Іншою є ситуація, коли бартер виникає у розрахункових операціях між операційною та іншими видами діяльності. В п. 22 П(С)БО 4 зазначено, що при визначенні збільшення (зменшення) поточних зобов'язань „...не враховуються зміни в складі поточних зобов'язань, які є наслідком негрошових операцій інвестиційної діяльності та фінансової діяльності (погашення поточного зобов'язання шляхом передачі необоротних активів і фінансових інвестицій, зарахування внесків до капіталу тощо)”.

Таким чином, для інвестиційної і фінансової діяльності бартер не має особливого значення, оскільки рух грошових коштів для цих видів діяльності визначається їх фактичним надходженням або видатком. Водночас при розрахунку руху грошових коштів від операційної діяльності для такого бартеру необхідним є коригування. Наприклад, підприємство придбало об'єкт основних засобів на суму 15,0 тис. грн. Розрахунки за цей об'єкт здійснювались так: 5,0 тис. грн. грошовими коштами, 10,0 тис. грн. готовою продукцією. У цьому випадку внаслідок інвестиційної діяльності підприємства маємо видаток грошових коштів у сумі 5,0 тис. грн., внаслідок операційної діяльності — зменшення грошових коштів на 10,0 тис. грн. (сума бартеру), оскільки в загальній сумі реалізації ця сума не одержана грошовими коштами.

Інший приклад: ПСП „Агрофірма „Перше травня” продало постачальнику об'єкт основних засобів на суму 25,0 тис. грн. Постачальник 10,0 тис. грн. сплатив грошовими коштами, на 15,0 тис. грн. відпустив матеріальні цінності по бартерному контракту за одержані основні засоби підприємства. У цьому випадку надходження грошових коштів від інвестиційної діяльності підприємства становили 10,0 тис. грн., а збільшення грошових коштів від операційної діяльності — на 15,0 тис. грн., оскільки не треба платити гроші за одержані матеріальні цінності. Коригування грошових коштів при бартерних операціях здійснюється методом аналізу бартерних операцій за даними бухгалтерського обліку записом: Д-т 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками” — К-т 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками”.

Таким чином, якщо бартерна операція здійснюється між операційною та іншою діяльністю, то вона впливає на операційну діяльність. Зокрема, якщо бартерна операція відображується у розрахунках із замовниками за реалізовану їм продукцію, то це свідчить про зменшення грошових надходжень, а у розрахунках з постачальниками про збільшення їх.

Окремі показники, що відображаються у Звіту про рух грошових коштів, мають бути зіставними з показниками інших форм звітності (Балансу та Звіту про фінансові результати).

3.4. Зміст, призначення, порядок та основні етапи складання Звіту про власний капітал

У складі річної фінансової звітності відповідно до Закону України від 16.07.99р. №996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено складання Звіту про власний капітал (ф. № 4). Визначення змісту, форми звіту та загальні вимоги до розкриття його статей передбачено ПБО 5 „Звіт про власний капітал” (Додаток Д).

Мета складання Звіту про власний капітал в ПСП „Агрофірма „Перше травня” є розкриття інформації про зміни в складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

За даними складу та змінами джерел власного капіталу користувачі фінансової звітності провадять детальну оцінку ефективності управління, визначають динаміку та перспективи економічних прав інвесторів.

Власний капітал утворюється двома шляхами:

- вкладення (внесення) власниками грошей та інших активів у підприємство;

- накопичення суми прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства.

Сума власного капіталу може збільшуватись також внаслідок збільшення вартості активів без збільшення зобов'язань (дооцінка необоротних активів, безкоштовне надходження активів).

Власний капітал за рівнем відповідальності поділяють на:

- капітал, сума якого визначається в установчих документах, з обов'язковою державною реєстрацією і розмір якого не може бути меншим за встановлену законодавством суму;

- нереєстрований капітал — додатково вкладений капітал для ведення господарської діяльності підприємства.

Оцінка й визначення власного капіталу залежать від оцінки й визначення активів і зобов'язань підприємства. Сума власного капіталу —це абстрактна вартість майна підприємства, яка не є його поточною або реалізаційною вартістю і тому не відображає поточну на даний момент вартість прав власників підприємства.

У зв'язку з цим сума власного капіталу може збігатися або не збігатися з ринковою вартістю акцій підприємства або із сумою, яку можна отримати від продажу чистих активів або підприємства загалом.

Водночас власний капітал є основою для початку та продовження господарської діяльності підприємства й виконує функції:

- довгострокового фінансування, так як використовується підприємством протягом тривалого періоду;

- застави для захисту прав кредиторів, так як сумою власного капіталу підприємства визначається відповідальність перед зовнішніми кредиторами, а також захист кредиторів від ризику втрати вкладеного у підприємство капіталу;

- компенсації понесених збитків, так як достатній рівень власного капіталу гарантує їх погашення;

- оцінки кредитоспроможності — величина вартості власного капіталу е гарантією здатності підприємства щодо погашення отриманого кредиту;

- фінансування ризикових операцій, так як сума власного капіталу з найменшим побоюванням з боку власників може використовуватися для проведення ризикованих операцій господарської діяльності підприємства та здійснення ризикованих інвестицій;

- реального символу незалежності і влади, так як за обсягом власного капіталу у загальній його структурі визначається незалежність власників і повнота впливу на господарську діяльність підприємства;

- розподілу доходів і активів, так як найчастіше розподіл отриманого фінансового результату за звітний період та майна у разі ліквідації підприємства здійснюється на підставі внеску власників у капітал.

Оскільки мета створення підприємства отримання прибутку, то реалізувати цю мету