У 90-е роки стабільно росла частка МП в загальному об'ємі ВВП. Це - вагомий факт, особливо на фоні спаду, що продовжується практично у всіх сферах російської економіки. За офіційним статистичним даними Держкомстат РФ, на 1.01.1996 м. в Росії нараховувалося 877 тис. малих підприємств, на яких було зайнято 8,9 млн. людина (по середньосписочному складу), а з урахуванням повторної зайнятості - 13,8 млн. людина. У галузевій структурі домінує торгово-посередницька діяльність, а в регіональній структурі -Центральний економічний район з ядром в Москві (табл. 1, 2).

У розвитку малого підприємництва за останні 1-2 року намітилися кардинально нові тенденції, що виразилися насамперед в істотному сповільненні темпів зростання числа малих підприємств. Якщо на початку 90-х років для динаміки розвитку МП було характерне стійке зростання як їх числа, так і кількості зайнятих при середньорічних значеннях приростів на рівні біля 80%, то в 1994 р. приріст числа МП становив лише 4%, а в 1995 р. сталося вже зниження їх числа на 2,2%.[14, c.6]

Для поглибленого розуміння нинішньої ситуації з розвитком російських МП необхідно критично розглянути деякі сторінки їх "новітньої історії".

Російське мале підприємництво в своєму становленні за останні десять років вже пройшло два етапи і знаходиться напередодні

______________

Таблиця 1 Галузева структура малого підприємництва (в %) |

Галузева структура числа МП | Галузева структура повної чисельності зайнятих на МП. | Структура виробництва продукції (робіт, послуг) по основних галузях МП

Промисловість | 14,6 | 24,0 | 20,0

Сільське господарство | 1,1 | 0,8 | 0,3

Лісове господарство | 0,05 | 0,05

Транспорт і зв'язок | 2,3 | 2,2

Будівництво | 16,6 | 29,9 | 16,3

Торгівля і суспільне

живлення | 42,7 | 24,6 | 50,5

Матеріально-технічне

постачання і збут | 1,8 | 1,3 | 6,0

Інформаційне обслугову

вання | 0,8 | 0,5 | 0,2

Загальна комерційна

діяльність | 4,8 | 3,9 | 2,5

Інша діяльність в ма-

теріальному виробництві | 1,5 | 1,4 | 0,7

Побутові послуги, житлове-

господарство | 1,8 | 1,1 | 3,3

Охорона здоров'я, спорт,

соціальне забезпечення | 1,9 | 1,3 | 0,1

Народна освіта | 0,9 | 1,0 | 0,04

Культура і мистецтво | 0,9 | 0,7 | 0,06

Наука і наукове обслугову-

вання | 5,6 | 5,3

Фінанси, пенсійне

забезпечення | 1,3 | 0,9

Інші | 1,05 | 3,15

Таблиця 2 Регіональна структура малого підприємництва (в "/а)

Економічні райони | Частка в загальному числі МП

Центральний, | 30,5

в тому числі Москва | 20,0

Північний | 2,9

Північно-Західний | 9,6

Волго-Вятський | 2,9

Нейтрально-Чорноземний | 2,7

Поволжський | 9,6

Північно-Кавказький | 9,8

Уральський | 10,6

Західно-Сибірський | 10,5

Східно-Сибірський | 5,2

Далекосхідний | 5,0

Див. Малий бізнес: Проблеми становлення. “Російський економічний журнал” Київ. 1993. – с.35

входження в новий, четвертий, етап. Перший і найбільш яскравий з них спостерігався ще в умовах колишнього СРСР в кінці 80-х років. Величезні пільги всіх видів, в тому числі за рахунок коштів держбюджету, загалом більш сприятливе положення справ в економіці обумовили відношення ветеранів до даного періоду як до "золотого віку" малого підприємництва. Дійсно, відбувалося дуже швидке і легке накопичення капіталів, розвивалися виробництво дефіцитних товарів широкого споживання і сфера всіляких і так же дефіцитних тоді побутових послуг, роздрібної торгівлі, громадського харчування і пр.

Виворотом "золотого віку" було, однак, то, що малі підприємства виконували роль каналу перекачки ресурсів командно-керованих держпідприємств в тіньову економіку, на користь напівкримінального і просто кримінального псевдоринкового підприємництва. Саме сумний наслідок такої перекачки укладався і полягає в тому, що кошти, що нагромаджуються в малому підприємництві методом "дорозграблення" держсектора, за невеликим винятком практично назавжди йшли з сфери накопичення і не використовувалися для розвитку національного виробництва і його інфраструктури.

Звичайно, в розвитку МП мали місце не тільки негативні процеси. У роки перебудови малий бізнес включився в загальний, всіляко процес бурхливого розвитку, що підтримується урядом кооперативного рушення. І роздержавлення, і навчання широкої маси населення основам підприємництва відбувалися через розвиток кооперації і малого бізнесу.

Однак не можна не помітити, що "золотий вік" малого бізнесу і осудні йому функції прискорювача реформ багато в чому виявилися в жорсткій суперечності з іншими напрямами економічних перетворень, а точніше - з невдалою спробою проведення реформ зверху, в жорстко-унітарних традиціях, з опорою виключно на апарат державної влади і управління. Спроби центрального уряду якось обмежувати можливості отримання дутих прибутків від різниці між фіксованими цінами держсектора і вільними цінами недержавних підприємств, регламентувати діяльність МП, використати важелі оподаткування наштовхувалися на явну недієздатність державного апарату.

Необхідний був кардинально інший економічний курс, який втілився вже в новій Росії в реформах типу шокової терапії. Почався новий, другий, етап і в розвитку російського малого підприємництва.

1992 рік - рік шокової терапії - характеризувався самими високими з середини 80-х років темпами зростання числа малих підприємств (в 2,1 рази) і чисельності зайнятих в них. Цей факт носить феноменальний характер, оскільки здійснена тоді лібералізація цін і введення податкового натиску сильно підірвали фінансову базу малого підприємництва. Бурхлива інфляція привела, з одного боку, до обезціненню заощаджень населення, а з іншою - до різкого збільшення процентних ставок банківського кредиту. Цевикликало справжній параліч інвестиційної діяльності, не подоланий досі.

Статистичні дані показують, що абсолютним лідером по збільшенню числа малих підприємств стала тоді сфера науки