Реферат на тему:

Вступ до спеціальності менеджмент

ПЛАН

Вступ

Техніка формування зовнішньоекономічної угоди

2. Комунікації в менеджменті

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

В міжнародній комерційній практиці використовуються різні способи підписання експортно-імпортних угод. Найбільш поширеним, як уже відзначалося, являється підписання контракту контрагентами, що приймають в ньому участь.

Для того, щоб ефективно виконувати свої обов'язки, менеджер має спланувати роботу об'єкта управління, організувати її, розподіливши завдання між безпосередніми виконавцями і забезпечивши їх необхідними ресурсами, зацікавити працівників у якісному виконанні дорученої роботи, проконтролювати результати, яких вони досягли і, за необхідності, внести ті чи інші корективи у їх дії. Цю роботу неможливо здійснити, якщо не скласти ясну і чітку картину щодо стану керованого об'єкта і середовища його існування, що можливо лише при наявності відповідної інформації. Отже, основою процесу управління є інформація. Вона перетворилась сьогодні у найважливіший ресурс, який дає змогу організаціям забезпечувати свій розвиток, зміцнювати свої стратегічні позиції. В умовах значного розподілу праці без своєчасного надходження інформації неможлива спільна робота. Без неї не можна сформулювати цілі, оцінити ситуацію, визначити проблеми, підготувати і прийняти рішення і проконтролювати його виконання. Лише вона дозволяє менеджерам належним чином здійснювати управлінські функції.

Техніка формування зовнішньоекономічної угоди

В міжнародній практиці контрактом називають договір купівлі-продажу товарів в матеріально-речовій формі. Контракт - це документ, який свідчить про те, що одна сторона угоди (продавець) зобов'язується доставити товар у власність іншій стороні (покупцю), яка, в свою чергу, зобов'язується прийняти його і заплатити ціну за товар. Контракт - основний комерційний документ, що визначає права й обов'язки сторін. По суті в ньому викладений комплекс дій по здійсненню зовнішньоторгового обміну.

Національне законодавство    України   зобов'язує   суб'єктів зовнішньоекономічної   діяльності   формалізовувати    торговельні операції  з  іноземними  партнерами  шляхом  укладення  контрактів купівлі-продажу (договорів) виключно у письмовій формі,  що є також підставою  для здійснення  митного,  валютного  та  податкового  видів  контролю. Необхідно  пам'ятати,  що  норми  законодавства   наголошують   на виключному  праві  укладення  будь-яких  договорів (контрактів) на розсуд   резидента   України   з    інопартнером,    а    визнання зовнішньоекономічної угоди недійсною може бути здійснено тільки за рішенням суду.  Водночас норми державного  регулювання  визначають більш  жорсткі  правила щодо змісту та умов виконання угод,  чим і потрібно керуватися під час планування,  узгодження та  здійснення торговельних операцій.

Передусім при укладенні  контракту  доведеться  зіткнутися  з визначенням   характеру   угоди,  під  яким  слід  розуміти  зміст зовнішньоторговельної операції з урахуванням виду і  форми  оплати за  товар та переходу права власності на нього.  Товар - це об'єкт торговельної угоди,   який   матеріалізований   і   має    фізичні параметри - обсяг, вагу, кількість тощо.

Водночас необхідно зазначити, що процедура митного оформлення експорту  та  імпорту   здійснюється   виключно   за   визначеними характерами  угод,  які  встановлюються  шляхом проведення аналізу основних положень контракту. Податкові органи перевіряють вантажні митні  декларації  (ВМД)  і  контролюють  своєчасність надходження валютної виручки чи дотримання термінів  виконання  товарообмінних (бартерних)  та  інших видів операцій,  а банківські установи,  що входять до системи валютного контролю,  перевіряють характер угоди та  зміст  контракту  на  відповідність  чинному законодавству при здійсненні    купівлі    та    переказі    валюти    на    користь імпортера/експортера.

Таким чином,      першим      ризиком      при      укладенні зовнішньоторговельної угоди є вибір її змісту.  Обрання за змістом та характером угоди,  що суттєво  відрізняється  від  розглянутих, стане  джерелом ризиків невиконання контракту й призведе до витрат часу  на  приведення  умов  контракту  у  відповідність  з  чинним національним  законодавством.  Спроби  здійснити  митне оформлення товару за такими неправильно  укладеними  контрактами  або  надати доручення  банку  на купівлю/переказ валюти на користь інопартнера викличуть негативну реакцію зазначених контролюючих структур, що у свою  чергу  призведе  до невиконання зобов'язань за контрактом та необхідності відшкодування збитків контрагенту.    

Укладення контракту  передбачає  визначення  предмета  угоди, тобто  об'єкта купівлі-продажу,   міни,   переробки   чи   оренди. Невизначеність  або  "розмитість"  опису  товару  не  дасть  змоги визначитись із ціновою політикою угоди та  вартісними  показниками товару,  конкретизувати його якісні показники, поставити вимоги до пакування та маркування тощо.  Товар по  можливості  повинен  бути зазначений у відповідному розділі контракту таким чином,  щоб дати можливість  обом  контрагентам   та   представникам   контролюючих державних  служб  відрізнити  його  від  аналогічних  чи  подібних товарів та мати певні,  притаманні лише йому ознаки,  що виключить ризики придбати товари-замінники неналежної якості.    

Особливу увагу необхідно звернути на складні вироби,  такі як технологічні   лінії,   верстати,   промислове   обладнання,    що складаються  з  певної  кількості  елементів  та складових частин. Укладення угод  на  такі  специфічні  товари  повинно  передбачати окремі  додатки  до  контракту,  де  необхідно  зазначити назви та ознаки складових частин,  їх кількість та вартісні показники,  при цьому  доцільно  зазначити  в основному тексті контракту,  що такі  додатки є  невід'ємною  частиною  контракту.  Складні  вироби,  як правило,  продаються  з  окремими  запасними  частинами  та певною кількістю  витратних  матеріалів,  які  будуть   використані   при проведенні монтажу. Можна зазначити у контракті, що вартість таких елементів  включається  у  загальну  вартість  складного   виробу. Невизначеність  цього  аспекту призведе до ризику окремого митного оформлення  цих  складових  товару  з  додатковою   сплатою   всіх необхідних  митних  платежів  та складання протоколу про порушення митних  правил.  Наявність  ризику   такого   виду   призведе   до необгрунтованого підвищення контрактної вартості товару.    

При опису    товару,   якщо   його   установка   та   наладка здійснюватиметься експортером, а вартість цих послуг включається в загальну вартість складного виробу,  доцільно зазначити окремо дві складові загальної суми контракту,  а саме вартість самого  виробу та  вартість  послуг  щодо  його  установки.  Невизначеність такої особливості призведе  до  появи  ризику  підвищення  фактурної  та митної   вартості   товару