на те, що в дійсності відбувається, а на те, що ними сприймається. Однією із перешкод правиль-ного сприйняття є конфлікт між сферами компетенції, різни-ми судженнями відправника і одержувача інформації. Пові-домлення по-різному інтерпретується залежно від роду занять, спеціальності, у випадку недовіри, антагонізму.
Чималі труднощі в налагодженні ефективної комунікації виникають через семантичні бар'єри, різне розуміння і тлумачення слів, тестів, інтонації.
Виявляється, що передати інформацію за допомогою слів не просто, оскільки одні і ті ж слова мають багато значень. Так, відоме слово "замок" має щонайменше три значення: замок-фортеця, дверний замок і замок — якийсь предмет, став мокрим.
Значення символу виявляється завдяки досвіду; воно змінюється у залежності від контексту, ситуації, при якій вико-ристано символ.
Семантичні труднощі виникають через різне тлумачення таких широковживаних слів, як "оптимальність", "ефектив-ність", "продуктивність" тощо.
Часто причиною комунікаційних бар'єрів є недооцінка важливості комунікацій і неправильні психологічні установки окремих працівників.
Недоліки психологічної установки проявляються у стерео-типі мислення — надмірно спрощеному погляді окремих категорій людей або спеціальних груп при розгляді явищ чи процесів, упереджених міркуваннях, неправильному відно-шенні до чогось, слабкій увазі і втраті інтересу [8,c.135].
Обмін інформацією відбувається належним чином через погану структуру повідомлень (неправильний вибір слів, помилки в організації повідомлення, неправильна оцінка спроможного одержувача зрозуміти повідомлення і ін.), а також слабку увагу до невербальних комунікацій.
Вже згадувалося, що в невербальній комунікації викорис-товують, крім слів, будь-які символи: обмін поглядами, вираз обличчя, наприклад, усмішка, недоумкувато-підняті брови, живий або відсутній погляд, погляд з виразом схвалення або несхвалення — це все приклади невербальної комунікації.
Використання пальця як "вказуючого перста", прикри-вання рота рукою, доторкання до руки співрозмовника, в'яла поза також відноситься до невербальних способів передачі смислу (значення). Сюди ж можна віднести розширення зіниць, інтонацію, модуляцію голосу, плавність мови.
Американський вчений Мехребієн вважає, що 55% пові-домлень сприймаються через обличчя, пози і жести, а 38% — через інтонації і модуляції голосу. Звідси виходить, що лише 7% залишається словам, слів, які ми вживаємо [8,c.135].
Треба правильно поєднувати слова із невербальними засобами, щоб передати те, що ви бажаєте. Слід знати звичаї інших народів.
Наприклад, прийнявши від японця візитку, слід зразу ж прочитати її і засвоїти. Якщо ж ви покладете її у кишеню, то він розцінить це ж як свідчення, нібито його вважають несуттєвою особою, що сприймаються одержувачем, коли ми говоримо. Таким чином, дуже часто те, як ми говоримо, важливіше
Нерідко знижує ефективність комунікації поганий зворот-ний зв'язок. З огляду на це важливо, щоб людина була одна-ково точна, відправляючи і приймаючи інформацію. Необ-хідно також вміти слухати: спокійно, уважно, зосереджено, не перебивати, не задавати питання, не вступати в суперечки, терпляче вислуховувати, допомагати розкріпоститися, співпе-реживати тому, хто говорить. Неодмінно потрібно слідкувати за мовою, власною позою, жестами, вивчати прийоми емпатії (готовність "влізати в чужу шкуру").
Умовою успіху в менеджменті є вільний потік комунікацій, а це означає, що для ефективності виробництва необхідно, щоб цей потік передавався не лише зверху вниз (від керівництва до підлеглих), але й знизу вверх (від підлеглих до керівництва), а також горизонтально (на одному й тому ж рівні). Занадто часто менеджери покладаються виключно на комунікації зверху вниз, а це на практиці веде до того , що політика, стратегія і тактика організації часто залишаються незрозумілими для підлеглих. Ось чому для успішних комуні-кацій необхідне двостороннє спілкування, яке дозволяє керівництву визначити, наскільки є зрозумілими для підлег-лих завдання, що перед ними ставляться, використати їх пропозиції для досягнення успіху. Досягається це шляхом досконального проектування комунікаційного процесу, ство-рення, при необхідності, різних комісій для опрацювання певних питань, проведення зустрічей, зборів та індивідуальних контактів [8,c.135].
На досягнення до міжособових комунікацій, менеджер повинен мати чітке уявлення про перешкоди на шляху обміну інформацією в організації і про методи удосконалення такого обміну.
Найпростішою перешкодою в організаційних комунікаціях є перекручення повідомлень: 1) ненавмисно, в силу труднощів у міжособових відносинах; 2) свідоме перекручення інфор-мації, коли хто-небудь (керівник) не згоден із повідомленням і змінює його своїх інтересах; 3) внаслідок фільтрації, переда-чі інформації з одного рівня на інший тільки тих повідомлень, які його стосуються.
В комунікаційному процесі часто мають місце інфор-маційні перевантаження. Керівник, зайнятий переробкою поступаючої інформації та необхідністю підтримувати інфор-маційні обмін, не в змозі ефективно реагувати на всю інфор-мацію.
Труднощі в налагодженні ефективної комунікації іноді виникають через недосконалу структуру управління: зайва кількість ієрархічних ступенів, недотримання норми керо-ваності, нечіткий розподіл обов'язків, прав і відповідальності управлінського персоналу тощо.
Для удосконалення комунікацій в організаціях слід чітко визначати потребу в інформації кожного структурного підроз-ділу і кожного робочого місця, регулювати інформаційні потоки відповідно до вирішуваних задач. Управлінська діяль-ність має набувати більш організованого характеру: повинні чітко плануватись масові організаційні заходи (збори, наради), зустрічі з підлеглими, ветеранами праці, керівниками інших підприємств та організацій. Слід відновити подекуди забуту практику установки ящиків для пропозицій, ведення внут-рішнього друкованого органу: багатотиражних газет, інформа-ційних бюлетенів і ін. Американські компанії розробляють і впроваджують пізні системи збору пропозицій, створюють спеціальні групи для апеляції, організують опитування, слідкують за відносинами між співробітниками тощо.
Велике значення має техніка комунікації: використання правильних виразів, точних термінів, наглядних матеріалів, стилю викладу матеріалу, технічних засобів і ін.
Нині знаходять застосування нові комунікаційні техно-логії, оскільки аудіовізуальні засоби вступили в стадію карди-нальних змін. Це пов'язане із успіхами в галузях телекомунікацій, кабельного телебачення, супутникових систем зв'язку, інтерактивних термінів типу "відеотекст" і т.п. [8,c.136].
Великі комунікативні можливості для підприємства і менеджменту відкриваються за умов приєднання підприємств