У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


характеризується: відмінними від інших географічних регіонів економічними та політичними умовами; особливим взаємозв’язком між діяльністю в різних географічних регіонах; територіальним розміщенням виробничих потужностей чи покупців (точок збуту) продукції (товарів, робіт. послуг); характерними ризиками, пов’язаними з конкретним регіоном;визначеними правилами валютного контролю і валютними ризиками в конкретному регіоні.

Географічним сегментом можуть бути підрозділи підприємства, розміщенні в різних областях України, в різних країнах або групах країн.

В залежності від того, які саме об’єкти знаходяться в різних регіонах (виробничі потужності чи торгові представництва і магазини),виділяють два підвиду географічних сегментів: Географічний виробничий і географічний збутовий(п.7 П(С)БО-29).

Якщо діяльність підприємства можливо розмежувати і по видам діяльності, і по регіонам, керівництво підприємства повинно вибрати приоритетний вид сегмента, спираючись на те, який вид сегментів являється основним джерелом ризиків і прибутків, а також з урахуванням особливостей організаційної структури підприємства. Інший вид сегментів буде вважатися допоміжним. В фінансовій звітності інформація про приоритетні сегменти розкривається з більшою деталізацією.

В звітності по сегментам відображаються наступні показники.

Дохід сегмента – дохід, який, безпосередньо відноситься до сегменту, а також відповідна частина доходів підприємства, отриманих від реалізації зовнішнім клієнтам або від операцій з іншими сегментами підприємства, яка може бути розподілена на сегмент. При цьому дохід сегменту розраховується на основі цін, які зазвичай використовуються для операцій всередині господарства. При включенні в „сегментну” звітність підприємства із доходів вираховуються непрямі податки (ПДВ, акцизний збір) і інші збори та утримання із доходу (знижки, повернення товарів від покупців) (п.18, 20 П(С)БО-29).

Дохід сегмента не включає: податок з прибутку; відсоткові, дивідендні доходи, доходи від реалізації фінансових інвестицій і погашення основної суми боргу (окрім підприємств, які відносяться до фінансових організацій); доходи від надзвичайних подій.

Витрати сегмента – витрати звичайної діяльності, які безпосередньо відносяться до сегмента, і відповідна частина всіх витрат підприємства, пов’язаних з реалізацією зовнішнім клієнтам чи з операціями з іншими сегментами підприємства, яка може бути розподілена на сегмент (п.18,21 П(С)БО-29).

Витрати сегмента не включають: витрати з податку на прибуток; дивідендні витрати, витрати від реалізації фінансових інвестицій і погашення основної суми боргу (окрім підприємств, які відносяться до фінансових організацій); загальні адміністративні і інші витрати, що виникають на рівні всього підприємства (якщо тільки вони не пов’язані безпосередньо з діяльністю сегмента);доходи від надзвичайних подій (якщо їх виникнення не пов’язане з визначеним звітним сегментом).

Доходи і витрати, пов’язані з продажем основних засобів і нематеріальних активів, включаються в склад інших доходів і інших витрат звітного сегмента при умові, що дані активи стосуються звітного сегмента.

Фінансовий результат сегмента – це дохід сегмента за вирахуванням витрат сегмента.

Активи сегмента – активи, що використовуються сегментом в його звичайній діяльності, а також активи, які можуть бути розподілені на сегмент з достатньою основою (п.25 П(С)БО-29).

Активи сегмента не включають відстрочені податкові активи, дебіторську заборгованість х податку на прибуток, а також активи, які генерують фінансові доходи (крім підприємств, які відносяться до фінансових організацій).

Зобов’язання сегмента – це зобов’язання , які виникають в результаті звичайної діяльності сегмента, а також зобов’язання, які можуть бути розподілені на сегмент з достатньою основою (п.25 П(С)БО-29).

Зобов’язання сегмента не включають відстрочені податкові зобов’язання і зобов’язання по іншим податкам (зборам, обов’язковим платежам), поточні зобов’язання по розрахункам з учасниками, а також зобов’язання, що генерують фінансові витрати (крім підприємств, які відносяться до фінансових організацій).

Підприємства, які випускають декілька десятків видів продукції (товарів, робіт, послуг) або ж їх філіали розташовані в більшості країнах світу вибирають найбільш вагомі із сегментів.

Згідно п.9 П(С)БО-29 сегмент являється звітним. Якщо більша частина його доходів отримується від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішніми покупцями і виконується хоча б одна з умов: дохід сегмента від реалізації зовнішніми покупцями і іншими сегментами складає не менше 10% сукупного доходу підприємства (від продажу зовнішнім покупцям і по внутрігосподарським розрахункам); прибуток (збиток) сегмента складає не менше 10% загального прибутку (збитку) всіх сегментів; активи сегмента складають не менше 10% сукупної балансової вартості активів всіх сегментів підприємства.

При цьому більш „малі” сегменти можна об’єднати в один сегмент, якщо вони схожі по всім показникам і при цьому показують протягом доволі довгого періоду схожі фінансові результати.

Таким чином, керівництво підприємства починає виділяти найбільш „вагомі” сегменти діяльності до тих пір, доки дохід від операцій з зовнішніми покупцями по виділеним сегментам складе не менше 75% прибутку підприємств від операцій з зовнішніми покупцями. Саме в розрізі цих сегментів і потрібно складати звіт.

РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

ПСП „АГРОФІРМА „ПЕРШЕ ТРАВНЯ”

Власники аналізують фінансові звіти з ціллю підвищення доходності капіталу, забезпечення стабільності положення підприємства. Кредитори і інвестори аналізують фінансові звіти, щоб мінімізувати свої ризики по позикам і вкладам. Якість прийнятих рішень в знаній мірі залежить від якості їх аналітичного обґрунтування [25].

Основна ціль фінансового аналізу – одержання невеликої кількості ключових (найбільш інформативних) параметрів, що дають об’єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, зміни структури активів і пасивів, в розрахунках з кредиторами і дебіторами. При цьому аналітика і менеджера може цікавити як поточний фінансовий стан підприємства, так і прогноз на майбутнє, тобто очікувані параметри фінансового стану [45].

Система оцінки фінансового стану складається із кількісних та якісних показників. За допомогою якісних оцінюють менеджмент і становище на ринку, за допомогою кількісних – фінансову діяльність позичальника.

В умовах ринкових відносин платоспроможність сільськогосподарських підприємств вважається найважливішою умовою їхньої господарської діяльності.

Платоспроможність – це можливість підприємства


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26