2. Відсутність принципу єдності при формуванні інформації. Це є результатом того, що кожний підрозділ використовує свої планові та звітні показники, нормативно-правові дані, форми документів, маршрутів їхнього руху, які не узгоджуються з критеріями оцінки оргструк-тури вищого порядку.

3. Неупорядкованість та нерегулярність інформаційних потоків.

4. Необгрунтована повторюваність опрацювання інформації.

5. Затримка інформації.

6. Недостатня надійність і повнота інформації.

7. Зайві обсяги інформації. Великий обсяг документів, що циркулюють всередині організації, часто є свідченням недостатньо чіткого розмежування функцій та відповідальності за їх виконання.

8. Незастосування методу порівнянь інформації. Різні періоди отримання і опрацювання даних у різних підрозділах іноді не дають змоги провести достовірний порівняльний аналіз планів і звітних показників, надати пропозиції щодо ухвали варіантів управлінських рішень.

Важливим напрямом удосконалення управління в умовах його інформатизації є оптимізація виконання функцій як по горизонталі, так і по вертикалі, і на цій основі подальша спеціалізація служб, спрощення взаємозв'язків в апараті управління.

Все це при неузгодженості породжує тяганину, викликає зайві витрати праці управлінського персоналу та збільшує час, який є необхідним для ухвали управлінських рішень.

Важлива проблема полягає у знаходженні раціонального ступеня централізації управління. Неправильно підходити до розв'язання цієї проблеми лише з позиції інженерно-технічних можливостей інформатизації. Незалежно від ступеня централізації опрацювання даних автоматизація не створює альтернативи — централізацію чи децентралізацію управління, а лише створює нові варіанти їх співвідношень.

Вивчення різноманітних змін, які відбуваються під впливом інформатизації, дає змогу зробити висновок про те, що поняття "удосконалення структури та методів роботи апарату управління в умовах інформатизації" значно вужче, ніж поняття "удосконалення структури і методів роботи апарату управління".

Проектування інформаційних систем зводиться зараз в основному до розробки програм тих чи інших розрахунків. Автоматизуються далеко не всі управлінські процеси, а лише незначна їх частина, яка пов'язана з опрацюванням окремих видів інформації. Об'єктом удосконалення є не взагалі структура та методи роботи управлінського апарату, а тільки та їх частина, яка змінюється в умовах автоматизації. Тому слід розрізняти "неавтоматизовану" і "автоматизовану" частини управління. Між цими частинами існує принципова різниця в методах і характері інформаційних технологій у роботі щодо удосконалення управління.

Отже, підвищення вимог до ефективності діяльності органів управління викликає потребу пошуку нових наукових методів і концепцій більш раціонального використання науково-технічного потенціалу інформатики.

Загальною тенденцією організаційно-структурних змін у системі управління у зв'язку з інформатизацією нерідко виступає автономне скорочення традиційних ланок поточного планування та управління в першу чергу штатів підрозділів адміністративного апарату, пов'язаних із традиційною канцелярською працею, "паперовою інформатикою", а також допоміжними рутинними операціями та появою нових аналітичних ланок і підрозділів апарату управління.

Як свідчать дослідження, за цих умов йдеться про посилення організаційного забезпечення таких функцій управління, як прогнозування, економічний аналіз, моделювання, розробка алгоритмів і програм, наукові дослідження та розробки, підготовка та перекваліфікація кадрів, концептуальні та проектні розробки, інформаційне обслуговування, технічне обслуговування та супроводження впроваджуваних розробок, їх "доведення", логічне завершення тощо.

З посиленням і розвитком цих функцій в основному і буде пов'язана організаційна перебудова систем організації управління.

Список використаної літератури:

Е-будущее и информационное право / В. М. Брижко, А. А. Орехов, О. Н. Гальченко, В. С Цимбалюк / Под. ред Р. А. Калюжного, Н. Я. Швеца — К.: Интеграл, 2002.

Європа на шляху до інформаційного суспільства // 36. документів Європейської Комісії 1994-1995 pp. — К., 2000.

Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України (1963-1997). — Сімферополь: Таврія, 1998.

інформатизація законодавчої, нормотворчої, право застосовної та правоосвітньої діяльності: Посібник / Л. Є. Горьовий, М. Я. Швець, Т. Г. Дрогаль та ін. — К.: Парламентське видавництво, 1999.

Інформаційні технології та захист інформації: Збірник наук, праць. — Запоріжжя: Юрид. Ін-т МВС України. — 1998. — Вип. 2.

Інформаційне суспільство. Дефініції... / В. М. Брижко, А. А. Орехов, В. С Цимбалюк, О. Н. Гальченко, А. М. Чорнобров) /Під ред. P. А. Калюжного, М. Я. Швеця. — Київ: Інтеграл, 2002.

Калюжный Р. А. Научно-технический прогресе в деятельности правоохранительных органов. — К.: Наук, думка, 1990.

Калюжний Р. А., Цимбалюк В. С. Вдосконалення інформатизації ОВС України — передумова покращення їх діяльності в боротьбі зі злочинністю // Правова система України: теорія і практика. — К., 1993.

Калюжний Р. А., Цимбалюк В. С Інформатизація державного управління і національна безпека України // Розбудова держави. 1993. — №8.