здійснюватися на основі показника чистого грошового потоку, котрий формується за рахунок сум чистого прибутку й амортизаційних відрахувань в процесі реалізації запланованого інвестиційного проекту;
- у процесі оцінки суми інвестиційних витрат і чистого грошового потоку повинні бути зведені до справжньої вартості за допомогою дисконтної ставки, яка повинна бути диференційована для кількох альтернативних інвестиційних проектів, що пропонуються.
Чистий дисконтований дохід (ЧДД) розраховується як різниця між зведеними до справжньої вартості сумою чистого грошового потоку за період експлуатації інвестиційного проекту і сумою інвестиційних витрат на його реалізацію:
ЧДД = (1.1)
де Rt - результати, що досягаються та t-ому кроці розрахунку;
3t - витрати, що здійснюються на тому ж кроці;
Т - горизонт розрахунку, що дорівнює номеру кроку розрахунку, на якому відбувається ліквідація об'єкту; Е - норма дисконту, яка рівна прийнятній для інвестора нормі доходу на капітал.
При цьому діє закономірність: чим більше ЧДД, тим ефективнішим є інвестиційний проект. У випадку, коли ЧДД має від'ємний результат, то такий проект потрібно звернути, тому що його здійснення може принести фінансові втрати.
Індекс доходності (ІД) являє собою відношення суми зведених ефектів до розміру капіталовкладень. Він розраховується за формулою
(1.2)
де К - сума капітальних витрат на реалізацію проекту^
ІД щільно пов'язаний з ЧДД, але, на відміну від останнього, є відносним
показником, тому його можна з успіхом застосовувати в умовах вибору з кількох інвестиційних альтернатив з приблизно однаковим ЧДД. В цілому ж якщо ІД > 1, то проект є ефективним, а якщо навпаки, то ні.
Внутрішня норма доходності (ВНД) є найбільш складним показником оцінки ефективності інвестиційних проектів і являє собою ту норму дисконту, за якої розмір зведених ефектів дорівнює зведеним капіталовкладенням:
(1.3)
де ЕВн- норма дисконту.
Якщо розрахунок ЧДД проекту дає відповідь на питання, чи є цей проект ефективним, то ВНД встановлюється в процесі розрахунку і потім порівнюється з потрібною інвестору нормою доходу на капітал, який вкладається. Коли ВНД дорівнює чи більше встановленої норми доходу на капітал, інвестиції у такий проект можуть бути виправданими. У протилежному випадку проект може бути відкинутим.
Строк окупності (CO) - це період (у місяцях, кварталах, роках), починаючи з якого початкові внески та інші витрати за проектом покриваються сумарним результатом його реалізації:
(1.4)
де IB - сума інвестиційних витрат, необхідних для здійснення проекту;
ЧГПср. р - середньорічна сума чистого грошового потоку за період експлуатації проекту (цей показник може визначатися і в інших періодах).
Недоліком цього показника є те, що він не враховує чисті грошові потоки, які формуються після терміну окупності інвестиційного проекту. Н. Зайцев пропонує також встановлювати показник абсолютної економічної ефективності капітальних вкладень - "показник, що характеризує чистий прибуток (приріст чистого прибутку, економію зі зниження собівартості) підприємства, що припадає на 1 грн. одномоментних видатків на будівництво нового підприємства" [3, 403]. Цей показник обчислюється за формулою
(1.5)
де Сбі, Сні - собівартість одиниці і-номенклатури продукції, що випускається за базовим і новим варіантом;
Ані - новий річний обсяг і-й номенклатури продукції після капітальних вкладень.
Ю. Аніскін та А. Павлова виділяють як основні показники плану інвестицій такі позиції [5, 126]:
1) введення в дію виробничих потужностей за рахунок нових об'єктів і розширення нових;
2) приріст виробничих потужностей за рахунок технічного переозброєння або реконструкції;
3) обсяги освоєння випуску нової продукції;
4) введення в дію об'єктів невиробничого призначення;
5) обсяги незавершеного будівництва.
У процесі формування і виконання плану інвестицій здійснюється аналіз капітальних вкладень, завданнями якого є:
1) виявлення витрат, що безпосередньо пов'язані з нарощуванням виробничих потужностей;
2) визначення витрат, що не пов'язані з приростом виробничих потужностей;
3) виявлення причин відхилення фактичних витрат від планових;
4) оцінка ефективності капіталовкладень.
Капітальні вкладення при цьому аналізуються за такими стандартними показниками, як;
а) вкладення на 1 одиницю продукції, що випускається;
6) вкладення на 1 грн. продукції, що виготовляється. Випуск продукції характеризується такими показниками, як:
а) випуск на 1 грн. капітальних вкладень;
б) випуск на 1 м2 загальної площі.
Важливими показниками є також прибуток від приросту виробничих потужностей на 1 грн. капітальних вкладень та показники проектів, що реалізуються в межах інвестиційного фінансування.
Планування матеріальних ресурсів в межах інвестиційного проекту здійснюється у формі балансу матеріально-технічного забезпечення, у якому розраховується потреба у матеріалах і визначається обсяг їх постачання підприємству. Плануванню ресурсів передує "аналіз виконання плану матеріально-технічного постачання за обсягами, асортиментом і якості матеріалів, що поступили" [5, 127].
У якості плану фінансування інвестиційного проекту функціонує капітальний бюджет, який І. Бланк визначає як "одну з форм оперативного плану інвестиційної діяльності підприємства, що відображає обсяги, строки та джерела фінансування окремих видів робіт, які пов'язані з його здійсненням" [13, 276]. Розробка капітального бюджету має вирішувати два основних завдання:
1) визначення обсягу і структури витрат з реалізації інвестиційного проекту у розрізі окремих етапів календарного плану;
2) забезпечення необхідного для покриття витрат потоку інвестиційних ресурсів у межах загального обсягу коштів, призначених для фінансування інвестиційного проекту.
Вихідними пунктами розробки капітального бюджету здійснення проекту є:
а) календарний план реалізації;
б) кошториси видатків на виконання окремих видів робіт, на придбання сировини, матеріалів, механізмів і обладнання, що розроблені з прив'язкою до окремих блоків календарного плану;
в) загальна стратегія і схема інвестиційного проекту;
г) попередній графік інвестиційного потоку, що складається на етапі розробки бізнес-плану проекту;
д) фінансовий стан інвестора та підприємства, що залучає інвестицію, в поточному періоді.
Одним з базових документів планування інвестицій є бізнес-план, який в інвестиційній діяльності, як вказують К.