Реферат на тему:

Взаємодія методів та функцій менеджменту

Реалізація методів управління здійснюється за допомогою відповідного забезпечення. До засобів такого забезпечення належать люди, структура, устаткування, гроші й інформація. Дамо коротке пояснення.

Люди

Управлінська технологія не створюється абстрактно. Вона слугує для задоволення потреб людей, що працюють в організації, у спілкуванні. Люди визначають остаточну придатність цієї технології, коли пристосовують. її до своїх можливостей. Жодна технологія не може бути корисною, і жодна задача не може бути вирішена без співпраці людей, які водночас є елементами кількох структур організації. Свої властивості як елемент певної структури людина виявляє у процесі виконання відповідної ролі.

В управлінській технології людина виконує інформаційну роль приймача інформації, її поширювача, представника організації у зовнішньому середовищі. Одні з них є керівниками, що використовують різні методи управління, а інші - підлеглими, що піддаються дії і впливові за допомогою цих методів.

Зміст ролі людини в інформаційному процесі набагато ширший. Вплив на людину за допомогою інформації — це не стільки акт передачі їй інформації, як складний соціально-психологічний процес взаємодії людей, до якого входять такі чинники, які не вміщуються в межах інформаційної технології. Це інтереси, обов'язки, дисципліна, воля, авторитет, мораль та ін.

Структура

При побудові й організовуванні функціонування управлінської технології менеджери повинні враховувати не лише організовування власних процесів, а й усієї системи (підприємства) у цілому, частиною якої вона є. Структура управлінської технології має відображати організаційну структуру управління підприємством, але не обов'язково бути тотожною їй.

Структура повинна відповідати таким вимогам. По-перше, структура управлінської технології (або інформаційна структура) має відповідати розподілові повноважень на підприємстві, щоб інформація, необхідна для вирішення задач, подавалася адекватно до вимог працівників підрозділів підприємства, відповідальних за їхнє вирішення. По-друге, інформація всередині інформаційної структури має бути побудована так, щоб вона докладно відображала рівні управління, на яких приймаються управлінські рішення.

Устаткування

Устаткування в управлінській технології представлене:

1) носіями інформації — матеріальними предметами, за допомогою яких передається інформація;

2) технічними засобами інформаційної роботи (фіксування, передачі, пошуку, обробки інформації), тобто технічними засобами обробки інформації і каналів її поширення. Найсучаснішим устаткуванням в управлінській технології є комп'ютерна техніка, а також стаціонарні й мобільні засоби зв'язку.

Інформація

Організована і спрямована на досягнення певної мети діяльність двох або більше людей була б неможливою без обміну інформацією.

Важливо встановити різницю між даними й інформацією. Дані, як уже зазначалося, можуть розглядатися як ознаки або записані спостереження, що у певний момент не впливають на поведінку людини. Однак дані можуть перетворитися в інформацію, якщо вони мають вплив на людську поведінку.

Дані перетворюються на інформацію, якщо людина усвідомила їхнє значення. Можна стверджувати, що інформацією є задіяні дані.

Розгляд управлінської технології потребує ознайомлення з деякими важливими характерними рисами інформації.

1. Ціль. Інформація повинна мати певну ціль в момент передавання її якій-не-будь особі, інакше вона є просто даними або шумами. Передана людям інформація може мати широкий діапазон цілей залежно від видів діяльності людей в організації.

Основні цілі інформації:

* інформування;

* оцінка результатів;

* переконання, наказ;

* генерування інформації іншого виду.

2. Спосіб і формат. Способи передавання інформації людям ґрунтуються на відчуттях (зір, слух, смак, дотик, нюх). На підприємствах використовується переважно візуальна і звукова інформація.

Формат також є важливою характеристикою інформації. Він має сприйматися як людиною, так і машиною. Люди одержують велику частину інформації у вигляді записаного (зображеного) за певною формою матеріалу або у вигляді документації.

3. Надлишковість, ефективність. Надлишковістю вважається, простіше кажучи, зайвий обсяг інформації на одиницю даних. Але надлишковість є гарантією від помилок у процесі передачі інформації. Наприклад, у контрактах числа вказуються подвійно: спочатку прописом, а потім цифрами. Ефективність мови даних є доповненням до надмірності інформації:

Ефективність = 1 - Надмірність.

4. Швидкодія. Швидкість передавання і приймання інформації може бути виражена в часі, необхідному для розуміння конкретної ситуації.

5. Періодичність. Періодичність передавання або одержання інформації впливає на її цінність. Наприклад, щотижневі доповіді про фінансовий стан підприємства, що містять мало змін, матимуть вкрай невелику цінність. Інформація про одне й те саме явище, що занадто часто надходить до керівника, може виявитися завадою і викликає перевантаження людини.

6. Цінність інформації. Яка цінність конкретного обсягу інформації? Відповідь на це питання в реальних умовах виробництва може бути занадто складною і дорогою. Менеджери можуть оцінити ймовірні вигоди від наявності інформації або можливі втрати через її відсутність. Цінність інформації значною мірою залежить від способу і швидкості її передавання, періодичності, детерміністичного або стохастичного характеру, надійності і ймовірності.

7. Надійність. Надійність інформації може бути виражена в тому, наскільки особа, відповідальна за прийняття рішень, довіряє отриманій інформації. У статистичному плані надійність оцінки визначається величиною відсотка, якщо така оцінка знаходиться між двома встановленими межами. Вона порівнюється із цінністю інформації і витратами на її одержання.

8. Достовірність. Достовірність інформації характеризує, якою мірою вона відображає те, що має відображати. У цілому інформаційну технологію можна оцінити з погляду її продуктивності й ефективності, що в узагальненому вигляді зображено на рис. 1.

Рис. 1. Оцінка ефективності інформаційної технології

Кошти

Кошти розглядаються як критерій цінності інформації для врахування обсягів витрат на створення і функціонування інформаційної технології.

Сьогодні не існує якогось комплексу принципів, що давали б змогу порівнювати витрати на одержання інформації з вигодами від її використання. Значна частина організацій планує процес функціонування своїх інформаційних технологій (разом з обробкою даних на ЕОМ) на базі функціонування централізованих, незалежних і орієнтованих на одержання прибутку виробничих підрозділів.

Це дає змогу вимірювати