5. Розробити методи визначення оптимальних обсягів і послідовності операцій технічного контролю, вибору контрольованих параметрів за інформаційним критерієм повноти контролю;

6. Запропонувати методику вибору засобів метрологічного забезпечення контролю якості нової техніки за критерієм економічної ефективності.

На прикладах, взятих з діяльності машинобудівних та приладобудівних підприємств, можемо визначити оригінальні методи і засоби, що сприяють підвищенню ефективності виробництва, а саме:

1. Запропонувати підхід до засобу забезпечення якості, який дозволяє комплексно вирішувати проблему якості як для етапу виробництва, так і для етапу експлуатації;

2. Запропонувати нові методи і моделі складу і організації розробки систем забезпечення якості, побудови іх нормативно-технічної бази на основі стандартизації, що відповідають сучасним міжнародним вимогам, викладеним у стандартах ІSО серії 9000;

3. Розробити методи визначення оптимальних обсягів і послідовності операцій виробничого контролю, вибору контрольованих параметрів виробів за інформаційним критерієм повноти контролю, що дають можливість вирішувати питання підвищення ефективності цих важливих функцій забезпечення якості на проектно-розрахунковій основі;

4. Розробити методику вибору варіантів засобів метрологічного забезпечення технічного контролю за економічними критеріями.

Аналіз тенденцій розвитку методів забезпечення якості продукції вказують на те, що єдиним правильним підходом до вирішення проблем забезпечення якості продукції є створення на підприємствах спеціалізованих, професіональних стстем забезпечення якості, які відповідають,як мінімум, вимогам міжнародних стандартів. Разом з цим необхідно побудувати структурну схему взаємодії служб по забезпеченню якості продукції, одна з яких зображена на рис. 1.

Алгоритм побудови таких схем наступний. Розглядаючи підприємства, як виробничо-господарські організації (ВГО), слід встановити основні системоутворюючі елементи, передусім, такі як. цілі і показники діяльності ВГО в галузі забезпечення якості продукції.

Сформувати структуру системоутворюючих елементів з врахуванням конкретних особливостей ВГО. Вона включає в себе структури як керованої, так і керуючих підсистем, які, у свою чергу, включають у себе, як ієрархічні підсистеми нижчого порядку, систему забезпечення якості та її підсистеми: техніко-методичного управління, технічногоконтролю продукції, метрологічного забезпечення виробництва та інші. Таким чином забезпечується єдиний науково-методичний підхід до формування структурних елементів.

Наявність загальної системної моделі ВГО та її управляючої підсистеми дозволяє збудувати модель складу вже конкретної системи управління якістю. На цій основі виділені наступні елементи, що визначають склад діючих систем забезпечення та управління якості продукції:

зовнішня директивна, регламентуюча, правова і нормативно-технічна документація;

звітна документація, ініціативні плани та пропозиції;

організаційна система, що включає організаційну структуру і функціональні підсистеми управління якістю продукціцї:

внутрішня організаційно-методична, регламентуюча і правова документація;

загальне ресурсне забезпечення, в тому числі, методичне і теоретичне, алгоритмічне і програмне, технологічне, метрологічне і кваліметричне, матеріальне;

інформаційне забезпечення, що включає інформаційно-методичне забезпечення, вхідну і вихідну інформацію про функціонування керованої системи;

внутрішня управлінська документація щодо поточної діяльності елементів системи.

Модель складу системи забезпечення якості, що відповідає цим вимогам, приведена на рис. 2.

При цьому модель складу системи повинна будуватися за схемою замкнутого контура управління і за прийнятою класифікацією цілей управління якістю продукції.

Однією з найважливіших проблем створення ефективно функціонуючих систем управління якістю продукції є раціоналізація їх розробки на основі системного підходу і врахування наступних стадій: впровадження, освоєння, експлуатації і модернізації. Вирішення зазначених питань пов"язано із створенням моделі організації розробки, впровадження і вдосконалення систем забезпечення якості. Ця модель базується на метології і досвіді проектування складних систем і систематизує процеси розробки з врахуванням особливостей об"єкта проектування.

Як показали дослідження і досвід, розробку системи забезпечення якості доцільно об"єднати у наступні взаємопов'язані етапи:

передпроектна підготовка;

ескізне проектування;

технічне проектування;

робоче проектування;

експериментальне опрацювання і впровадження системи.

Взаємозв’язок робіт і етапів найкращим чином може бути визначено типовою сітьовою моделлю.

Ефективна діяльність щодо забезпечення якості продукції можлива лише за умови наявності розвиненої нормативно-технічної бази системи регламентуючої документації, така система повинна відповідати наступним принципам:

- забезпезпеченість дотримання регламентованих вимог;

- керованість, відкритість та динамічність;

- здатність до структуризації;

- організаційно-методична підготовленість на різних рівнях упрявління;

- типовість та уніфікованість елементів;

- узгодженість із системами регламентуючих документів більш високого рівня.

Аналіз існуючих форм регламентуючих документів показав, що вищезгадані принципи задовільняє система документів, ключовим елементом якої є стандарти підприємства (СТП), гармонізовані з міжнародними стандартами серії ІSО 900-10000.

Сучасна система забезпечення якості продукції має складну функціональну і організаційну структуру. В ній найбільш важливу, базову роль відіграють функції технічного контролю якості продукції і метрологічного забезпечення виробництва. Тому цим функціям і організаційним структурам, що їх реалізують, повинна приділятись підвищена увага.

У рамках організаційного аспекту якості зміни на базі загальної теорії системного проектування велика роль належить методичним основам побудови функціональної системи метрологічного забезпечення виробництва і формування організаційних структур контролю якості продукції. Це приведе до якісної зміни основних цілей метрологічної діяльності - переходу від вирішення окремих, суто обслуговувальних завдань щодо забезпечення вірогідності вимірювань, до вирішенн цілого комплексу завдань, що суттєво впливають на функціонування підприємства і рівень кінцевих результатів, що призведе до підвищення ефективності роботи підприємства.

2. Економічна ефективність від впровадження сучасних методів контролю якості продукції

Якість продукції значною мірою залежить від ефективного контролю, який дозволяє не лише своєчасно виявляти брак і припинити надходження недоброякісної продукції до споживачів, але і впливати на процес поліпшення якості продукції. Контроль за якістю продукції на підприємстві ВАТ “Перечинський ЛХК” покладено на ЦЗЛ та його працівників - контролерів, обов'язками яких є перевірка продукції щодо відповідності стандарту, технічним умовам, кресленню, розподілу готової продукції на вищі та нижчі сорти, перевірка стану устаткування, інструменту та іншого на робочому місці.

При пасивному контролі установлюється лише відповідність (або невідповідність) різних параметрів якості продукції вимогам тих