Реферат на тему:

Поняття категорії "інформаційно-аналітичне забезпечення управління"

Соціальне управління — це складна динамічна система, кожний елемент якої продукує, передає, сприймає, перетворює регулюючі впливи таким чином, що вони зливаються врешті-решт в те, що потрібно суспільству, — задану впорядкованість суспільного життя. Перефразовуючи вислів Ю. М. Козлова, зазначене можна подати іншими словами — це управління, яке здійснюється в певному масштабі спеціальними суб'єктами — органами управління7, це повсякденна, врегульована нормами права виконавча, розпорядча, координуюча і контрольна діяльність щодо управління фінансово-економічною, соціально-культурною та іншими сферами певної соціальної системи.

З погляду теорії інформації у соціальних системах організаційні структури управління соціальними системами, незалежно від їх рівня, здійснюють:*

збір, опрацювання (кодування, класифікацію, кваліфікацію), накопичення та зберігання певних даних;*

пошук, аналіз і узагальнення отриманої інформації;*

підготовку та прийняття управлінських рішень у формі нової (синтезованої) інформації;*

передачу синтезованої інформації у формі рішень адресатам;*

організацію збору від адресата інформації для контролю за виконанням управлінських рішень тощо.

Інформація, яка здатна забезпечити потреби управління соціальними системами, це не тільки інформація у нормах права (правова інформація), а й інша соціально-значима інформація, що утворюється, циркулює і зникає в різних рівнях соціальних систем. Для того щоб орган управління соціальними системами міг функціонувати, йому, як і будь-якій людині, потрібно забезпечити себе інформацією.

З'ясування суті організаційно-правового аспекту інформаційного забезпечення дає можливість визначитися:*

у методах організації інформаційних відносин в управлінні соціальними системами;*

у методах правового регулювання відносин, пов'язаних із організацією інформаційних відносин у сфері управління соціальними системами;*

в умовах інформатизації формування завдань для системотехніків, програмістів комп'ютерних програм щодо автоматизації інформаційних процесів у конкретній організаційній структурі управління соціальними системами;*

у розв'язанні інших практичних завдань щодо управління соціальними системами.

Для цього визначимося в категорії "забезпечення". Слово "забезпечення" означає дію, а також зберігання, виконання чогось, гарантує здійснення того чи іншого процесу. Таким чином, коли говорять про якесь часткове забезпечення управління, вказуючи на його конкретний якісний аспект (наприклад, інформаційний), то мають на увазі передусім комплекс засобів, умов і дій, що гарантують нормальне проходження управлінських процесів.

З метою з'ясування поняття інформаційного забезпечення треба знати, що саме мусить бути забезпечене. Якщо йдеться про забезпеченість системи управління множиною інформації, тобто про її наявність, то воно вичерпується, завершується, стає реальним з її появою. Якщо ж йдеться про забезпечення організованості системи управління, упорядкованості взаємодії, функціонування її складових компонентів, то під забезпеченням слід розуміти організаційну діяльність.

На нашу думку, в це поняття повинен включатися комплекс взаємозв'язаних методів, заходів і засобів (науково-методичного, соціально-політичного, техніко-економічного й організаційно-правового характеру тощо), які реалізують створення і функціонування

інформаційних технологій — процесів збору, передачі, переробки, зберігання та видачі (відображення), а також використання інформації з метою здійснення ефективної діяльності органів управління соціальними системами.

До поняття "інформаційне забезпечення" обґрунтовано віднесений організаційний аспект, який вказує на головні напрями правового регулювання саме інформаційного забезпечення.

Таке значення цього терміна може бути співвіднесеним з організацією діяльності, пов'язаною зі збором, реєстрацією, передачею, зберіганням, опрацюванням і поданням інформації.

Поняття "інформаційне забезпечення" найбільше відповідає поняттю створення і підтримки відповідних організаційно-функціональних характеристик системи соціального управління. Тобто існують об'єктивні причини для виділення трьох значень поняття "інформаційне забезпечення":*

як забезпеченості системи управління відповідною кількістю інформації;*

як діяльності, пов'язаної із організацією збору, реєстрації, передачі, зберігання, опрацювання і представлення інформації;*

як діяльності щодо формування цілеспрямованої суспільної та індивідуальної свідомості суб'єктів суспільних відносин щодо управління у конкретній сфері (це визначається такими категоріями, як реклама, паблік-рилейшнз, формування суспільного іміджу суб'єкта управління, інформаційні операції, інформаційна боротьба, пропаганда і контрпропаганда тощо).

У практиці управління соціальними системами всі зазначені аспекти змісту інформаційного забезпечення нерозривні. У цій роботі інформаційне забезпечення розглядається у такому змісті.

Інформаційне забезпечення систем управління — це поєднання усієї інформації, що використовується, специфічних засобів і методів її опрацювання, а також діяльності фахівців щодо ефективного використання даних, відомостей, знань в організації управління конкретною соціальною системою.

Продуктивне інформаційне забезпечення складається тільки з об'єктивних, своєчасних, достовірних відомостей, які оцінюються як корисні знання (інформація). Із загального потоку даних вилучаються тільки відо-

мості, які потрібні для певного рівня управління соціальними системами, зрозумілі цьому рівню і зменшують його ентропію (невизначеність). Інші дані утворюють так званий у теорії інформації шум.

З погляду теорії інформаційного забезпечення управління соціальними системами, інформація — це результат аналітико-синтетичного опрацювання даних (відомостей) щодо об'єкта управління, що підтримує його функціонування.

Виходячи зі змісту такої сутності категорії "інформація", виникає необхідність визначення категорії "інформаційно-аналітична робота" як вид забезпечення управлінської діяльності. Інформаційно-аналітична робота — це постійна дослідна діяльність (функція процесу управління), що охоплює своїм змістом широкий комплекс організаційних заходів і методичних прийомів для вивчення і оцінки інформації про зовнішні та внутрішні фактори функціонування системи управління щодо виконання визначених для неї мети і завдань.

Слід зазначити, що інформаційно-аналітична робота (у вузькому змісті — опрацювання інформації) здійснюється переважно свідомо. Хоча на рівні мистецтва управління інформація може бути результатом евристики — підсвідомого опрацювання відомостей (даних) щодо об'єкта управління. У зазначеному контексті, наприклад, для однієї людини (як суб'єкта управління) якісь конкретні дані стають інформацією, для іншої — ні. Таким чином, інформація має переважно порівняльний характер. Мистецтво інформаційно-аналітичної роботи можна порівняти з народним висловом: побачити в краплинці води всю велич моря.

Зазначене поняття є вужчим за значенням категорії "інформаційно-аналітичне забезпечення". На наш погляд, з урахуванням сегмента аналітичної роботи більш доцільним є вживання категорії "інформаційно-аналітичне забезпечення".

У теорії та практиці в контексті інформаційно-аналітичного забезпечення також вживається така категорія, як