З показником покриття за період 2004 – 2006 років значних змін не відбулося, незначне зниження у 2005 році і повернення до нормального стану. Показник покриття на підприємстві перевищує норму (> 1) і навіть при зниженні цей коефіцієнт від норми не відхилився.

Таблиця 2.3

Оцінка динаміки показників рентабельності

№ |

Показники | 2004 | 2005 | Відхи- лення (+;-)

| 2006 | Відхи- лення (+;-)

1 | Коефіцієнт рентабельності активів | 0,1 | 0,1 | _____ | 0,05 | - 0,05

2 | Коефіцієнт рентабельності власного капіталу | 0,1 | 0,1 | _____ | 0,04 | -0,06

3 | Коефіцієнт рентабельності продаж | 0,05 | 0,02 | - 0,03 | 0,01 | -0,1

4 | Коефіцієнт рентабельності виробництва | 0,5 | 0,2 | -0,3 | 0,3 | +0,1

Із таблиці 2.3 можна зробити висновок, що за 2004 – 2005 роки рентабельність на підприємстві значних змін не зазнала, але можна побачити її зниження, хоча і незначне. Найбільше зниження відбулося показника рентабельності виробництва. Всі показники не нижче за норму (> 0), це означає, що підприємство є досить рентабельним і конкурентоспроможним.

Таблиця 2.4

Оцінка динаміки показників прибутковості підприємства

№ |

Показники | 2004 | 2005 | Відхи- лення (+;-)

| 2006 | Відхи- лення (+;-)

1 | Головний показник прибутковості | 20,3 | 14,8 | - 5,5 | 10,7 | - 4,1

2 | Прибутковість активів | 9,13 | 6,1 | - 30,3 | 3,6 | -2,5

3 | Прибутковість реалізації | 3,7 | 2,13 | - 1,57 | 1,2 | -0,93

Із таблиці 2.4 можна зробити висновок, що за 2004 – 2005 роки прибутковість підприємства значно погіршилася. У 2006 році підприємство продовжувало приносити прибуток, але, порівняно з 2004 роком, не такий значний. Головний показник прибутковості вказує на те, що у 2006 році також відбувалося зниження, але менше ніж у 2005 році, хоча у порівнянні з 2004 роком це зменшення є істотним. Прибутковість активів також знизилася, але великих скачків у зниженні не відслідковується. Найменше зниження відбулося показника прибутковості реалізації, також великих скачків у зниженні не відслідковується.

2.2. Характеристика зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві

Організація та планування ЗЕД на ДП «Тростянецький лісгосп» відбувається у такому порядку.

При реалізації продукції підписуються договори на поставку лісопродукції потенційним споживачам, підписуються контракти з іноземними фірмами на поставку продукції за кордон. Але перед підписанням будь – якого договору фахівцями лісгоспу ретельно досліджується та перевіряється діяльність фірм, потенційних споживачів. Розглядаються їх пропозиції та обираються найвигідніші з них. Також у ДП «Тростянецький лісгосп» розрахунки відбуваються тільки у грошовій формі.

ДП «Тростянецьке лісове господарство» виготовляють та експортують такі види продукції та сировини:

1. Лісоматеріали не оброблені :

фансировина дубова;

фансировина кленова;

пиловник дубовий 1–й ґатунок;

пиловник дубовий 2–й ґатунок;

пиловник дубовий 3–й ґатунок;

пиловник хвойний окоренений;

пиловник хвойний не окоренений;

техсировина твердих порід;

пиловник м’яких порід.

2. Лісоматеріали оброблені:

заготовки пиляні дубові;

заготовки пиляні ясеневі;

заготовки пиляні кленові;

шпала (дуб)

заготовки дубові;

заготовки ясеневі;

заготовки кленові;

фанера клен;

фанера дуб.

Таблиця 2.5

Питома вага експорту в загальному обсязі реалізації

Показник | 2004 | 2005 | Відхилення (+;-)

| 2006 | Відхиле

ння

(+;-)

Кількість

(м3) | Сума | Кількі

сть

(м3) | Сума | Кількість

(м3) | Сума

Загальний

обсяг

реалізації |

10000 |

1796,

800 |

10600 |

2186,

144 |

10800 |

2514,240

Обсяг

експорту |

8500 | 1527,

280 |

9100 | 1876,

784 |

9200 | 2141,760

Питома вага

(%) |

85% | 86% |

+1% |

85% |

- 1%

Із таблиці 2.4 можна зробити висновок, що за 2004 – 2005 роки обсяг експорту майже не змінювався. Трішки підвищився у 2005 році. Це свідчить про те, що продукція підприємства користується великим попитом, тобто вона є якісною і помірною за цінам.

2.3 Аналіз ефективності організації експортних операцій на

ДП «Тростянецький лісгосп»

Метою підприємства при виході на зовнішній ринок і здійсненні експортних операцій є одержання прибутку від експорту. Причому даний прибуток повинний бути більше можливого прибутку при реалізації товару на внутрішньому ринку, інакше витрати на організацію експортних операцій є недоцільними і неефективними[26].

Необхідною умовою для успішного проведення експортних операцій є аналіз їхньої ефективності з метою встановлення найбільш оптимальної структури експорту і прийняття обґрунтованих рішень в області керування.

При експорті підприємство несе наступні витрати:
- собівартість експортованого товару;
- транспортні витрати;
- організаційні витрати[19].

Під собівартістю товару розуміються витрати на виробництво товару підприємством. Транспортні витрати містять у собі витрати на транспортування товару, що несе підприємство-експортер[20].
Організаційні витрати – це витрати підприємства на укладання контракту, мито і збори під час перевезення товару через митний кордон і т.д.
Таким чином, експортні витрати дорівнюють сумі собівартості товару,

транспортних витрат і організаційних витрат.
Експортний доход підприємства від експорту товарів – це валютний виторг, що надходить на розрахунковий рахунок підприємства. У більшості випадків експортний доход повинний бути представлений у гривневому еквіваленті[17].

Для того, щоб експорт товару був ефективний, необхідно, щоб експортний доход перевищував експортні витрати. Природно, що чим більше цей показник, тим ефективніше розширення експорту товару. Однак ця умова не є достатньою. Експорт товару доцільний, якщо експортний прибуток перевищує внутрішній прибуток підприємства від продажу товару усередині країни. Внутрішній прибуток дорівнює внутрішньому доходу за винятком собівартості товару[22]. При цьому внутрішній доход – це виторг від продажу товару, призначеного на експорт, усередині країни.

Аналіз діяльності відділу ЗЕД, свідчить, що спеціалісти мають досить високий рівень підготовки і вміння організовувати та налагоджувати ЗЕД. Але для перспективності