Ситуаційний підхід “шлях – ціль” Мітчелла і Хауса.

Керівник направляє підлеглого на досягнення цілей фірми через вплив на шляхи досягнення цих цілей Виділяють: 1.стиль підтримки (орієнтація на людей); 2.інструментальний стиль (орієнтація на роботу); 3.стиль, який заохочує участь підлеглих (спільне прийняття рішень); 4.орієнтується на досягнення успіху (напружена праця підлеглих). | Може застосовуватись в фірмі, так як враховані майже всі можливі ситуації. Особливо доцільно використовувати стиль 3. | Недоліком є те. що не можливе існування цих стилів у “чистому” вигляді; мають бути передбачені ситуації, коли доводиться змішувати або дуже різко міняти стилі. | На фірмі майже не використовуються дані стилі. Хіба що іноді стиль 3., тому що він передбачає довіру і повагу між керівниками та підлеглими.

Ситуаційна теорія життєвого циклу

Згідно неї стиль керівника залежить від “зрілості” виконавця, бажання досягнути своєї цілі, освіти, досвіду тощо. Виділяють: 1.висока орієнтація на роботу і низька на людей; 2.орієнтація на роботу і на людей однакова; 3.висока орієнтація на людей і низька на роботу. | В організації може використовуватись модель 2, тому що вона є найбільш прийнятною і ефективною. | Невизначене розуміння зрілості, чи зможуть працівники на практиці показати такий рівень відповідальності. | На фірмі є люди різної зрілості. тому для кожного працівника або групи працівників потрібен свій підхід. Теорія може частково використовуватись на фірмі.

Ситуаційна модель прийняття рішень керівником Врума – Йєттона

Концентрується увага на прийнятті рішень і виділяються наступні стилі: 1.керівник сам вирішує проблему або приймає рішення; 2.він отримує інформацію від працівника, а потім сам вирішує проблему; 3.керівник викладає проблему тим підлеглим, яких вона стосується, вислуховує пропозиції і приймає рішення; 4.він посвячує у проблему колектив, вислуховує пропозиції і приймає рішення; 5.групове прийняття рішення, але керівник старається, щоб була прийняття його пропозиція. | Зважаючи на проблеми фірми, найбільш прийнятним є стиль 3.,так як повної демократії бути не може через наявність проблем. | Недоліків практично немає, за винятком невизначеного конкретного методу впливу на підлеглих. | Стиль 3. є найліпшим, тому що не зважаючи на те , що керівник радиться із підлеглими, остаточне рішення він приймає сам. Поради підлеглих можуть удосконалити рішення.

Японський стиль керівництва

Основні положення: 1.керівник має підтримувати працівника у всьому; 2.при груповому прийнятті рішень кожен працівник має зробити свій внесок у досягнення мети; 3.особлива увага особистим якостям людей; 4.працівники,які застосовують нововведення, підвищують продуктивність праці і якість, мають постійно заохочуватись. | Усі положення ідеально підходять для даної фірми. Проте у стилі є і інші положення, які використовувати на фірмі не доцільно. | Майже не приділяється увага роботі, а більше людині. Вони мають бути зрівноважені. | Теорію доцільно використовувати на фірмі, так як вони акцентують увагу на потребах людей у визнанні, самовираженні, причетності тощо. Такий підхід стимулює працівників до роботи.

Результати оцінки професійних якостей керівників:

Фактори, які відображають професійні якості керівників | Посади керівників

Головний лікар | Заст. з кадрових питань | Заст. з економічних питань | Заст.. по відділу хірургії

Кваліфікація | 5 | 4 | 4 | 5

Ставлення до підлеглих | 4 | 5 | 3 | 4

Ставлення до роботи | 5 | 4 | 4 | 5

Змога до лідерства | 5 | 5 | 4 | 5

Організаторські здібності | 5 | 5 | 4 | 5

Досвід роботи | 5 | 5 | 4 | 5

Авторитет | 5 | 5 | 4 | 5

Здатність до нововведень | 5 | 4 | 5 | 5

Твердість | 5 | 5 | 3 | 5

Всього | 44 | 42 | 35 | 44

Висновок.

Ми розглянули ТзОВ “Престиж”. У результаті аналізу умов, в яких діє організація(зовнішні та внутрішні фактори), ми розробили наступні рекомендації по удосконаленню її діяльності. Фірма почала надавати нові послуги, збільшилась кількість працівників, були вирішені проблеми організації, приведені шляхи поліпшення роботи менеджерів, організації управління групами працівників, шляхи управління конфліктами. стресами та перемінами, а також були розглянуті комунікації на підприємстві, функції та методи менеджменту.

В наслідок усіх цих змін і не зважаючи на додатковий тиск зі сторони конкурентів, фірма набула попиту зі сторони додаткових груп споживачів.

Таким чином можна зробити висновок, що ми підштовхнули фірму до здійснення її цілей, зокрема, виходу на міжнародний ринок.

Використана література.