Відрядна форма оплати праці. Позитивні та негативні наслідки впливу контролю на підконтрольних суб’єктів. Процес прийняття управлінських рішень. Визначення та класифікація інформації. Форми влади. Характеристика розвитку підходів до керівництва.

ПЛАН.

Теоретичні завдання:

1. Відрядна форма оплати праці.

2. Позитивні та негативні наслідки впливу контролю на підконтрольних суб’єктів.

3. Процес прийняття управлінських рішень.

4. Визначення та класифікація інформації.

5. Форми влади.

6. Характеристика розвитку підходів до керівництва.

Практичне завдання:

Список використаної літератури.

1. Відрядна форма оплати праці.

Відрядна оплата праці - система заробітної плати, при якій заробіток залежить від обсягів виконаної роботи, потребує якості. Відрядна оплата праці має два різновиди : пряма відрядна та відрядно-преміальна. Різновид відрядної форми оплати праці є відрядно-прогресивна та акордна форми.

При прямій відрядній формі оплати праця працівника винагороджується по відрядних розцінках за одиницю обігу незалежно від рівня виконаних норм виробки. Така форма оплати праці стимулює зростанню обсягів виробництва, але недостатньо зацікавлює працівників у якості продукції.

До системи відрядної форми оплати праці належать:

1.Проста відрядна. Згідно якої заробіток вираховується за формулою:

Звп=Р*Фв,

Де Звп – заробітна плата відрядна проста, Фв – фактичний виробіток, од. вим.; Р – розцінка грн./ од. вим.

Р=Тст*Нч,

де Тст – погодинна тарифна ставка, грн. / год.; Нч – норма часу на виготовлення одиниці виробу, год. / од. вим.

2. Відрядно-преміальна. Розраховується за формулою:

Звпр=Р*Фв*Кпр,

Де Звпр – заробітна плата відрядна преміальна, грн.; Кпр – коєфіцієнт, який враховує суму премії.

3.Відрядно-прогресивна. Передбачає підвищення розцінок за досягнення певного рівня виконання завдань. Таку заробітну плату розраховують за формулою:

Звпрог=Р0 *Ф0+Р1*(Ф1 – Ф0)+...+Рп*(Фп+1 -Фп),

де Звпрог – відрядна прогресивна заробітна плата, грн.; Р0,Р1,...,Рп – відрядна розцінка, грн. /од. вим.; Ф0,Ф1,...,Фп,Фп+1 – фактичні виробітки, од. вим.

4. Непряма відрядна– застосовується для оплати праці допоміжних робітників (підсобників) .Заробітна плата підсобників залежить від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують. Обчислюється за формулою:

Звн=Рвн*Фв*Фо,

Де Звн – заробітна плата відрядна непряма, грн.; Фв – фактичний виробіток основних робітників, од. вим.; Фо – кількість об’єктів, які обслуговує допоміжний робітник, од. вим.; Рвн – розцінка відрядна непряма, грн. / од. вим.

Рвн=Тстд/(Но*Нв),

Де Тстд – погодинна тарифна ставка допоміжного робітника, грн. / год.; Но – норма обслуговування допоміжного працівника, од. вим.; Нв – норма виробітку основних робітників.

5. Акордна відрядна. Її суть полягає у встановленні та розподілі акордного фонду оплати праці за конкретний обсяг робіт, у визначенні термінів їх виконання, показників якості тощо. Визначається за формулою:

ФОПва=Ч*Зс,

Де ФОПва – відрядний акордний фонд оплати праці, грн..; Ч – чисельність працівників, чол.; Зс – середня заробітна плата, грн. / чол..

6. Бригадна відрядна розраховується за формулою:

ФОПвбр=Тфзп*Кпр*Кдоп,

Де ФОПвбр – відрядний бригадний фонд оплати праці, грн..; Кпр – коефіцієнт, який враховує премії; Кдоп – коефіцієнт, який враховує доплати; Тфзп – тарифний фонд заробітної плати, грн.

Тфзп=Тстс*Тб,

Де Тстс – середня погодинна тарифна ставка в бригаді, грн./ год.; Тб – трудомісткість бригадних робіт, н. год.

2. Позитивні та негативні наслідки впливу контролю на підконтрольних суб’єктів.

Контроль – це елемент і чинник управління економічними суб’єктами, процесами, який полягає у нагляді за ними з метою перевірки відповідності їх стану законодавчим нормам, визначеним стратегіям, цілям, програмам розвитку тощо.

Завдання контролю є загальними та конкретними. Його мета полягає у забезпеченні виконання управлінських рішень, успішному здійсненні завдань, а також у попередженні можливих помилок.

Суб’єктами контролю можуть бути групи людей або організації, що наділені відповідними повноваженнями.

Складні системи контролю мають багато характеристик щодо відображення їх властивостей, серед яких: ефктивність контролю, достовірність його, точність, продуктивність, тривалість часу роботи системи, швидкодія, витрати на здійснення контролю, час, необхідний на приведення системи до робочого стану, обсяг контролю, універсальність та гнучкість програм контролю, кількість і характер сигналів, на які повинна реагувати система, зміст і форми відображення результатів контролю, режим роботи системи, ступінь автоматизації, віддаленість від об’єктів контролю, конструктивне виконання, кількість персоналу, що обслуговує роботу системи, його кваліфікації та інші.

Процес прийняття управлінських рішень.

Управлінське рішення – це результат альтернативної формалізації економічних, технологічних, соціально-психологічних, адміністративних методів менеджменту, на основі якого керуюча система організації безпосередньо впливає на керовану.

Раціональність управлінських рішень знгачною мірою залежить від технологічного процесу їх підготовки і прийняття. Американський учений С. Янг стверджує, що процес вироблення управлінських рішень охоплює десять етапів:

Визначення цілей організації.

Виявлення проблем у процесі досягнення визначених цілей.

Дослідження проблем і з’ясування їх особливостей.

Пошук варіантів вирішення проблеми.

Оцінювання всіх альтернативних і вибір найоптимальнішої з них.

Узгодження рішень в організації.

Затвердження рішення.

Підготовка рішення до реалізації.

Управління реалізацією рішення.

Перевірка ефективності рішення.

Цей підхід найефективніше використовувати до загальних рішень, рішень на вищому рівні управління, перспективних рішень тощо. Хоча він має і суттєві недоліки.

Найоптимальніший варіант процесу вироблення раціональних управлінських рішень охоплює такі етапи:

Виникнення ситуації, яка потребує прийняття рішення.

Збір та оброблення інформації щодо розроблених методів менеджменту.

Виявлення та оцінювання альтернатив, закладених у розроблених методах менеджменту.

Підготовка та оптимізація управлінського рішення, яке приймається.

Прийняття управлінського рішення.

Реалізація управлінського рішення та оцінювання результатів.

Кожен етап реалізується через відповідні ланки. Така технологія вироблення управлінського рішення є логічним продовженням процесу менеджменту, оскільки прийняті управлінські рішення завершують процедури формування інструментів впливу керуючої системи на керовану.

На процес прийняття управлінських рішень впливають такі фактори:

Особисті якості менеджера (освіта, знання, вік, досвід, характер тощо ).

Поведінка менеджера ( звички, психологія тощо ).

Середовище прийняття рішення:

визначеність;

ризик;

невизначеність.

Інформаційні обмеження.

Взаємозалежність рішень.

Очікування можливих негативних наслідків.

Можливість застосувангня сучасних технологічних засобів.

Наявність ефективних комунікацій.

Відповідність структури управління цілям та місії організації.

Володіючи достатньою інформацією кожен може прийняти правельне рішення. Проте компетентний менеджер здатний прийняти оптимальне рішення і в