комплекси, машини і обладнання, вимірювальні, регулюючі і інформаційні системи, ведуться проектно-конструкторські роботи і наукові дослідження, здійснюється інформаційне обслуговування, навчання і багато іншого, що забезпечує підвищення суспільної і індивідуальної продуктивності праці, створення умов для всебічного і гармонійного розвитку особистості.
Водночас дедалі більшу роль у житті суспільства відіграє інформатика. Термін, що поєднав у собі два слова “інформація" і “автоматики". Тому сучасний етап науково-технічного прогресу можна назвати комп'ютерно-інформаційним.
Комп’ютеризація має статі звичайним, повсякденним явищем: персональна електронно-обчислювальна машина (ПЕОМ) ввійде у побут та на виробництво, подібно до холодильника, пральної машини, телефону у побуті. Це стає можливим завдяки мініатюризації обчислювальних пристроїв, коли, наприклад у сучасному мікропроцесорі центральний обчислювальної системи розміщується на одному кристалі кремнію розміром кілька міліметрів. Подібній мікропроцесор виконує 40 тисяч операцій за секунду, що можна порівняти з продуктивністю величезних електронно-обчислювальних машин 60-х років, а ціна його на світовому ринку становить лише кілька доларів. За прогнозами, протягом найближчих 5-6 років світовий випуск ПЕОМ досягне 35 млн. штук на рік.
Революційні зміни найважливіших параметрів електронно-обчислювальної техніки за останні десятиріччя призвели до кардинальних змін у галузі інформаційної техніки та технології, які можна визначити як перехід до так званої без паперової інформації.
Інформатики в житті сучасного суспільства починає набувати виняткового значення. Зокрема, вона може здійснювати серйозний вплив на інтенсифікацію економіки, насамперед шляхом забезпечення оптимальних зв'язків між галузями промисловості, окремими підприємствами, а також шляхом вдосконалення управління, що спирається на інформатику. Від чітко поставленої оперативної інформації значною мірою залежить дотримання виробничої дисципліни.
Звичайно, у суспільстві все ще існує так звана паперова інформація, але головним носієм інформації все більше стає пам'ять комп'ютера, тобто без паперова інформація.
Хоч навіть і у використанні персонального комп'ютера у виробництві комп'ютерні виробники убачили недоліки. Саме в самод0000 персонального комп'ютера убачили розробники його сильні і слабкі сторони. Робота з ПК передбачає постійне прийняття різних по складності рішень: регулярне архівування даних, антивірусний контроль, відтворення даних після збоїв, захист від несанкціонованого доступу та інших, що вимагає належної кваліфікації знань. У цьому відношенні мережений комп'ютер для виробництва просто незамінний, оскільки він володіє безперечними перевагами для організації з великою кількістю співробітників, які потребують обчислювальні машин: економія коштів починається з моменту купівлі пари мережених комп'ютерів замість персональних і продовжується в ході їх експлуатації, як наслідок простоти обслуговування, так і через відсутність необхідності ліквідувати наслідки безграмотного або необережного використання. З іншого боку виникає необхідність в наявності висококваліфікованих мережених адміністраторів, здатних підтримувати локальну і зовнішню мережу в зразковому стані.
Яке б враження не складалося, насправді мережений комп'ютер - щось більше, ніж просто засіб зв'язку і інформаційного доступу. Мережений комп'ютер був задуманий як пристрій з великою обчислювальною потужністю, і все-таки його основними функціями повинні були стати саме зв'язок і інформаційний доступ: електронна пошта, відео конференції, організація виробництва через використання бази даних зовнішніх серверів, моделювання структурних схем. Для нормального розвитку і функціонування складного народногосподарського механізму необхідні постійний обмін інформацією між його ланками, сучасна обробка великого обсягу даних на різних рівнях управління, що також неможливо без використання ЕОМ. Тому від рівня комп'ютеризації значною мірою залежить розвиток економіки.
Повертаючись до ідеї, що знаходиться в основі створення мереженого комп'ютера, Ларі Еллісон провів паралель між комп'ютерними і будь-якими іншими мережами, якими ми щодня користуємося. Практично всі вони розроблені за наступним принципом: складна технічна інфраструктура з виключно простими кінцевими пристроями, які призначені для експлуатації споживачами цієї мережі. Самими простими прикладами таких мереж можуть бути телефонна мережа. Безліч обладнання і висококваліфікованого персоналу щогодини виконують свої функції для підтримки працездатності системи і надання послуг кінцевим користувачам. У умовах зростаючої, нехай навіть і повільно, інформатизації виробництва мережений комп'ютер був задуманий як засіб максимально простої і ефективної взаємодії між користувачами і інформаційними ресурсами.
З точки зору апаратного забезпечення - мережений комп'ютер являє собою материнську плату з інтегрованими відео, мереженою і звуковою картами, контролерами і багато чим іншим. У ході розвитку комп'ютеризації має бути створені національні та міжнаціональні комунікаційно-обчислювальні мережі, бази даних, нове покоління супутникових систем космічного зв'язку, що дозволить полегшити доступ до інформаційних ресурсів.
Насправді, сучасному виробництву ще довго не іменуватися виробництвом тотальних інформаційних технологій, що підкреслюю повне злиття комп'ютерної техніки і комунікації.
Підприємств-користувачів системою Інтернет у виробничих цілях не так уже і багато, хоча ця система дає практично необмежені можливості в вільному обміні даними, або використанні бази даних мережного сервера, для обміну технологій. Використання комп'ютерних мереж дозволить виробникам знизити транс акційні, поштові, часові витрати. Нові технології, що зберігаються в базі даних серверів, стають доступні для простого виробника, що володіє хоча б одним мереженим комп'ютером.
Потрібно відмітити і такий важливий елемент комп'ютеризації виробництва, як широке поширення власне мікропроцесорів, кожний з яких орієнтований на виконання однієї або декількох спеціальних задач. Вбудова таких мікропроцесорів у вузли промислового обладнання дозволяє забезпечити рішення поставлених задач з мінімальними витратами і в оптимальному вигляді. Використання мікропроцесорної техніки для збору інформації, реєстрації даних або локального управління значно розширює функціональні можливості промислового обладнання.
Розвиток комп'ютеризації викликає потребу в розробці і створенні нових засобів обчислювальної техніки. Їх характерними особливостями є: формування елементної бази на надзвичайно великих інтегральних схемах; забезпечення продуктивності до 10 мільярдів операцій в секунду; наявність штучного інтелекту, що значно розширює можливості ЕОМ в обробці поступаючої інформації; можливість спілкування людини з ЕОМ на природній мові
