застосовуються лише тоді, коли певний банківський продукт викликає негативну реакцію у клієнта.
Крім того, розрізняється внутрішнє та зовнішнє стимулювання збуту, в свою чергу зовнішнє стимулювання поділяється на стимулювання кінцевих споживачів банківського продукту та на стимулювання різноманітних банківських посередників.
Під внутрішнім стимулюванням збуту розуміється стимулювання співробітників банку, їх мотивація до підвищення якості обслуговування клієнтів. Високі професійні та комунікаційні якості співробітників банку (особливо тих, які безпосередньо консультують клієнтів) є фактором успіху на ринку, тому банки дуже багато уваги приділяють саме мотивації банківських службовців.
За статистикою, в 83% випадків кінцеве рішення про використання послуг саме цього банку клієнт приймає в безпосередній бесіді із персоналом банку, тому відомі на весь світ банки не жалкують коштів на постійне підвищення кваліфікації свого персоналу, проведення спеціалізованих семінарів та стажувань. Крім того банками широко застосовуються такі методи підвищення вмотивованості співробітників, як грошові премії, цінні подарунки в кінці року, додаткові відпустки.
До основних засобів стимулювання кінцевих користувачів банківських послуг можна віднести персональні продажі, банківський семплінг (Sampling), тобто надання можливості користуватися даною послугою протягом певного часу безкоштовно або на пільгових умовах, знижки постійним клієнтам, демонстрація банківських продуктів (проведення семінарів та презентацій), лотереї серед клієнтів банку.
Наступним елементом комунікаційної стратегії виступають заходи Public Relations (PR – англ. „зв’язки із громадськістю”), суть яких можна визначити як цілеспрямовану діяльність банків по досягненню взаєморозуміння із оточуючим середовищем (суспільством) з метою досягнення лояльного відношення до своєї діяльності. В основі PR лежать вміння та бажання налагодити контакт та вигідний двосторонній зв’язок із громадськістю.
На відміну від реклами та стимулювання збуту заходи PR мають довгострокову дію та спрямовані в першу чергу не на потенційних клієнтів банку, а на оточуюче середовище та громадську думку.
PR включає в себе повне інформування про продукти та послуги банку усіх суб'єктів (цільові аудиторії, органи державної влади, ЗМІ), аналіз ситуації та прогнозування можливої реакції тих або інших суб'єктів на деякі аспекти діяльності банку. Ця діяльність (PR) може бути спрямована як на зовнішнє середовище, так і на співробітників самого банку. Роз'яснення соціальної ролі банківського бізнесу - ще одна задача PR, тому що банк несе соціальну відповідальність перед суспільством, в якому здійснюється його діяльність. Тому одна із задач банку - виконувати певні соціальні обов'язки. На практиці заходи Public Relations передбачають рішення задач підтримки та розвитку ініціативи власних співробітників (відношення в середині банку), сприяння створенню нових можливостей для молоді (освіта та підвищення кваліфікації), підтримку малозабезпечених прошарків населення (благодійність та спонсорство) та мистецьких акцій (меценатство) та інше.
Маркетингова система інформації
Для проведення аналітичної роботи банки створюють певну систему маркетингової інформації: аналітичний апарат, методичні розробки, призначені для збору, оцінки та поширення конкретної і достовірної інформації. Для роботи з розширення ринку збуту створюється банк даних маркетингової інформації. Стратегія визначається на основі системи прогнозів та планів довгострокового розвитку (для банків від 18 місяців до 5-10 років), політика - середньостроковими планами (1-5 років), а тактика - короткостроковими (до 1 року), оперативними, гнучкими планами (програмами). При цьому розробляється декілька їх варіантів.
Основні риси інформації такі:
вона не зникає після використання, а часто збагачується;
вона одночасно передається користувачу і залишається в банку даних;
вона неподільна, тому що її змістове навантаження реальне тільки при наявності і передачі повного набору даних;
вона накопичується незалежно від частоти її використання, і при цьому автоматично підвищується її якість.
Джерелами даних, якими цікавиться банк, можуть бути публікації в ЗМІ, галузева література, рекламні проспекти, відкриті річні звіти банків, прямі контакти з клієнтами, особисті знайомства, купівля інформації.
Дослідження ринку дозволяє визначити оптовий та роздрібний ринок, на якому працює банк, і перспективи його розвитку; з'ясувати стан конкуренції на ринку та її вплив на стратегію банку; прогнозувати загальні тенденції розвитку цільового ринку банківських послуг.
РОЗДІЛ ІІ
Загальна характеристика аналізуючого підприємства
Об’єктом науково – дослідної роботи є ТОВ Комерційний банк «Володимирський».
ТОВ КБ «Володимирський» створений у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та зареєстрований Національним банком України 13.12.2001 року за № 279.
Склад учасників ТОВ Комерційний банк „Володимирський" станом на 01.01.2006 року
№ п/п | Учасники | Доля у статутному капіталі, % | Галузь економіки
1. | ТОВ "БІОГАРД-К" | 8,80 | Оптова торгівля
2. | ООО "ІВІС-АВТО" | 9,73 | Оптова торгівля
3. | Редакція газети "Агро-Україна" у формі ГОВ | 8,70 | Видавнича справа
4. | ТОВ "МЦИРГ | 8.63 | Громадське харчування
5. | ТОВ "ГРАНІТ-96" | 8,65 | Оптова торгівля
6. | ТОВ " СТАВРОН-МОДА" | 6,92 | Виготовлення одягу
7. | МП ТОВ "Фірма "Торгівельний дім "Південний-схід" | 6,90 | Оптова торгівля
8. | ТОВ "СТРОИІНДУСТРІЯ" | 7,05 | Виготовлення будматеріалів
9. | ТОВ "Аверс" | 6.97 | Оптова торгівля
10. | ТОВ "ЕЛІТА и Ко" | 6,95 | Агенція нерухомості
11. | МСП в формі ТОВ "Фірма "Варіант" | 7,00 | Роздрібна торгівля
12. | ЗАТ Фінансова група „Страхові традиції"" | 8,37 | Страхова діяльність
13. | ТОВ "Горобина" | 5,33 | Виготовлення лікеро-горілчаної продукції
РАЗОМ | 100
Банк проводить свою діяльність в нормативно-правовому полі України відповідно до Статуту банку і діє задля його засновників та клієнтів.
Банк «Володимирський» діє як універсальна банківська установа на фінансових ринках України та має необхідні ліценції й дозволи для проведення банківських операцій на внутрішньому та міжнародному фінансових ринках:
Ліцензію Національного банку України №199 від 29.01.2002 р. та Дозвіл № 199-3 і Додаток до Дозволу № 199-3 від 29.01.2002 р. на здійснення банківських