Виробнича норма амортизації на одиницю продукції:

(20 000 – 2000) / 14400 = 1.25 грн./од.

Цей метод забезпечує також відповідність суми амортизації, яка визнається витратами поточного періоду, отриманням прибутку, у випадку, якщо використання відповідного необоротного активу у різні періоди неоднакові. Але, не дивлячись на плюси, цей метод у закордонній практиці не знайшов широкого застосування, оскільки дуже складно визначити фактичний об’єм продукції, виробленої з використанням того чи іншого необоротного активу.

Метод зменшення залишкової вартості

Сума амортизаційних відрахувань визначається шляхом перемноження остаточної вартості об’єкту основних засобів на норму річної амортизації. Розраховується за формулою 3.1.3. Норму річної амортизації підприємство визначає самостійно по наступній формулі 3.1.4

При використанні наданого методу нарахування амортизації можлива ситуація, при якій остаточна вартість об’єкту наприкінці запланованого строку експлуатації не буде рівна ліквідаційній вартості. Такі розходження будуть виникати у випадку, якщо об’єкт основних засобів був введений в експлуатацію у середині звітного періоду. У зв’язку з цим підприємство може прийняти рішення про зміну строку амортизації та до амортизувати залишкову частину вартості або вважати залишкову вартість об’єкту ліквідаційною вартістю.

Таблиця 4

Нарахування амортизації методом зменшення залишкової вартості.

РІК | Амортизаційні відрахування за рік | Накопичена амортизація на кінець року | Залишкова вартість на кінець року

0 | - | - | 20 000

1 | 20 000 * 0.3691 = 7382 | 7382 | 12 618

2 | 12 861 * 0.3691 = 4657 | 12 039 | 7961

3 | 7961 * 0.3691 = 2938 | 14 977 | 5023

4 | 5023 * 0.3691 = 1854 | 16 831 | 3169

5 | 3169 * 0.3691 = 1169 | 18 000 | 2000

Метод прискореного зменшення залишкової вартості

Норма амортизації у наданому випадку розраховується аналогічно нормі амортизації при застосуванні прямолінійного методу нарахування амортизації, тобто використовується подвоєна ставка амортизаційних відрахувань, що розрахована методом прямолінійного списання.

При цьому норму амортизації при використанні прямолінійного методу можна розрахувати так за формулою3.1.5.

Переробивши надану формулу, отримаємо норму амортизації для наданого методу формулу 3.1.6

Таблиця 5

Нарахування амортизації метод прискореного зменшення залишкової вартості, грн.

Рік | Амортизаційні відрахування за рік | Накопичена амортизація на кінець року | Залишкова вартість на кінець року

0 | - | - | 20 000

1 | 2 * 20% * 20 000 = 8 000 | 8000 | 12 000

2 | 2 * 20% * 12 000 = 4 800 | 12 800 | 7200

3 | 2 * 20% * 7 200 = 2 880 | 15 680 | 4320

4 | 2 * 20% * 4 320 = 1728 | 17 408 | 2592

5 | 20 000 – 2000 – 17408 =592 | 18 000 | 2000

Кумулятивний метод. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишилися до кінця очікуємого строку служби об’єкту основних засобів, на суму чисел років його корисного використання.

Сума чисел років – це результат суми порядкових номерів тих років, протягом яких функціонує об’єкт. У нашому прикладі сума чисел років корисної експлуатації обладнання рівна 15 (1+2+3+4+5).

Річна норма амортизації визначається як співвідношення залишеного строку служби ( на початок звітного періоду) та суми чисел років.

У нашому прикладі ця норма встановить:

У 1-й рік експлуатації – 5/15 У 4-й рік експлуатації – 2/15

У 2-й рік експлуатації – 4/15 У 5-й рік експлуатації – 1/15

У 3-й рік експлуатації – 3/15

Для визначення річної суми амортизаційних відрахувань норму амортизації відповідного року помножаємо на різницю між первинною вартістю об’єкту та його ліквідаційною вартістю, тобто на амортизуєму вартість. Розраховується за формулою 3.1.7

Таблиця 6

Нарахування амортизації кумулятивним методом, тис. грн

РІК | Амортизаційні відрахування за рік | Накопичена амортизація на кінець року | Залишкова вартість на кінець року

0 | - | - | 20 000

1 | 5/15 * 18 000 = 6000 | 6000 | 14 000

2 | 4/15 * 18 000 = 4800 | 10 800 | 9200

3 | 3/15 * 18 000= 3600 | 14 400 | 5600

4 | 2/15 * 18 000 = 2400 | 16 800 | 3200

5 | 1/15 * 18 000 = 1200 | 18 000 | 2000

Висновки і