Недокументовану інформацію аналізують за допомогою усного опитування, анкетного обстеження, а також фотографії (самофотографії) робочого дня управлінських працівників. У процесі усного опитування або анкетування визначають перелік інформації, що надходить до обстежуваного працівника, і вихідної від нього із зазначенням адресатів й періодичності.

На практиці застосовують різні форми індексації: цифрову – цифровий запис удокументах, цифрове зображення на лічильниках, табло; алфавітну – словесний запис у документі, підписи на лічильниках, табло; символічну – умовне зображення на креслення, мнемосхемах; предметно-телевізійне зображення, фотзнімок тощо.

Економічна інформація часто фігурує у вигляді алфавітно-цифрових сигналів. Для того щоб підвищити аналітичні властивості інформації і привести її у форму, зручну для вибору рішень, слід широко використовувати різні таблиці, схеми, графіки тощо.

Використовувана в менеджменті інформація має різний ступінь постійності, тобто період, протягом якого певні відомості зберігають своє значення. Розрізняють постійну, умовно-постійну і змінну інформацію. Значення постійної інформації інформації не змінюється протягом тривалого періоду (назва підприємства, його спеціалізація, розмір за земельною площею).Умовно-постійна інформація характерезується меншою тривалістю періода, протягом якого зберігаєтьсяя її значення (норми виробітку, ціни тощо). Змінна інформація має випадковий характер виникнення (обсяг виконання робіт, кількісті виробленої продукції). Дані про обсяг постійної, умовно-постійної і змінної інформації, що циркулює на підприємстві, використовують при визначенні загальної потреби в технчних засобах механізації інформаційних процесів.

У процесі вивчення інформаційних потоків описують інформаційні характеристики аналітичних завдань, відділів і служб підприємств, визначають кількість завдань, розв’язання яких пов’язане з використання різних типів обчислювальної техніки.

Завданням дослідження інформаційних потоків на підприємстві є також визначення ступеня повноти викоритсання інформації і розробка заходів щодо скорочення кількості даних, що надходять в об’єкт управління від вищостоящих і нижчестоящих органів і які виникають безпосередньо в об’єкті.

Складно проблемою раціональної організації менеджменту є збирання, обробка і передача інформації. Успішне розв’язання її пов’язане з попереднім з’ясування таких питань:

Яка інформація про хід роботи має надходити з відділка, бригад, від окремих виконавців

Хто повинен давати цю інформацію і за допомогою яких засобів

Кому і яку інформацію слід давати і в якому вигляді

Як забезпечити надійність інформації, її вірогідність, як орґанізувати її перевірку, якщо це потрібно

Які завдання повинні передаватися виробничим підрозділам і які строки доведення їх до виконавців.

Ефективність системи збирання первинної інформації підвищується за організації диспетчерської служби, а також застосування автоматичних установок для обліку і дистанційного контролю за виробництвом.

В останні десятиріччя головним напрямом перебудови менеджменту і його радикального удосконалення стало масове використання найновішої комп’ютерної і телекомунікаційної техніки, формування на її основі інформаційно-управлінських технологій.

За визначенням, прийнятим ЮНЕСКО, інформаційна технологія – це комлекс взаємопов’язаних наукових, технологічних, інфженерних дисциплін, що мають своїм основним предметом методи ефективної організації людей, зайнятих обробкою і збереженням інформації, обчислювальну техніку і методи організації її взаємодії з людбми, виробничим обладнанням, а також пов’язані із усім цим соціальні, економічні і культурні проблеми.

3.2 Універсальне джерело інформації.

Багато аспектів сучасної промислової революції надають достатнього стимулу зростанню економічної ефективності і забезпечують ситуацію, коли підвищення продуктивності перешкодить кризам, що насуваються. У зв’язку з цим особлива увага приділяється розвитку Інтернету, який охоплює все нові сфери економіки. Інтернет з усім технологічним, інституціональним та культурним середовищем є фундаментом економіки ХХІ століття. У ньому переміщуються дедалі більша кількість угод, що здійснюється за принципом “компанія-компанія”, “компанія-споживач”. Це дає економію витрат, стимулює конкуренцію, націлену на підвищення ефективності. Розширення практики укладання контрактів і ділових угод у віртуальному просторі – це незворотний процес. А для того, щоб цей процес став значним для економіки в цілому, має бути досягнута певна критична кількість користувачів інтернету. Дослідження досвіду зарубіжних країн показує, що на цей показник впливають: культурні фактори, у тому числі розповсюдження у суспільстві знання англійської мови; політичні фактори (наявність громадських свобод і ступінь державної підтримки інтернету); економічні фактори (структура розподілу доходів і розвиток телекомунікаційної інфраструктури).

Інтернет змінює засоби навчання та дослідницької роботи, впливає на роботу органів управління, на індустрію розваг. Інтернет-революція дозволяє прискорити темпи зростання в кожній країні, хоча не всі вони зможуть у рівній мірі скористатися цією можливістю. Насамперед потрібна наявність відповідної інфраструктури та необхідних інститутів (за даними оцінки BlankHandlowy, вже у 2010р. Близько 42% чисельності населення буде мати можливість користуватись Інтернетом у себе в дома).

Технічна революція сама по собі недостатня для соціально-економічного процесу в епоху глобалізації. Залишаються перешкоди – політичні і соціальні кордони, культурні та ментальні відмінності, торгові і тарифні бар’єри, подолати які можливо лише за проведення відповідної політики.

За останні роки відбувалися зміни політичних позицій відносно вільної торгівлі та безперешкодного переміщення капіталу. Сьогодні, коли формується єдиний глобальний ринок, ті ж ТНК сприймаються як основне джерело технологій і ноу-хау в галузі менеджменту та маркетингу, а також як постачальник необхідного капіталу. Тільки у 2000р. трансфер міжнародного капіталу у формі прямих іноземних інвестицій наближався до 100 млрд. дол. США. Прямі інвестиції за своєю природою не обмежуються трансфером фінансового капіталу, а зумовлюють передусім рух інвестиційних товарів та технологій, а потім товарів, що вироблені завдяки новому виробничому потенціалу, розвиток якого забезпечили інвестиції. Але без Інтернету здійснення масового та швидкого переміщення капіталу було б неможливим, оскільки отримання сьогоднішнього рівня обсягу переданої інформації є необхідною умовою ефективного і вигідного переміщення капіталу. Сьогодні бар’єри пов’язані перш за все зі здатністю сприймати інформацію та розумно її використовувати.

Новим аспектом у даній сфері є поява