Для максимального наближення дослідження до практики інвестування з заломленням проблеми планування інвестиційної привабливості на конкретному прикладі ми обираємо підприємство, яке якраз здійснює масштабний проект залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ) у сфері горілчаної підгалузі харчової промисловості з розробкою двох торгових марок (ТМ), або брендів - горілка "Хортиця" та "Благов". Це підприємство основний обсяг діяльності здійснює у Запоріжжі, тому більш доступне для поточного аналізу у межах цієї дипломної роботи, демонструючи також один з найбільш вдалих випадків використання факторів своєї інвестиційної привабливості

Наведені міркування і вплинули на формулювання теми та на її наповнення теоретичним та аналітичним матеріалом у межах дипломної роботи.

Об'єкт дослідження — українська компанія "Мегаполіс" та її ТМ "Хортиця" і "Благов".

Предмет дослідження - напрямки планування інвестиційної привабливості підприємства (на прикладі компанії "Мегаполіс").

Мета дослідження — визначити і науково обґрунтувати перелік чинників, що впливають на інвестиційну привабливість суб'єкту підприємництва та стимулюють планування такої привабливості в межах інвестиційного проекту.

Досягнення мети дослідження можливе при реалізації таких задач:

1. Проаналізувати стан проблеми у науково-методичній літературі.

2. Встановити основні ознаки понять "інвестиції", "інвестиційна привабливість", "планування інвестиційної привабливості".

3. Визначити специфіку національного ринку з точки зору залучення інвестицій.

4. Систематизувати досвід компанії "Мегаполіс" по плануванню своєї інвестиційної привабливості та проекту з розробки ТМ "Хортиця" і "Благов".

Методологічну основу дослідження складають монографії, посібники та статті М. Дениченка , Н. Зайцева О. Реверчука , Г. Харламова, В. Чернова, Б. Щукіна та ін.

Результати роботи включають розробку методичних рекомендацій з планування інвестиційної привабливості підприємства з виділенням окремих напрямків підвищення такої привабливості шляхом цілеспрямованого впливу на навколишнє ринкове середовище.

РОЗДЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність інвестиційної діяльності

Інвестиція (німецьке Investition, від латинського investio - одягаю) -"довгострокове вкладення капіталу (коштів) у різні галузі економіки (в межах країни або за кордоном) для одержання найвищого прибутку" [1, 345]. В. Чернов у книзі "Інвестиційна стратегія" зазначає, що під інвестиціями у загальному смислі розуміється "сукупність витрат, які реалізуються в формі вкладень капіталу у промисловість, сільське господарство, торгівлю, транспорт та інші галузі" [2, 10]. Більш конкретним є визначення, що наводиться у тому ж джерелі: інвестиції -"грошові кошти, цінні папери (ЦП), інше майно, у тому числі майнові права, інші права, що мають грошову оцінку, вкладаються в об'єкти підприємницької і/або іншої діяльності з метою отримання прибутку і/або досягнення іншого корисного ефекту" [2, 10].

Дослідники виділяють ряд напрямків інвестування. Це перш за все капітальні вкладення - "інвестиції в основний капітал (основні кошти), у тому числі витрати на нове будівництво, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння діючих підприємств, придбання машин, обладнання, інструменту, інвентарю, проектно-дослідницькі роботи та інші витрати" [2, 10]. Н. Зайцев так конкретизує цей перелік напрямків:

- нове будівництво - це "будівництво нових промислових підприємств, яке вважається завершеним після виведення його на повну проектну потужність" [З, 398];

- розширення діючого підприємства - це "будівництво нових або розширення діючих цехів основного й допоміжного виробництва з метою збільшення виробничих потужностей за менших капітальних витрат і в менш короткий строк у порівнянні з новим будівництвом" [3, 398];

- реконструкція діючого промислового підприємства - це "повне або часткове переоснащення з оновленням фізично зношеного і морально застарілого обладнання" [3, 398], за рахунок чого збільшуються наявні виробничі потужності на основі запровадження досягнень науково-технічного прогресу (НТП), розширення номенклатури и асортименту продукції, що випускається підприємством, підвищення її конкурентоспроможності; реконструкція виробничого підприємства, як підкреслює А. Ковальова, "здійснюється звичайно з метою збільшення виробничого потенціалу підприємницької фірми, значного підвищення якості продукції, що випускається, запровадження ресурсозберігаючих технологій і таке ін." [4, 254];

- технічне переозброєння уже існуючого промислового підприємства - це "найбільш економічний спосіб здійснення капітальних вкладень за термінами його завершення і питомим капітальним витратам на одиницю приросту продукції"" [З, 398]; "найчастіше технічне переозброєння здійснюється шляхом запровадження нової техніки та технології, механізації й автоматизації виробничих процесів, модернізації і заміни застарілого і фізично зношеного обладнання новим" [4, 254-255].

Існує кілька видів інвестицій, які класифікуються за їх характерними ознаками:

1. Фінансові інвестиції - це вкладення в акції підприємства та інші ЦП, а також банківські депозити та об'єкти тезаврації (накопичення золота у вигляді страхових фондів).

2. Нефінансові інвестиції - "негроїдові інвестиції, пов'язані з вкладенням в інвестиційний проект ряд нематеріальних активів (наприклад, прав, ліцензій, ноу-хау) і матеріальних ресурсів інвестування (машин, обладнання, земельних ділянок тощо)" [2,11].

3. Прямі інвестиції - це капітальні вкладення безпосередньо у виробництво конкретної продукції, які включають купівлю або розширення фондів підприємства, а також участь у контролі та в управлінні виробництва, у яке здійснюється інвестиція.

4. Реальні інвестиції - це вкладення в основний капітал з метою приросту матеріальних запасів.

5. Інтелектуальні інвестиції - це вкладення "в розвиток духовних виробничих сил, інтелектуальний потенціал, у наукові дослідження, підвищення кваліфікації, знань та досвіду працівників" [2, 11], що структурно стосуються реальних інвестицій, але за своїм типом можуть виділятися окремо

А. Ковальова, М. Лапуста та Л. Скамай констатують, що "основу інвестиційної діяльності складає реальне інвестування... Реальні інвестиції дозволяють фірмам засвоювати нові товарні ринки і забезпечувати постійне збільшення своєї ринкової вартості" [4, 253].

Інвестиції як явище економічного характеру мають ряд характерних рис, серед яких Ю. Аніскін та А. Павлова виділяють [5, 123]:

1) ступінь ризику доходу, що