Зміст
Вступ……………………………………………………………………………3
Розділ I. Сутність, цілі та завдання
організації експортних операцій…………………………………...5
Сутність організації експортних операцій……………………….4
Цілі та завдання організації експортних операцій……………..15
Розділ II. Сутність, цілі та завдання організації експортних
операцій на ДП«Тростянецький лісгосп»………………………18
Аналіз виробничо – фінансової діяльності на
ДП«Тростянецький лісгосп»…………………………………...18
Характеристика зовнішньоекономічної
діяльності підприємства………………………………………….21
Аналіз ефективності організації експортних операцій………..23
Розділ III. Удосконалення організації експортних операцій
3.1 Удосконалення організації структури
експортних операцій…………………………………………….26
3.2. Удосконалення державного регулювання
організації експортних операцій……………………………..…27
Висновки……………………………………………………………………...33
Список використаної літератури……………………………………………36
Вступ
Актуальність дослідження. Зовнішньоекономічна діяльність є однією з основних форм економічних відносин України з іноземними державами. Однією з форм здійснення зовнішньоекономічної діяльності є зовнішня торгівля. Вона відіграє величезну роль у підвищенні економічного добробуту держави, поліпшенні рівня життя населення і зміцненні положення держави на світовій арені. Експортні операції, як складова частина зовнішньої торгівлі є найважливішим джерелом одержання прибутку держави. Досягнення максимальної ефективності експортних операцій, а, отже, максимізація прибутку можлива тільки з використанням знань і досвіду, накопичених протягом тривалого часу.
Метою дослідження є аналіз результатів експортних операцій і розробка рекомендацій та пропозицій з підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
Завдання дослідження:
- вивчення світового досвіду здійснення зовнішньої торгівлі;
- розгляд теоретичних основ організації експортних операцій;
- аналіз законодавчої й нормативної бази, що склалася на Україні по
даному питанню;
розробка заходів щодо поліпшення організації й підвищення ефективності експортних операцій.
Об'єктом дослідження державне підприємство «Тростянецький лісгосп»
Предметом дослідження організація експортних операцій суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Методи дослідження.
Дослідження проведено на основі таких загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання: теоретичного, порівняльно-економічного, системно-структурного методів та методу аналізу і синтезу.
Курсова робота складається з:
тридцять сім сторінок;
п’яти таблиць
Розділ I
Сутність, цілі та завдання організації експортних операцій зовнішньоторговельних підприємств.
1.1 Сутність і організація експортних операцій
Серед різноманітних форм зовнішньоекономічної діяльності історично першою та переважаючою є міжнародна торгівля, тобто міжнародний обмін продуктами й послугами. За напрямком товарного потоку операції у міжнародній торгівля поділяються на експорт і імпорт. Розглянемо сутність експорту.
Експорт товарів – продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України [2]. Таким чином, український суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, що здійснює експорт товарів, є експортером. Експортна операція являє собою діяльність, спрямовану на продажі і вивіз за кордон товарів для передачі їх у власність іноземному контрагенту. Для продавця не має значення, що буде робити з цим товаром покупець – пустить в переробку, реалізує на внутрішньому чи ринку перепродасть у третій країні. Для продавця і його країни в будь-якому випадку це буде експортна операція [11]. Її основними ознаками є висновок контракту з іноземним контрагентом і перетинання товаром границі країни - експортера. Факт експорту фіксується в момент перетину товаром митного кордону держави.
Перед здійсненням експортної операції необхідно вирішити питання про метод експорту.
Метод експорту - це спосіб здійснення експортної операції.
У міжнародній торговій практиці застосовуються два методи експорту: прямий експорт і непрямий експорт[13].
Прямий експорт - здійснення операції безпосередньо між виробником і споживачем через власну зовнішньоторговельну фірму або відділ
зовнішньоекономічних зв’язків.
Якщо фірма вибирає варіант прямого продажу, а не через посередника, їй необхідно створити діючу експортну службу[19].
Створення власних зовнішньоекономічних служб на підприємствах виправдано, якщо:
- частка експорту велика в загальному обігу;
- зовнішньоторговельні операції здійснюються регулярно;
- випускається продукція з високим рівнем конкурентоспроможності, бажано унікальна за своїми властивостями;
- невисокий рівень конкуренції на відповідному сегменті світового ринку;
- продукція не потребує серйозної адаптації до закордонних розумів використання;
- на підприємстві є необхідна кількість фахівців із зовнішньоекономічної діяльності.
На кожному підприємстві експортні операції виконують спеціалізовані підрозділи. У залежності від розміру підприємства і рівня його інтернаціоналізації можливі наступні формі організації експортної служби:
- відділ збуту - використовується підприємством, якщо обсяг його зовнішньоторговельних операцій незначний і основна частина продукції реалізується на внутрішньому ринку;
- експортний відділ - створюється при збільшенні обсягу експортних операцій;
- відділення закордонних операцій – створюється закордоном і підпорядковує усі відділення у даній країні;
- центральна контора - створюється дочірня експортна фірма;
- спільні збутові компанії [24].
Але незалежно від форми організації головною метою роботи експортної служби є експорт конкурентоспроможної продукції, що досягається шляхом виконання наступних функцій:
- збір на підприємстві інформації про продукцію, підготовленої і
планової на експорт;
- складання калькуляції цін на експортну продукцію;
- підготовка рекламних матеріалів;
- аналіз інформації про експорт за попередні періоди;
- аналіз відгуків про товари в кінцевих споживачів;
- складання попереднього списку потенційних споживачів;
- переписування з питань висновку контракту;
- переговори за контрактом і його висновок;
- пророблення і висновок угод з посередниками;
- забезпечення упакування і транспортування;
- виконання митних обов'язків;
- забезпечення одержання платежу;
- гарантійне і пост гарантійне обслуговування [14].
Першим етапом здійснення експортної операції є пошук контрагента і встановлення з ними контактів. Для експортера засобом встановлення контактів з імпортером є відправка йому комерційної пропозиції – оферти.
Оферта – документ, що містить в собі всі істотні пункти передбачуваного договору (найменування, кількість і якість товару, ціна, умови і термін постачання, умови платежу й ін. умови)
Розрізняють види оферт:
Тверда - експортер посилає оферту з вказівкою терміну оферти, впродовж якого експортер зв'язаний умовами оферти; якщо імпортер згодний, він посилає підтвердження оферти й угода укладається; якщо не згодний – посилає контроферту зі своїми вимогами.
