напрямком управлінського консультування був швидкий ріст обсягу робіт у державному секторі. В Україні існує безліч державних консалтингових служб, в основному, для підтримки малого бізнесу на державному і регіональному рівнях. Однак досвід багатьох країн світу показує, що, хоча без участі держави обійтися не можна, все-таки успіх досягається тільки при обов'язковому залученні приватного бізнесу й організацій його підтримки.
Значна частка попиту на консультування в Україні створюється проектами розвитку, більшість з яких відноситься до державного сектора. Багато хто з подібних проектів виходять за межі можливостей місцевих консультантів у силу їхньої недостатньої кваліфікації і досвіду, і як наслідок, до роботи залучають іноземних фахівців. У результаті агентства і підприємства віддають явну перевагу закордонним консультуючим фірмам, а саме, "великій п'ятірці" транснаціональних консалтингово-аудиторских компаній: Ernst & Young, Prіce Waterhouse Coopers, Arthur Andersen & Co SC, Deloіtte & Touch, KPMG. У свою чергу, консультанти західних країн розглядають Україну як важливий ринок своїх послуг, часто при цьому навіть завищуючи вартість своїх послуг.
Варто враховувати переваги і недоліки тих або інших консультантів, а також ціль їхнього використання Ї імідж компанії або позитивний економічний ефект.
По зведеннях асоціації "Укрконсалтинг" [38] до 1995 р. до 40% консультаційних фірм у свій асортимент включали:
· послуги по маркетингу (маркетинг, керування маркетингом і збутом);
· консультаційні послуги з питань оцінки ризику, розміщенню, покупці, оцінці цінних паперів;
· консультації з питань оподатковування, зовнішньоекономічної діяльності.
Найбільш перспективними послугами були визнані послуги по посаду приватизаційному супроводові, залученню інвестицій, послуги по інформаційним технологіям, роботі з цінними паперами, послуги по розробці бізнес-планів і розрахункових техніко-економічних показників.
У 1995 р. найбільш використовуваною послугою була оцінка майна, робота з цінними паперами, а також послуги по інформаційних технологіях. Для відновлення свого асортименту 90% фірм використовували власні дослідження і розробки, кожна друга вивчала дослідження різних інститутів і університетів.
Дослідження послуг менеджмент-консалтинга 1999 р. [101] істотно відрізняється від попереднього дослідження, і показало наступне відношення до консалтингу і рівень попиту на консалтингові послуги:
· 19,3% опитаних думають, що потреба в менеджмент консультантах дуже велика;
· 24,7% думають, що консультанти можуть бути корисними;
· 45,8% вважають, що вони іноді можуть бути корисними;
· 3,6% думають, що робота з консультантами Ї порожня витрата грошей;
· 1,2% вважають, що Україна не готова до такого типу професійних послуг.
Більш половини опитаних зійшлися на думці що менеджмент- консультанти безсумнівно допоможуть у роботі на Україні, у той час як 20% опитаних думають, що консультанти нічим не зможуть допомогти у веденні бізнесу, 28% впевнені, що консультанти не допоможуть на даній стадії розвитку їхнього бізнесу. Серед головних причин негативного відношення до консультантів слід зазначити такі: достатнє внутрішнє забезпечення ресурсами і приналежність до підприємств малого бізнесу.
Дослідивши ступінь потреби в консультантах для рішення внутрішніх проблем видно, що серед тих респондентів, які позитивно відносяться до консультантів, майже 59% думають, що внутрішні проблеми менеджменту можна іноді вирішити через залучення зовнішніх сил, 19% вважають , що зовнішня потрібно досить часто, інша ж частина респондентів заявила, що з подібними проблемами вони прекрасно справляться самі. За останні три роки 14.5% компаній-респондентів регулярно зверталися до консультантів, 32.5% респондентів ніколи не працювали з менеджмент-консультантами.
Головними галузями, у яких, на думку респондентів, необхідна допомога менеджмент консультантів, є :
· поліпшення процесу ведення бізнесу Ї 55.9%;
· стратегічне планування Ї 30.7%;
· інформаційні системи/технології Ї 30.7%.
Серед популярних областей менеджменту, що одержали найбільш високу оцінку респондентів:
· системи контролю Ї 39.8%;
· людські ресурси Ї 30.1%;
· інформаційні технології Ї 24.1%.
Відповідно до результатів, отриманих у ході дослідження кіровоградським Агентством по розвитку підприємництва [101], найбільшим попитом користуються наступні консалтингові послуги:
· залучення фінансових ресурсів Ї 42,5%;
· право Ї 40%;
· бухгалтерський облік Ї 35%;
· маркетинг Ї 26,25%;
· бізнес-планування Ї 20%.
Найбільш дорогими послугами є [103]:
· інвестиційні проекти;
· маркетинг;
· оцінка бізнесу;
· право;
· бухоблік;
· тренінг.
Як видно з результатів досліджень, український ринок менеджмент-консалтингових послуг є досить перспективним. Більш половини опитаних вважають, що зовнішня допомога в рішенні управлінських проблем необхідна і позитивно вплине на розвиток усієї компанії. Однак необхідно багато зробити для розвитку ринку консалтингових послуг в Україні для того, щоб він сильно сприяв розвиткові української промисловості.
Критерії вибору консалтингової фірми
Питання вибору консультантів є не менш складним, чим діагностика існуючих проблем. У розвинених країнах давно розроблені спеціальні процедури вибору консультантів. Особливо детально вони відпрацьовані у великих міжнародних організаціях, таких як Європейський Союз (ЄС), Міжнародний банк реконструкції і розвитку (Світовий банк), Європейський банк реконструкції і розвитку (ЕБРР) і т.д. Рекомендації з процедури вибору консультантів розробляються також самими асоціаціями консультантів.
В усім світі менеджери користуються існуючими методиками на вибір консультантів. Позначимо основні три стадії процедури пошуку і добору консультантів:
1) Складання списку всіх консультаційних фірм відповідного профілю Ї стадія лонг-листинга (на основі спеціалізованих і загальних довідників, даних Асоціацій, рекламних оголошень, статей у пресі і т.д.);
2) Складання остаточного списку кандидатів Ї стадія шорт-листинга (з 10-12 фірм для великих проблем, з 5–6 Ї для середніх і 2–3 Ї для дрібних). Добір здійснюється в залежності від наступної інформації: кваліфікація персоналу; перелік здійснених консалтингових проектів; перелік клієнтів; наявність рекомендацій; місце розташування.
3) Остаточний добір здійснюється у формі закритого тендера (конкурсу), результати якого визначаються в основному по двох параметрах: оцінка конкретних пропозицій фірми і ціна. При цьому ціновий фактор не розглядається як вирішальний, тому що ефект від економії на ціні може бути набагато меншим, чим ефект від