ефективності діяльності підприємства в цілому(рис.1.8).
Рис. 1.8. Процес трансферу знань консалтинговою компанією підприємству- замовнику
Консалтингові компанії можуть застосовувати різноманітні методи передачі знань (табл. 1.6), але в ідеальному варіанті процес передачі знань має найвищу ефективність при індивідуальній праці з кожним клієнтом.
Таблиця 1.6
Методи і технології вирішення завдань консалтингових компаній з поширення знань [44]
№
п/п | Методи і технології | Завдання
Вивчення підприємства | Формування знань | Передача знань | Организація доступу до зовнішніх знань | Пропаганда знань
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7
1 | Проведення навчальних семінарів | v | v | + | v | +
2 | Проведення семінарів з обміну досвідом | + | + | + | - | +
3 | Проведення виставок | v | - | + | + | +
4 | Відвідування підприємств, що впровадили нововведення | + | + | + | - | +
5 | Випуск інформаційних навчальних видань | - | v | + | v | +
Продовження табл. 1.6
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7
6 | Публікація навчально-інформаційних статей | - | - | + | v | +
7 | Реклама | - | - | v | - | +
8 | Комп’ютерні технології обробки інформації | - | + | + | + | +
9 | Безпосереднє
консультування | + | v | + | - | +
Примітка:
+ – під час використання методу завдання вирішується в обов’язковому порядку
v – під час використання методу завдання може вирішуватися паралельно з іншими завданнями
- – під час використання вказаного методу завдання не вирішується
Передача знань підприємствам від консалтингових компаній носить рекомендаційний характер, тому для результативності їх упровадження першочергове значення має повне усвідомлення кожним клієнтом корисності трансферованих знань. Таке усвідомлення не можливо досягти без активної участі клієнтів не тільки в отриманні знань, але й у процесі генерації нових знань. Щоб отримати максимальний ефект від консалтингу, клієнт повинен брати участь у консалтинговому проекті. Ступінь такої участі має варіюватись залежно від видів консалтингу. За експертного консультування консультант самостійно виконує діагностику, розробляє рішення і рекомендації з їх упровадження. Роль клієнта зводиться, здебільшого, до забезпечення консультантові доступу до інформації й оцінки результатів. За процесного консультування консультанти на всіх етапах проекту активно взаємодіють із клієнтом, спонукаючи його висловлювати свої ідеї, міркування, пропозиції, проводити за допомогою консультантів аналіз проблем і вироблення рішень [31].
Передача знань між співробітниками дозволяє підвищити компетенцію та професіоналізм, що впливає на якість їх праці. Трансфер знань від працівників компанії партнерам дозволяє працювати з ними в одному напрямку, що підвищує ефективність партнерства. Передача і впровадження знань з особистої компетенції працівників у внутрішню структуру підприємства сприяє їх нагромадження в організації і можливості користуватися набутим досвідом усім працівникам. [33].
Тому, на наш погляд, для взаємодії консалтингової компанії та підприємства-замовника доцільно використовувати команди. Як зазначалося раніше, в робочій групі кожний з учасників працює на досягнення результату відведеного йому завдання, у разі командної роботи комбінуються всі здібності та навички, які потрібні для вирішення поставленого загального завдання.
В сучасній літературі, використання команд визначають як один з головних підходів до формування організаційної структури, однак, команди Ї поняття не стільки структурне, скільки якісне, що характеризує рівень взаємодії, довіри на підприємстві. [39]
Розвиваючись, команда, на відміну від інших робочих груп, поступово змінює емоційну й інструментальну сфери, а саме: [91]
адаптацію (з погляду ділової активності характеризується як етап взаємного інформування та аналізу завдань);
групування і кооперацію (формування схем спілкування та інтергрупових норм, загальних для групи в цілому);
нормування діяльності (розроблення принципів групової взаємодії і нормування сфери внутрішнього групової комунікації чи колективної діяльності);
функціонування (характеризується досягненням групи вищого рівня соціально-психологічної зрілості, високого рівня підготовки, організаційною єдністю).
Для формування команд на підприємстві доцільно використовувати проблемно-цільовий підхід за участю консультантів. Зміст процесу включає поступовий розвиток процедур вирішення командних проблем з подальшим досягненням головного командного завдання. Але головна мета створення команди Ї реалізація на підприємстві організаційно-економічних засад самостійного управління та вирішення проблем.
Враховуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що вихідною ідеєю розроблення організаційно-економічного механізму консалтингового забезпечення підприємств є визначення економічних важелів та організаційних заходів і приведення їх в дію шляхом забезпечення трансферу знань на основі формування команд.
ВИСНОВКИ
Виходячи з теоретичних та методологічних досліджень, уточнено зміст поняття „консалтинг” як систематизованої сукупності знань з надання високоякісних консалтингових послуг консалтинговими компаніями підприємствам-замовникам на основі забезпечення трансферу нагромадженого професійними консультантами обсягу знань та досвіду підприємствам-замовникам. Доведено, що консалтинг є методом впровадження новітніх знань в економіку. Класифіковано консалтингові послуги за предметними та метрологічними характеристиками. Визначено, що в Україні немає загально визначеного класифікатора консалтингових послуг, а існуючі Ї неповні та необ’єктивні, оскільки ґрунтуються тальки на поширених в державі видах консалтингової діяльності. Визначено розподіл консультантів за спеціалізацією, класифікаторами є дисциплінарна ознака, види організаційної діяльності та види проблем, які виникають у процесі діяльності підприємства. Установлено, що найбільший позитивний ефект в процесі трансферу знань досягається за умови комбінування навиків та вмінь як консультантів, що спеціалізуються в певній сфері, так і універсальних консультантів.
Виявлено, що інститут консультування набув свого розвитку у другій половині двадцятого століття, хоча передумови його виникнення беруть свій початок з часів створення наукових засад управління. Спостерігається зміна поглядів щодо конкурентних переваг, яка виражається в наданні переваги