Структурна схема для кожної країни може бути індивідуальною в силу унікальності характеру діяльності філій і специфічності умов у кожній країні. Іноді в країнах створюються додаткові структурні підрозділи для координації діяльності, що охоплює більш ніж одну країну[15] . Від форм і методів ведення експортних операцій і розміщення виробничих підрозділів у країні базування і за кордоном залежать податки, витрати і контроль. Тому організаційна структура дуже впливає на досягнення цілей корпорації. 
Чим більш важливими для корпорації є експортні операції з погляду результатів її роботи, тим вищий рівень організаційної структури, на який надходять звіти операційних підрозділів. Тому організаційна структура і система звітності повинні змінюватися в часі в міру розширення діяльності

за кордоном [27].

На одному полюсі всього набору організаційних можливостей знаходиться фірма, що експортує надлишки продукції з залученням посередника, що одержує право власності на продукцію і здійснює всі пов'язані з експортом операції[18]. Ясно, що в цьому випадку тільки деякі робітники фірми зайняті експортними операціями. Так як фірма не має у своєму розпорядженні своїх людей за кордоном або робітників, що спеціально займаються експортом, то немає необхідності розробляти відповідну кадрову політику або програми підготовки і навчання. Оскільки право власності на товари фірми переходить в інші руки вже в країні базування, їй не потрібно розглядати правові або податкові питання стосовно до країни-імпортера. Крім того, платежі здійснюються у валюті своєї країни, і тому не виникає проблем із переведенням фінансових коштів або оцінкою ефективності роботи підрозділів у різних країнах. На кінець, у фірми немає потреби в нових маркетингових програмах, тому що вона не починає спроб нарощування обсягу продаж за кордоном. Всі експортні операції здаються настільки незначними, що вище керівництво майже не помічає експортних угод[24]. Відповідні обов'язки можуть бути покладені на працівника, що має знання і час, достатні для того, щоб відрізнити реальні експортні замовлення від нездійсненних. За цих умов займатися закордонними операціями може спеціаліст, що знаходиться на невисокому

рівні в ієрархії корпорації. 
На іншому полюсі знаходяться фірми, що пройшли через проміжні стадії і тепер мають у своєму розпорядженні закордонні філії і сприятливі умови для торгівлі за рубежем [18]. Кожна функціональна або консультативна група усередині такої фірми, безсумнівно, залучена до цієї діяльності. Так як в цих фірмах експортні операції складають значну частину сумарних показників роботи, зокрема обсягів продаж і інвестицій, у діяльності за рубежем беруть участь працівники, що займають дуже високі посади в управлінській ієрархії. 

Розділ II.

Сутність, цілі та завдання організації експортних операцій на ДП «Тростянецький лісгосп».

2.1 Аналіз виробничо – фінансової діяльності ДП «Тростянецький

лісгосп».

Лісгосп входить до складу Сумського обласного управління лісового господарства і знаходиться в південно-східній частині Сумської області. В лісгоспі 5 лісництв (Краснянське, Литовське, Маківське, Нескучанське, Тростянецьке), нижній склад, АТП.

В основу діяльності покладено раціональне використання та відтворення лісів, раціональне використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, організація лісонасіневої справи і розсадників, поліпшення стану і підвищення продуктивності лісів, захист лісових насаджень від незаконних порубів, охорона лісів від пожеж, проведення лісозаготівельних робіт, переробка деревини.

Таблиця 2.1

Інформація для аналізу фінансового стану підприємства

№ | Дані | 2004р. | 2005р. | 2006р.

1 | Грошові та їх еквіваленти | 130,6 | 132,6 | 387,7

2 | Поточні забов’язання | 850,4 | 883,0 | 1027,6

3 | Дебіторська заборгованість | 1211,1 | 705,7 | 401,7

4 | Чистий прибуток | 318,6 | 209,8 | 140,8

5 | Власний капітал | 2591,1 | 2807,2 | 2851,1

6 | Необоротні активи | 2030,8 | 2057,2 | 2022,0

7 | Оборотні активи | 1458,2 | 1403,8 | 1856,7

8 | Чистий доход від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | 8082,7 | 9244,8 | 10892,1

9 | Валовий прибуток | 2569,0 | 1790,8 | 2373,2

10 | Собівартість реалізації продукції | 5513,7 | 7454,0 | 8518,9

11 | Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування |

710,5 |

510,7 |

414,0

12 | Фінансовий результат від звичайної діяльності | 318,6 | 209,8 | 140,8

Таблиця 2.2

Оцінка динаміки показників ліквідності

№ |

Показник | 2004 | 2005 | Відхи- лення (+;-)

| 2006 | Відхи- лення (+;-)

1 | Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,15 | 0,2 | +0,05 | 0,4 | +0,2

2 | Коефіцієнт швидкої ліквідності | 1,6 | 0,9 | - 0,7 | 0,8 | - 0,1

3 | Коефіцієнт покриття | 1,8 | 1,6 | - 0,2 | 1,8 | +0,2

Із таблиці можна зробити висновок, що в ліквідності підприємства за три роки сталися істотні зміни. Становище підприємства з абсолютної ліквідності не тільки нормалізувалося у 2005 році, а ще й перевищило норму (> 0,2) у 2006 році на 0,2.

Становище підприємства з швидкої ліквідності значно знизилося у 2005 році, але не стало нижчим за норму (0,6 – 0,8). У 2006році також відбулися зміни, але не такі значні як у 2005 році, показник швидкої ліквідності знизився