підсистеми "Виїзди". Інформацію про всі виїзди пожежної техніки диспетчер пожежної частини передає в ЦУСЗ. При цьому зазначається місце та час виїзду, його мета, прізвище відповідального за виїзд. Усі види виїздів класифіковані. Тому передається не їх повна назва, наприклад "Відпрацювання нормативів ПСП "Забір води з відкритого водоймища з підключенням розгалуження", а тільки його код, що значно зменшує час передачі інформації.
Після "активізації" виїздів система відслідковує ті, по яких не передали час повернення техніки, що дозволяє підвищити контроль за станом боєготовності. У режимі "Підсумки" у табличній формі відображаються виїзди по основних типах порівняно із запланованими, що дає можливість вчасно відреагувати на процес підготовки у підрозділах. Інформація про небойові виїзди підрозділів для статистики та аналізу накопичується у файлі ZAN та в кінці чергової доби видається за певною формою.
Для аналізу бойової готовності гарнізонів області інформація про кадри, готовність техніки, наявність протипожежних засобів та пального щоденно передається в центр управління.
Диспетчеру, який приймає відомості, надається готовий шаблон зі станом на попередній день. Таким чином, він тільки вносить зміни у відомості, і час їх прийняття в кілька разів зменшується порівняно з застосуванням традиційних журналів ведення та аналізу роботи.
По кількісних показниках проводиться їх автоматичний аналіз — це зменшує кількість помилок при передачі даних. При заміні показника готовності техніки (переведення в резерв чи направлення на ремонт) її стан відображається у певних кольорах, що покращує візуальний контроль.
Практика використання автоматизованої системи дозволяє зробити такі висновки.
1. Інформатизація такої галузі діяльності, як забезпечення пожежної безпеки, приводить до суттєвої зміни та удосконалення методів збору, опрацювання, зберігання інформації і дозволяє проводити та-
кий її аналіз, який є принципово неможливим при використанні традиційних методів.
2. Застосування електронно-обчислювальних систем у процесі підготовки та прийняття управлінських рішень викликає істотні зміни як у сутності змістової характеристики його організаційно-правових елементів, так і в правовому регулюванні суспільних відносин, що виникають при цьому.
Багато елементів процесу підготовки та прийняття рішень (зокрема, правовий стан та функції учасників даного виду управлінської праці, характер та зміст розв'язуваних ними управлінських задач, засоби збору та опрацювання управлінської інформації тощо) суттєво модифікуються.
3. В умовах функціонування КІТ істотно збільшується склад "учасників" процесів прийняття управлінських рішень. Змінюється технологія та засоби реалізації. Тому саме ці зміни потребують відповідної системи правової регламентації для забезпечення їх законності.
У вимогах, що ставляться до підготовки, прийняття та організації виконання управлінських рішень, доцільно закріпити положення щодо:
а) системного аналізу управлінських ситуацій, змістовного і всебічного вивчення проблем, які необхідно вирішити;
б) організаційних форм і методів на різних етапах формування управлінських рішень: підготовки, прийняття та забезпечення реалізації;
г) форм притягнення фахівців і технічних працівників до участі у формуванні рішень;
ґ) встановлення обов'язкових правил документування рішень і надання їм юридичної сили;
д) правового регулювання прийняття усних рішень уповноваженим на те суб'єктом тощо.
Процес прийняття управлінських рішень в умовах використання КІТ повинен засновуватись на чітко оформленій системі правових приписів, які визначають цілі діяльності відповідно до зазделегіть встановлених критеріїв та засобів їх досягнення.
Список використаної та рекомендованої літератури
Бачило И. Л. Правовое регулирование процессов информатизации // Гос. и право. — 1994. — № 12.
Бернар Гурне. Державне управління. — К.: Інститут державного управління та самоврядування при Кабінеті Міністрів України, 1993.
Блюменау Д. И. Информация и информационный сервис. — Л.: Наука, 1989.
Богданов А. А. Всеобщая организационная наука (тектология). — М., 1925.
Бондаренко А. I., Гуцалюк М. В. Використання нових інформаційних технологій для розробки та прийняття управлінських рішень в системі управління державною пожежною охороною // Наук, вісн. Української академії внутрішніх справ. — К., 1996.
Венделин А. Г. Подготовка и принятие управленческого решения: Методологические аспекты. — М., 1974.
Вертузаев М. С, Попов Ю. В. Основы компьютеризации деятельности сотрудников органов внутренних дел. Часть общая: Учеб. пособие. — К.: Украинская академия внутренних дел, 1992.
Винер Н. Кибернетика и общество. — М., Наука, 1958.
Вишняков В. Г. Структура и штаты органов государственного управления. — М., 1998.
Відшкодування матеріальної і моральної шкоди. — К.: Юрінком, 1996.
Волков І. С. Информатизация управления. — М., 1990.
Гаврилов О. А. Основы правовой информатики: Учеб. пособие. -М., 1998.