РЕФЕРАТ

на тему:

Портфель проектів, аналіз попиту на інновації

План

Портфель проектів.

Ступінь попиту і способи його відображення.

Аналіз попиту на інновації.

Закон попиту.

1. Портфель проектів

Організація і управління інноваційною діяльністю здійсню-ється в умовах постійної мінливості, і це обумовлює необхідність невпинного удосконалення інноваційних програм. Адже в будь-який момент можуть виникнути непередбачені економічні, фі-нансові чи технічні проблеми, змінитися вимоги споживача, а та-кож попит на дану інновацію.

Інвестиційний механізм інноваційної сфери в Україні ще не відлагоджений з огляду на цільові призначення інноваційних проектів, але і на самоплив цей процес пускати неприпустимо.

Керуючи інноваційною програмою, менеджер повинен пам'я-тати, що він працює з динамічним проектом. Система планування і управління інноваційного проекту має бути досить гнучкою, щоб можна було припускати необхідні модифікації.

Ефективність здійсненого інноваційного проекту виявляється на ринку. Вона залежить від того, наскільки під час постановки мети була врахована ринкова потреба. Розглядаючи той чи інший проект на предмет включення до портфеля, слід враховувати цілу низку показників як додатних, так і від'ємних з однієї й тієї самої позиції. Незважаючи на досить високу непередбачуваність кінце-вої мети здійснення проекту, на етапі його опрацювання слід ви-робити структуру проекту, і вона має містити викладені нижче відомості за чотирма основними параметрами.

І. Загальні відомості про проект та його вихідні дані.

1. Мета проекту.

2. Основні параметри (проектна потужність, загальна вар-тість, строки здійснення, номенклатура продукції та послуг, по-треба у фінансуванні).

3. Орієнтація на ринок.

4. Підтримка інвесторів.

5. Інші аспекти проекту (соціальні, екологічні та ін.). II. Маркетингове дослідження.

1. Мотивація проекту.

2. Стан справ щодо проекту в області маркетингу та реклами на очікуваних ринках збуту.

3. Програма маркетингу.

Ш. Загальна характеристика проекту (врахувати, де саме та якими засобами буде здійснюватися, якими будуть затрати елек-троенергії, які задіяні трудові ресурси, хто здійснюватиме управ-ління, на якому обладнанні здійснюватиметься проект, яким мо-же бути ризик, якщо можливо хоч приблизно визначити його.

IV. Фінансова та економічна оцінка (передбачати як можли-вий зиск, так і можливий збиток та намітити заходи щодо стабілі-зації фінансового стану).

Тільки після таких обрахувань і їх позитивного результату слід включати інноваційний проект до портфеля.

У сучасних умовах розробка інноваційного проекту в галузі промисловості має бути сфокусована на конкретних ринкових потребах. Вибір проекту пов'язаний з активним пошуком альтер-нативних рішень. Механізм управління процесом НДДКР унаоч-нено на рис. 1.1.

Рис.1. 1. Механізм управління інноваційним процесом

Інноваційний портфель може складатися з різноманітних про-ектів: великих і дрібних; близьких до завершення і таких, що по-чинаються. Однак кожний проект вимагає виділення ресурсів за-лежно від його особливостей (складності, трудомісткості й т. п.).

Портфель повинен мати означені контури, бути стабільним, щоб робоча програма могла здійснюватися рівномірно. Кількість проектів, що знаходяться в портфелі в конкретний період часу, залежить від розмірів проектів, що вимірюється загальним обся-гом ресурсів, необхідних для розробки, і витратами на реалізацію одного проекту.

Якщо, наприклад, на проведення досліджень і розробок виді-лено 4000 у. о., а витрати на реалізацію одного проекту склада-ють 2000 у. о., то до портфеля можна включити два проекти.

Таким чином, число проектів у портфелі (п) визначається на-ступним співвідношенням:

Менеджеру необхідно вирішити, якою кількістю проектів він може одночасно керувати, якщо*

сконцентрує зусилля на декількох проектах;*

розподілить наявні ресурси на більше число проектів.

Портфель, що складається в основному з великих проектів, більш ризикований у порівнянні з портфелем, де ресурси розпо-ділені між невеликими проектами.

Перевага невеликих проектів у тому, що вони краще адапту-ються відповідно до наявних ресурсів. Великий проект вимагає великого обсягу дефіцитних ресурсів.

Однак невеликі проекти, як правило, реалізуються в нових продуктах, що мають скромний потенціал з обсягу продаж. Портфель невеликих проектів мо-же привести до рівномірного .потоку нововведень, більша частина з яких має обмежений ринковий потенціал, що небажано з позицій номенклатури продукції, сформованої відділами маркетингу.

2. Сутність попиту і способи його відображення

Попит відбиває обсяг продукції, що споживач хоче й у змозі придбати за якусь з можливих цін протягом певного часу на кон-кретному ринку. З цього визначення видні основні напрямки ана-лізу попиту. Це:*

обсяг попиту;*

наявність потенційних покупців;*

потреба в товарі;*

можливість придбання товару;*

ціна пропонованої продукції;*

час реалізації (пропозиції для реалізації) продукції на ринку;*

напрямки, ринки збуту продукції.

Оскільки умови роботи російських інноваторів найбільш адаптовані до українського середовища, доцільно розглянути методику й організацію процесу визначення попиту на інноваційну продукцію саме російських дослідників. Досить детально — і методично і організаційно — визначення попиту на інноваційну продукцію розглядається Ільєнковою. За Ільєнковою, попит можна представити одним із трьох способів:

1. У вигляді таблиці (табл. 2.1):

Таблиця 2.1

СПІВВІДНОШЕННЯ ЦІПИ І КІЛЬКОСТІ ТЕЛЕВІЗОРІВ МАРКИ Р51, НА ЯКІ ПРЕД'ЯВЛЕНО ПОПИТ у 2002 р.

Ціна за один комп'ютер, у. о. | Число телевізорів,

на які пред'явлено попит, шт.

355

360

370

375

459 | 60

51

35

25

20

2. Графічно. Попит у цьому разі зображується у вигляді графі-ка, що показує кількість продукції, яку споживачі готові, хочуть і в змозі купити за деяку ціну. Перенесемо дані табл. 3.1 на графік (рис. 3.1) Для побудови кривої відкладемо на осі абсцис точки, що відбивають кількість товару, на який пред'явлено попит, а на осі ординат — відповідну йому ціну. Дана крива дозволяє графі-чно відобразити функцію попиту від ціни.

Рис. 3.1. Крива попиту на комп'ютери «Філіпс» у 2002 р.

3. Аналітичне. Наприклад, вираз:

Q(C),=a + bP1

де Q(C) — обсяг попиту на /-й товар (7 =1,2, ..., k)

Р1 — ціна 1-го товару.

Варто розрізняти зміну величини попиту і зміну попиту. Ве-личина попиту відображається в конкретних кількісних показни-ках продукції, на яку пред'явлений