Однак реакцію людей майже завжди можна передбачити, а це головне в роботі керівника.

Поведінка людей, окрім незадоволених потреб, залежить від їх основних індивідуальних характеристик. Ще у первісних людей ос-новні інстинкти були простими та непорушними - самозбереження, секс та стадні почуття (у дикій природі). Цивілізація докорінно змінила життя людини, її свідомість, однак поведінку й досі визнача-ють (у завуальованому вигляді) ті ж самі інстинкти.

Різниця у поведінці та реакції тієї чи іншої особи на схожі об-ставини полягає:

1) у темпераменті: життєрадісний (холерик) чи флегматик, запальний чи меланхолійний;

2) у складі характеру: егоїст чи альтруїст.

Темперамент здійснює вирішальне значення на емоції чи відчуття. Термін "темперамент" запроваджено Гіппократом (460-377 до н.е.) і з тих пір людство має справу з чотирма типами темпераменту, що покладені в основу типології людини.

Експерименти І.П.Павлова довели, що темперамент - це похідна від особливостей типу вищої нервової діяльності людини (ВНД), ос-новних нервових процесів - збудження і загальмування - та їх співвідношення. Ці процеси у різних людей відзначаються різними значеннями по силі, врівноваженості та рухливості. Співвідношення названих процесів визначається тим чи іншим типом темпераменту

Таблиця 2.3

Характеристики темпераменту

Тип вищої нерво-вої діяльності |

Особливості нервових процесів |

Тип

темпе-раменту

сила |

врівноваженість |

рухливість

Нестримний Активний

Спокійний Хворобливий |

Сильний Сильний Сильний Слабкий |

Незбалансований Врівноважений Врівноважений Неврівноважений |

Живий Живий Інертний Загальмо-ваний |

Холерик

Сангвінік Флегматик Меланхолік

Оцінка людей за якостями темпераменту надає менеджерові АТ «Коломия - хліб» надійну методику дослідження підлеглих. При цьому керівник покладається на сприятливі риси темпераменту. На імпульсивність холерика керівник АТ реагує з тактовністю і стрима-ністю, інертності флегматика слід протиставити активність, а емоцій-ність та вразливість меланхоліка можна нейтралізувати оптимізмом.

В силу специфіки спадковості, розвитку і виховання всі люди володіють різним обсягом загальних і спеціальних здібностей.

Здібність - це сума психофізіологічних якостей особистості, від яких залежить динаміка засвоєння знань, вмінь і практичних навичок, успішність виконання певної діяльності. Там, де один "схоплює на льоту", інший витрачає багато часу та зусиль. Один досягає рівня май-стра, а другий навічно залишається в "середняках". Проте недарма ка-жуть, що геніальність - це лише на 10% талант, а решта наполегливість і праця.

Характер - це сукупність постійних психологічних якостей, що визначають лінію поведінки конкретної людини, його реакцію на ситу-ацію, ділові якості, вимогливість до себе та інших тощо. Кожний характер - це унікальний, неповторний набір людських якостей. Його можна приблизно визначити за допомогою стосунків: прин-циповість - безпринципність, тактовність - безтактність, ор-ганізованість - анархія, працелюбство - ледарювання, впевненість -невпевненість, переоцінка власних сил - зневіра у собі, самокри-тичність - амбіційність, вимогливість - апатія, акуратність - ха-латність, скупість - марнотратство тощо.

Характер, вирішальною мірою, залежить від виховання і. щоб
не стверджували Павлов та біхевіористи - перебуває під значним впливом характеру батьків.

Життєві звички та поведінка визначаються ще й цілеспрямо-ваністю, внутрішнім переконанням, природними даними, традиціями та соціальним устроєм.

У кожній (чи майже в кожній) організації є людина - місцевий тиран і деспот, - яку дружно ненавидять всі співробітники. Вона, сама того не знаючи, відіграє важливу роль у діяльності фірми, тому що на ньому концентрується вся негативна енергія (незадоволення, підозри та ненависть тих, хто працює поруч). Завдяки такій зручній мішені, руйнівна сила подібних настроїв зменшується з кожною насмішкою на його адресу. Буває, що таких людей кілька, але щоб не було жодного - уявити майже неможливо.

Ця незамінна людина контролює правильність дрібних витрат, розхід канцелярських матеріалів, черговість відпусток, виробничу дисципліну та інше, їй до всього є справа. Людина, що виконує ці обов'язки, повинна, без сумніву, володіти особливими якостями: бути спостережливою, методичною, усім цікавитись, втручатись у .будь-яку справу, знати усі новини, любити дисципліну та порядок і бу-ти байдужою до того, що про нього думає решта (хоча інколи і навпаки - злопам'ятною та мстивою). "Букет" таких особистих якостей ідеально виводить із себе оточуючих.

Зрозуміло, що безконфліктне існування в таких умовах немож-ливе, а це ще один доказ об'єктивності конфліктів та необхідності їх позитивного вирішення.(Н.П. Тарнавська, Р.М. Пушкар, «Менеджмент: Теорія та практика», Тернопіль,1997).

Узагальнення до розділу 2

Проведення аналізу між особових стосунків в АТ «Коломия - хліб» дозволить керівникові вироб-ничого колективу виділити об’єктивні (об’єкт і предмет конфлікту, проблему, інцидент, умови протікання) і суб’єктивні (мотиви, потреби, мета, позиції, інтереси й цінності учасників) складові конфлікту. Подібний аналіз є необхідною процедурою яка дозволяє правильно виявити заходи для врегулювання конфлікту на конкретній стадії його розвитку.

Своєчасна фіксація наявності конфлікту і правильна оцінка ступеня його розвитку дозволяє керівнику АТ «Коломия - хліб» не просто адекватно відреагувати на конфронтаційну ситуацію в організації, а й відповідно врегулювати розбіжності між суб’єктами конфліктної взаємодії. Правильний підбір методів поводження з конфліктами в АТ забезпечує як збереження нормальної соціально-психологічної атмосфери в колективі, так і підвищення продуктивності праці і результативності діяльності організації.

При визначенні причин конфліктів керівник АТ «Коломия - хліб» повинен обов’язково врахувати їх об’єктивно-суб’єктивний характер. Конструктивне перетворення конфліктних ситуацій можливе лише за умови своєчасного виявлення та комплексного врахування чотирьох груп факторів, а саме: об’єктивних, організаційно-управлінських, соціально-психо-логічних, особистісних.

3. Шляхи вдосконалення між особових стосунків на промисловому підприємстві.

3.1 Способи розв’язання конфліктів.

Компроміс – мистецтво розділити пиріг так, щоб кожний повірив, що йому дістався найбільший шматок.

Існуючі способи вирішення конфліктних ситуацій