є пряма.
В динаміці спостерігається постійне зростання величини власного капіталу підприємства. Вирівняна лінія тренда визначається рівнянням:
у = 1408,5 х + 3159,3 , (4.1)
Дані графіку свідчать про те, що для приватного сільськогосподарського підприємства „Агрофірма “Перше травня” спостерігається середнє щорічне зростання величини власного капіталу на 1408,5 тис.грн.
Прогноз на найближчі два роки також підтверджує тенденцію до зростання власних коштів підприємства.
Забезпеченість запасів джерелами формування є сутністю фінансової стійкості. Для характеристики фінансового стану ПСП „Агрофірма “Перше травня” проведемо аналіз фінансової стійкості за критерієм стабільності джерел покриття запасів (див. табл.4.3).
Таблиця 4.3
Аналіз фінансової стійкості за критерієм стабільності джерел покриття запасів, тис. грн.
Показники | 2004 | 2005
Власний капітал | 5140 | 7803
Необоротні активи | 2948 | 3226
Власні обігові кошти | 2192 | 4577
Довгострокові зобов’язання | 523 | 163
Наявність власних і довгострокових джерел покриття запасів | 2715 | 4740
Короткострокові кредити і позики | 843 | -
Загальний розмір основних джерел покриття запасів | 3558 | 2715
Запаси | 3949 | 5032
Надлишок(+) або нестача(-) власних обігових коштів | 1757 | 455
Надлишок(+) або нестача(-) власних коштів і довгострокових кредитів і позик | -1234 | -292
Надлишок(+) або нестача(-) основних джерел покриття запасів | -391 | -2317
Тип фінансової стійкості | Не стійкий | Не стійкий
З таблиці видно, платоспроможність підприємства порушена, але є можливість її відновити.
Для визначення розрахункових значень фінансових коефіцієнтів використаємо табл. 4.4.
Таблиця 4.4
Визначення значень фінансових коефіцієнтів
Оцінка | 2 | 1 | 0 | Для ПСП „Агрофір-ма“Перше травня”
Коефіцієнт загальної ліквідності (Кзл) | 2 і більше | від 1 до 2 | менше 1 | 0,86
Коефіцієнт ліквідності (Кл) | 0,3 і більше | менше 0,3 | 0,31
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал) | 0,2 і більше | менше 0,2 | 0,02
Коефіцієнт фінансової стійкості (Кфс) | 0,6 і більше | менше 0,6 | 5,44
Коефіцієнт фінансової автономії (Кав) | 0,2 і більше | менше 0,2 | 0,68
Коефіцієнт фінансової залежності (Кфз) | менше 1 | 1 і більше | 1,16
Коефіцієнт оборотності балансу (Коб) | 0,7 і більше | менше 0,7 | 1,04
Коефіцієнт маневреності (Км) | 0,5 і більше | менше 0,5 | 0,34
Коефіцієнт забезпеченості(Кз) | 2 і більше | від 1,4 до 2 | менше 1,4 | 1,52
Прискорення оборотності оборотних засобів зменшує необхідність в них, дозволяє підприємству вивільнити частину оборотних засобів або для невиробничих та довгострокових виробничих потреб підприємства (абсолютне вивільнення), або для додаткового випуску продукції (відносне вивільнення).
РОЗДІЛ 5 ВДОСКОНАЛЕННЯ СКЛАДАННЯ
ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ
У міжнародній практиці існує два основних методи складання звіту про рух грошових коштів: прямий і непрямий. Прямий метод передбачає послідовне відображення всіх надходжень і вибуття грошових коштів, а також визначення приросту або зменшення грошових коштів за звітний період як різниці між ними. Непрямий метод полягає у визначенні чистого руху грошових коштів шляхом послідовного коригування прибутку (збитку) звітного періоду на вплив негрошових операцій, змін у складі запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, доходів і витрат, пов’язаних з інвестиційною діяльністю і фінансовою діяльністю (22).
І хоча ці методи не знайшли свого відображення у П(С)БО 4, під час заповнення форми 3 передбачено використання обох таких методів:
- прямого – для надання інформації про рух грошових коштів у результаті інвестиційної та фінансової діяльності;
- непрямого – для надання інформації про рух грошових коштів у результаті операційної діяльності.
Однією із найскладніших форм фінансової звітності є „Звіт про рух грошових коштів”, порядок заповнення якої регламентується П(С)БО 4. Складність цієї форми зумовлена тим, що для її заповнення потрібно детально проаналізувати як показники даних бухгалтерського обліку, так і перші дві форми фінансової звітності: Балансу та Звіту про фінансові результати (18).
Форму 3 „Звіт про рух грошових коштів” слід заповнювати після складання Балансу (форма 1) і Звіту про фінансові результати (форма 2). Причому, для зручності використання даних, відображених у балансі підприємства, доцільно провести певну підготовчу роботу. Оскільки у процесі заповнення форми 3 знадобляться дані про приріст (убуток) активів і зобов’язань багатьох статей балансу підприємства, цю інформацію можна підготувати заздалегідь. Для її отримання можна запропонувати додати до традиційної форми балансу додаткову графу 5 (додаток 6) як в активі, так і в пасиві. Цю додаткову графу потрібно заповнювати для кожного рядка балансу, що містить числову інформацію. Показник графи 5 для кожного рядка розраховують як різницю між показниками граф 4 і 3 цього самого рядка. Потім ці дані буде використано під час заповнення відповідних рядків форми 3.
Форму № 5, яку названо примітками до річної фінансової звітності, можна було б назвати примітками до балансу, оскільки більшість її розділів (вісім із десяти) є розшифровкою окремих статей балансу.
Не менш важливим напрямком удосконалення є спрощення обліку, скорочення звітності. Облік тісно пов’язаний з оподаткуванням, організацією оплати праці. І чим складніша система оподаткування оплати праці, механізм реформування власності, тим складніше буде і облік цих об’єктів. Це являється однією із причин, які стимулюють спрощення обліку.
Для спрощення обліку слід скорочувати і спрощувати звітність підприємства. За вимогою Указу Президента України „Про перехід до загальноприйнятої в міжнародній практиці системи обліку і статистики” від 23.05.92 р. були проведені роботи по реформуванню звітності. Але це стосується лише бухгалтерської загальнодержавної звітності. Що стосується відомчої звітності, то сільськогосподарські підприємства продовжують звітувати у об’ємі виробництва і собівартості продукції, каналів реалізації і виручки, що входить до функції управлінського обліку [35]
Важливим методологічним