У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Результативність кар’єри

Бути менеджером чи ні?

Хто стає менеджером? Що вони за люди? На кого схожі? Як вони стали менеджерами? І якщо б вони могли все повернути, чи стали б вони менеджерами знов? У цьому посібнику ми представили такі поняття як менеджмент і менеджери. Загалом. Ми охопили велику інформацію щодо процесу, який називається менеджментом і щодо професії, названої менеджер. Менеджмент в дії означає те, що будь-хто, беручи до уваги кар’єру менеджера, повинен брати на себе певні зобов’язання щодо прийняття рішень.

Упродовж 1990-х років, менеджери стали найперспективнішими кандидатами на звільнення та поширення на посаді, оскільки організації почали скорочувати рівень менеджерів.

Отже, на додачу до напруження, яке зазвичай асоціюється з застоєм, з заціненням (непродуктивність) роботи менеджера, перспектива бути звільненим організаціями, в інтересах яких робота менеджера та список речей, що є важливішими.

Початковою ціллю щодо результату служби є менеджери середнього рівня в організаціях. Згідно з доповідями щодо цих тверджень, менеджери середнього рівня стали застарілими в розвитку інформаційного процесу і у прийнятті рішень за допомогою комп’ютера, у виробництві, пов’язаному з робітниками, а також їх самонаправленням.

Особи, які виконують роботу, залежать від менеджера середнього рівня щодо технічної допомоги, інформації і контролю. Менеджери середнього рівня заснувались (створились) в офісах, що не використовувалися і установах без місця обслуговування у пропорційно більшій кількості, так звані працівники – сині комірці.

Навіть менеджери середнього рівня, які мають роботу, вірять, що мають перед собою завдання, яке важко вирішити, засвоївши безпорадність і переживаючи кар’єрний кризис. Оскільки вони намагаються досягнути кар’єрного успіху в організаціях, які постійно скорочують (зменшують) можливості для просування вперед. Надзвичайно вразливими до втрати такої можливості є особистості. які панікують без причини.

Сучасна організація створює умови, що викликають відчуження між менеджерським персоналом. Організації продовжують наполягати на виконанні, продуктивності та зобов’язанні, але не обіцяють повернути лояльність менеджерів з захистом від звільнення. Збайдужіння на робочому місці довго досліджувалося як насідок усталеного порядку, як робота зазначена зборами. Але думка, що менеджери могли також ставати жертвами збайдужіння (відчуження) має стосовно недавні джерела у бізнесовій пресі.

Тому, яке майбутнє у особистостей, що починають свою кар’єру? Чи повинні вони задумуватись про історично-винагороджену альтернативу сходження по корпоративній драбині до вищеоплачуваних і вартісних посад?

Чи зважати на щаблі на цих драбинах? Чи можуть “драбини” зникнути самі? Це насправді песимістичні думки.

Проте факт нагадує, що західна економіка і їхні організації проходять крізь останні зміни.

Беручи ціну чиєїсь кар’єри, чи початок, середину або кінець її, мають певний зміст.

Робити підсвідомі рішення про чиєсь робоче життя, включаючи розвиток кар’єрного плану з належними (відповідними) непередбаченими обставинами, здається єдиним вибором.

Відмінною рисою між поняттями кар’єри в менеджменті і менеджмент як кар’єра є більше, ніж гра слів. Кар’єра в менеджменті означає опис того, що складають ці кар’єри і де вони діють. Менеджмент я кар’єра, означає, якоюсь мірою, більш персональні результати, такі як для чого потрібна професія, хто повинен спробувати себе в такій професії, як особа може досягнути більшого успіху і задоволення в кар’єрах менеджменту. Ця частина досліджує як кар’єри в менеджменті, так і менеджмент як кар’єра.

Кар’єри менеджменту.

Популярне значення кар’єри відображає ідею руху вгору у вибраній сфері роботи. Рух вгору означає більшу платню, більше обов’язків, статусу, престижу і влади. Також є типічним обмеження в напрямках цієї роботи, що мають на увазі вигіднішу службу, яку несуть в собі працівники.

Ми можемо, звичайно, встановити зв’язок кар’єри з господинями дому, матерями, батьками, добровільними працівниками і тому подібними. Ці люди розуміють, що їхні здібності і знання, досвід і виховання часом зростають. Ми зупинимо свою увагу на кар’єрах тих, хто скоріше вибирає кар’єри в менеджменті.

Визначення кар’єри, яке вживається в цьому обговоренні, означає сприйняття послідовності поновлення і поведінки, що асоціюєтеся з досвідом, пов’язаним з роботою і діями, що розповідають про життя особистості. Визначення підкреслює, що кар’єра складається із ставлення і поведінки у послідовності з діями, пов’язаними з роботою. Хоча загальне поняття кар’єри безперечно, належить до роботи, і безробітного життя, де роль особи відіграє велике значення в цьому. Наприклад, посередині кар’єри менеджера, якому 50 років, може мати зовсім іншу позицію щодо успіху на роботі, ніж менеджер, який близький до відставки.

Кар’єра включає можливий ряд вибору різних можливостей. Але з точки зору організації, кар’єра включає процеси, в яких організація змінює себе.

Також визначення кар’єри покладається на мобільність, яка йде все вище й вище. Останні поняття розширюють загальне поняття. Наприклад, працівник може залишатися на тій роботі , набувати і розвивати свої знання, але без руху вгору в організаційній і професійній ієрархії. Тому загальне уявлення про кар’єру повинне бути досить широким, щоб включати не тільки традиційний досвід роботи, але також й появу роботи та стиль життя. Сучасний розвиток кар’єри передбачає розмаїття вибору і альтернатив щодо кар’єри.

Так як особливу увагу уповноважень службовця відіграє прихильність останніх років, багато організацій почали розвиток програм щодо самокерованої кар’єри. Одна з таких фірм “Дослідження нафти в Британії” дала відповідальність за розвиток кар’єри в руки працівників. що зазначено в Акцентах Управління.

Акценти Управління.

Розвиток кар’єри у всесвітній корпорації.

ВРХ керували організаціями по всьому світі, поширюючи бюрократичну практику. У більшості цих застосувань спостерігався матеріалізм, робітники відповідали їм більшою залежністю, ніж незалежністю. Вони не мали стимулу і зацікавлення у подіях, щоб доказати їх зайнятість. Внаслідок цього вони


Сторінки: 1 2 3 4