активів, уцінка нематеріальних активів (ряд. 100 і 110).
За цими статтями за даними бухгалтерському обліку відображають суми дооцінки (уцінки) нематеріальних активів.
На підприємстві може здійснюватися переоцінка тільки тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. При проведенні переоцінки окремого об'єкта нематеріального активу слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активного ринку). Якщо переоцінку об'єктів групи нематеріальних активів проведено, то надалі їх необхідно переоцінювати щороку.
Суму дооцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів слід відображати у складі додаткового капіталу, а суму уцінки - у складі витрат звітного періоду. Винятком із цього положення є перевищення суми попередніх уцінок (дооцінок) над сумою попередніх дооцінок (уцінок).
Так, перевищення суми попередніх уцінок над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості об'єкта нематеріального активу при черговій дооцінці вартості цього об'єкта нематеріальних активів включають до складу доходів звітного періоду з відображенням різниці між сумою чергової (останньої) дооцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів і зазначеним перевищенням у складі іншого додаткового капіталу.
Перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості об'єктів нематеріальних активів при черговій уцінці залишкової вартості цього активу спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу з включенням різниці між сумою чергової (останньої) уцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів і зазначеним перевищенням до витрат звітного періоду.
У разі вибуття об'єктів нематеріальних активів, які раніше було переоцінено, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цих об'єктів нематеріальних активів включають до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.
Чистий прибуток (збиток) за звітний період (ряд. 130). За цією статтею відображають чистий прибуток чи збиток, які мають дорівнювати „Чистому прибутку (збитку)”, відображеному в Звіті про фінансові результати (ф. № 2, ряд. 220 або 225).
Розподіл прибутку: виплати власникам (дивіденди), спрямування прибутку до статутного капіталу, відрахування до резервного капіталу (ряд. 140, 150, 160). За цими статтями відображають нарахування дивідендів власникам, спрямування прибутку до статутного капіталу, відрахування до резервного капіталу відповідно до засновницьких документів.
Разом змін в капіталі (ряд. 290). За цією статтею відображають розрахунок підсумку зміну складі власного капіталу за звітний період, що визначається як сума скоригованого залишку капіталу на початок року та всіх змін протягом звітного року внаслідок переоцінки активів, використання чистого прибутку, внесків учасників, вилучення капіталу та інших зміну капіталі (за кожною графою з 3-ї по 11-у відповідно рядки: 050 + 060 + 070 + 080 + 090 + 100 + 110+ 120 + 130 + 140 + 150 + 160 +170+180+ 190 + 200 + 210 + 220 + 230 + 240 + 250 + 260 + 270 + 280). Дані в графах 3-11 наводяться зі знаками „+” і „-” що означає відповідно збільшення чи зменшення елемента).
Залишок на кінець року (ряд. 300). За цією статтею відображають розрахунок залишку джерел власного капіталу на кінець року, що визначається як сума скоригованого залишку капіталу на початок року та зміну структурі власного капіталу, спрямованих на його збільшення за вирахуванням зменшення капіталу. Залишок власного капіталу на кінець року у ф. № 4 (за графами з 3 по 10) має дорівнювати власному капіталу за кожним джерелом, відображеним у Балансі за відповідними рядками (наприклад, код рядка 300 графа 3 ф. № 4 = коду рядка 300 графи 4 ф. № 1). Крім того, код рядка 300 графи 11ф. №4 має відповідати даним розділу І пасиву Балансу — коду рядка 380 графи 4.
3.5. Зміст і порядок складання Приміток до фінансових звітів.
Згідно з пунктом 2 статті 11 ”Загальні вимоги до фінансової звітності” Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, примітки до фінансової звітності входять до складу річної фінансової звітності для всіх підприємств, крім: бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності; суб’єктів малого підприємництва, визнаними такими відповідно до чинного законодавства.
Це означає, що користувачі фінансової звітності, а саме: акціонери, власники та керівники підприємств, а також державні органи отримують розгорнуті (повні, зрозумілі і доступні) дані, що стосуються діяльності підприємства, тільки один раз на рік і не раніше, ніж через місяць після закінчення року.
Як форма звітності примітки до фінансової звітності, згідно з П(С)БО, являють собою:
Сукупність показників та роз’яснень, що забезпечують деталізацію й обґрунтованість статей фінансових звітів, тобто інформацію, що містить додатковий аналіз звітності, необхідної для забезпечення її зрозумілості. При цьому йдеться про оцінку та розкриття статей форм фінансової звітності форми і „Баланс”, форм 2 „Звіт про фінансові результати”, форми 3 „Звіт про рух грошових коштів”, форми 4 „Звіт про власний капітал”.
Іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами), тобто інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов’язковою згідно з відповідними положеннями (стандартами). При цьому йдеться про спеціальні вимоги щодо висвітлення даних у примітках до фінансової звітності або про додаткові вимоги та додатковий перелік показників розкриття інформації, що міститься у кожному конкретному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку.
Примітки до фінансової звітності повинні розкривати додаткову інформацію про фінансову діяльність підприємства, оскільки саме за ними користувач фінансової звітності, який не має спеціальної освіти та підготовки, зможе зробити висновки про фінансово-господарську діяльність підприємства [3].
Оцінка та розкриття інформації про статті фінансової звітності мають важливе значення для кожного користувача звітності, оскільки лише завдяки докладному розкриттю змісту кожної статті балансу стає