Дані про підприємство заносяться до довідки нового зразка, введеної в дію з 01.07.2003 р. (ідентифікаційний код, форма власності, вид діяльності за КВЕД тощо) з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), запровадженого від 23.05.2003 р. № 156.

КВЕД гармонізовано з Класифікацією видів економічної діяльності Статистичної Комісії Європейського Союзу на рівні класів, що дає змогу використовувати її для порівняння національних статистичних даних з даними Статистичної Комісії Європейського Союзу без перехідних ключів. Для забезпечення можливості порівняння національних статистичних даних з даними Міжнародної стандартної галузевої класифікації видів економічної діяльності (ІЗІС) Організації Об'єднаних Націй у структурі КВЕД надано графу „Код І8ІС”. Для виділення галузей економіки (сільське господарство, металургія, транспорт, будівництво тощо), яким належать об'єкти класифікації, введені „Секція” та „Підсекція” і позначені вони прописними літерами латинської абетки.

Глибша деталізація угруповань КВЕД (розділ, група, клас, підклас) позначається цифровими кодами.

Рівень підкласу має значення від „0” до „9”. Значення „0” надається підкласові в разі відсутності розширення міжнародного рівня класу на національному рівні. Значення від „1” до „8” надаються підкласам у разі деталізації міжнародного рівня класу. Значення „9” завжди означає інші угруповання.

Порушення термінів або ненадання інформації, а також викривлення її даних тягне за собою відповідальність, яка встановлена ст. 186.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 12.07.1984 р. № 8073-Х: „Неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, чи з запізненням; незабезпечення належного стану первинного обліку; порушення порядку ведення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України тягне за собою накладання штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів, на посадових осіб та суб'єктів підприємницької діяльності — від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно протягом року після накладання адміністративного стягнення, ведуть за собою накладання штрафу: на громадян — від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів, на посадових осіб та суб'єктів підприємницької діяльності — від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”.

Деякі аспекти заповнення форм фінансової звітності

При заповненні статей Балансу (форми № 1 і № 1-м) у звітному році необхідно забезпечити відповідність показників вступного сальдо (графа 3) з урахуванням трансформації, що, можливо, мала місце у підприємства. Зокрема це можуть бути: організаційно-структурні зміни підприємства (вибуття, приєднання частин, структурних підрозділів, філій підприємства), що відбулися станом на 1 січня звітного року, виправлення виявлених у звітному році помилок за минулі роки, які впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). Таким чином, у графі 3 Балансу наводиться скоригована на зазначені зміни величина відповідної статті Балансу станом на 31 грудня попереднього року, а в графі 4—показник (сальдо) відповідного рахунка (субрахунку) бухгалтерського обліку станом на кінець звітного року.

Особливу увагу на підприємствах слід звернути на порядок формування деяких статей балансу.

У статтях «Нематеріальні активи» і «Основні засоби» наводиться інформація про первісну й залишкову вартість відповідних необоротних активів і накопичений знос (амортизація) за період з початку експлуатації. У процесі господарської діяльності агропромислове підприємство може використовувати як власні, так і орендовані основні засоби. Відображення останніх у балансах орендаря та орендодавця залежить від виду оренди.

У разі фінансової оренди, орендований актив відображається у балансі орендаря як актив та зобов'язання за найменшою оціночною вартістю майна на початок оренди або за теперішньою вартістю загальної суми мінімальних орендних платежів.

При оперативній оренді орендоване майно відображається у балансі орендодавця, оскільки винагороди та ризики, пов'язані з правом власності на

актив, залишаються у нього. Таким чином, актив розглядається орендодавцем як власний основний засіб, що амортизується й оцінюється відповідно до його облікової політики. У орендаря такі об'єкти оренди обліковують поза балансом.

Стаття „Довгострокові фінансові інвестиції” відображає фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (наприклад, це можуть бути будь-які акції переробних, сервісних підприємств АПК, чи пайові внески до статутних фондів кооперативів тощо).

Собівартість фінансових інвестицій включає: ціну придбання, комісійні винагороди, гонорари, податки, які не відшкодовуються, банківські збори, інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням інвестицій.

Щодо відображення в балансі вартості інвестицій у спільну діяльність слід відзначити, що за даною статтею відображаються внески лише в спільні підприємства зі створенням юридичної особи. Кожен учасник спільної діяльності без створення юридичної особи відображає активи та зобов'язання, які він контролює за відповідними статтями.

Статті „Відстрочені податкові активи” і „Відстрочені податкові зобов'язання” заповнюються з урахуванням норм ПБО 17 „Податок на прибуток”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2000 р. № 353, і здійсненням облікових записів на рахунках 17 і 54 на дату балансу. ПБО 17 має застосовуватися підприємствами-платниками податку на прибуток (крім суб'єктів малого підприємництва).

Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2001 р. № 101 ПБО 17 суб'єкти господарювання, які є суб'єктами малого підприємництва, незалежно від того, чи можуть вони бути