Первісною вартістю об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є залишкова вартість переданого об'єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є справедлива вартість переданого об'єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду. Подібними об'єктами вважаються об'єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість. Для визнання об'єктів, які мають однакове функціональне призначення, подібними різниця між справедливою вартістю об'єктів обміну не повинна перевищувати 10 відсотків.

Первісною вартістю об'єкта основних засобів, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об'єкт, є справедлива вартість переданого об'єкта основних засобів, збільшена (зменшена) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що належить до сплати (отримання) за обмінною операцією.

По статті „Довгострокові фінансові інвестиції” (ряд. 040, 045) відображаються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.

Фінансові інвестиції—це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку за рахунок відсотків, дивідендів тощо, зростання вартості капіталу або отримання інших вигідна для інвестора. Собівартість фінансових інвестицій включає: ціну придбання, комісійні винагороди, гонорари, податки, що не відшкодовуються, банківські збори, інші витрати, що безпосередньо пов'язані з придбанням інвестицій.

Подальша оцінка балансової вартості довгострокових фінансових інвестицій залежить від їх типу: чи це інвестиції, які дають право власності, чи інвестиції в боргові цінні папери.

Оцінка балансової вартості довгострокових фінансових інвестицій, які дають право власності, залежить від ступеня впливу інвестора на підприємство, акції якого придбані:

- якщо інвестор не має впливу на підприємство (має менше 20 відсотків акцій), то для оцінки ринкових цінних паперів (тобто цінних паперів відносно яких існує активний ринок) приймається нижча з оцінок — собівартість або ринкова вартість; оскільки на сьогоднішній день питання визначення ринкової вартості фінансових інвестицій для цілей відображення у звітності чітко не висвітлюється у нормативах, то підприємства показують їх за собівартістю;

- якщо інвестор має суттєвий вплив на підприємство (володіє від 20 до 50 відсотків акцій), то для обліку та оцінки довгострокових фінансових вкладень застосовується метод участі в капіталі або метод собівартості, якщо інвестиція придбана виключно для продажу;

- якщо інвестор має суттєвий вплив на підприємства (має контрольний пакет акцій), то для обліку та оцінки довгострокових фінансових вкладень застосовується метод участі в капіталі в окремих фінансових звітах материнської компанії.

По статті „Довгострокова дебіторська заборгованість” (ряд. 050) в ПСП „АФ „Перше травня” показується заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу (тобто проміжку часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг) та буде по гашена після дванадцяти місяців з дати балансу (тобто з кінця останнього дня звітного періоду). Прикладом такої заборгованості може бути заборгованість за договорами фінансової оренди, за договорами підряду, заборгованість працівників підприємства за отриманими довгостроковими позичками.

Частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, відображається на ту саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості.

Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються проценти, відображається в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.

Стаття „Відстрочені податкові активи” (ряд. 060). Цю статтю заповняють тільки ті сільськогосподарські підприємства, які є платниками податку на прибуток. Уній наводять суму податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних звітних періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки під час обчислення оподатковуваного прибутку та податку на прибуток, що розраховуються у відповідності до ПБО 17 „Податок на прибуток”.

Відстрочений податковий актив — сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних періодах унаслідок:

- тимчасової різниці, що підлягає вирахуванню;

- перенесення податкового збитку, не включеного до розрахунку зменшення податку на прибуток у звітному періоді;

- перенесення на майбутні періоди податкових пільг, якими скористатися у звітному періоді неможливо.

Відстрочений податковий актив виникає, коли сума податку на прибуток, визначена за даними обліку, буде меншою ніж сума податку, розрахованою по Декларації про прибуток підприємства. Відстрочені додаткові активи та відстрочені податкові зобов'язання згортаються, якщо сплата податку на прибуток контролюється одним і тим самим органом.

3.2. Зміст, призначення, порядок та основні етапи складання Звіту про фінансові результати

Питання, пов'язані зі змістом і формою Звіту про фінансові результати (ф. № 2), який складається в ПСП „Агрофірма „Перше травня”, розглядає П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати” (далі—Звіт), як своєрідний місток між балансами початку та кінця звітного періоду. Головне призначення Звіту — показати які доходи, витрати і фінансові результати отримало підприємство (включаючи його фі-лії, представництва та інші відокремлені підрозділи за звітний період).

Згідно з П(С)БО 3 у звіті не дозволяється згортання доходів і витрат. Доходи і витрати від звичайної діяльності відображаються у формі № 2 розгорнуто, по окремих рядках, а результати діяльності від надзвичайних подій— згорнуто, тобто показується кінцевий результат (або дохід або витрати (втрати)) (Додаток Б).

Фінансовий результат визначається виходячи з принципу нарахування і відповідності доходів і витрат:

- складова принципу „нарахування” передбачає відображення в обліку доходів, витрат та фінансових результатів, у момент їх виникнення незалежно від дати надходження або