Відсутність достатнього капіталу у більшості малих підприємств, складність, невигідність, а подекуди й неможливість одержати позичкові кошти гальмують розвиток малого бізнесу. Отже, завдання держави - створювати передумови, що стимулюють вкладання інвестицій у цей сектор економіки.

Підтримка з боку держави на цьому рівні має здійснюватися двома взаємопов'язаними шляхами:

Саме тому основними завданнями Програми розвитку малого підприємництва в Україні є [13, c.42]:

- створення правових, економічних і організаційних умов для сталого розвитку малого підприємництва;

- формування системи державної підтримки малого підприємництва;

- сприяння розвиткові малих підприємств у виробничій, інноваційній та соціальній сферах, створення нових робочих місць, стимулювання інвестиційної активності та обмеження монополізму в підприємницькій діяльності;— цілеспрямованість та адресність підтримки суб'єктів малого підприємництва шляхом вибору пріоритетів та концентрації ресурсів для їхньої реалізації;

- рівноправний доступ суб'єктів малого підприємництва всіх форм власності до матеріально-сировинних, фінансових та інших ресурсів;

- всебічна мобілізація та концентрація фінансово-кредитних ресурсів для розвитку малого підприємництва;

- посилення регулюючої функції держави у здійсненні політи-ки підтримки підприємництва, особливо на перехідному до ринко-вих відносин етапі;

- створення сприятливих умов для використання іноземних інвестицій, розвиток спільного підприємництва.

Важливою умовою формування і здійснення політики держав-ної підтримки малого підприємництва є визначення суб'єктів та об'єктів відповідної державної політики.

Конструктивною є концепція багатосуб'єктності політики. Суб'єктами, що виробляють державну політику розвитку малого підприємництва, мають бути працівники, які зайняті у малому підприємництві, підприємці через їхні громадські об'єднання, проф-спілки та державні організації.

Об'єктом державної політики підтримки та розвитку малого підприємництва є реальні потреби та інтереси суб'єктів малого під-приємництва. Тому дуже важливо у проекті Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" чітко визначити суб'єкти.

До суб'єктів малого підприємництва слід відносити зареєстро-ваних у встановленому порядку фізичних осіб підприємців, які займаються підприємницькою діяльністю, а також юридичних осіб — малі підприємства будь-якої організаційно-правової форми (крім акціонерних товариств та об'єднань підприємців) [7, c.27].

- розвиток фінансово-кредитних та інвестиційних відносин у сфері малого підприємництва;

- формування розвинутої інфраструктури малого підприємництва на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях;

- створення широкого прошарку "підприємців-власників" .

Одним із головних напрямів підтримки малого бізнесу є створення системи фінансово-кредитної підтримки. Найважливіші важелі державної фінансової підтримки малого підприємництва в Україні можна поділити на дві основні групи методів державної фінансової підтримки - прямі і непрямі [9. c. 57].

Механізм прямих заходів включає такі основні форми державної фінансової підтримки малого підприємництва:

- надання субсидій;

- надання позик;

- формування державних фондів;

- створення спеціалізованих фінансових установ.

Заходам другої групи притаманний непрямий характер, вони поступово витісняють важелі прямого адміністративного впливу. До основних форм такої державної фінансової підтримки підприємництва насамперед слід віднести:

- податкові знижки (або повне звільнення від інших податків);

- податкові пільги;

- прискорена амортизація;

- знижки на науково-дослідні витрати, на витрати, пов'язані з підготовкою кадрів для підприємницької діяльності тощо.

Зазначені форми державної політики тою чи іншою мірою використовуються в Україні і зарекомендували себе як ефективні гнучкі важелі державної допомоги, які мають в основному недискримінаційний характер. Усі малі підприємства, навіть такі, справи яких йдуть досить успішно, на майбутнє потребуватимуть фінансування.

Доступ до сталого фінансування за доступними процентними ставками залишається життєво важливим питанням для представників малих підприємств. Головні засоби, що створюють сприятливі умови для розвитку малих підприємств, включають:

- наявність доступного капіталу (суми, нагромаджені за рахунок приросту капіталу, які можуть бути використані малими підприємствами);

- відповідна структура установ (система комерційних банків, індустрія ризикового фінансування, фондові біржі та інші механізми, що дозволяють зв'язати постачальників капіталу з тими, хто має в ньому потребу);

- помірні проценти;

- відповідні фінансові механізми (різні види позик, відповідні форми інвестування акціонерного капіталу). Головне питання - визначити, що уряд може зробити для сприяння формуванню цих засобів, у зв'язку з чим доцільно визначити такі головні завдання у галузі фінансування малих підприємств:

- поширення участі комерційних банків у наданні позик малим підприємствам;

- нагляд і регулювання за наданням банками позик малим підприємствам;

- забезпечення збільшення капіталу, який може бути використаний шляхом розвитку конкуренції на ринку надання позик малим підприємствам;

- зміщення акцентів і раціоналізація державних програм допомоги малим та середнім підприємствам;

- сприяння наданню акціонерного капіталу малим підприємствам.

На доступність фінансування впливає система забезпечення позик, подібна до тієї, що діє в інших країнах. Замість того, щоб витрачати гроші на субсидії та дотації, уряд може сприяти наданню приватним сектором позик підприємствам, які мають в цьому потребу, гарантуючи повернення позики у разі їх неплатоспроможності. Таким чином, уряд зменшує ризик для позикодавця і усуває головну перешкоду на шляху надання позик малим підприємствам.

Для того, щоб ця програма функціонувала, повинна існувати комерційна банківська система з відповідним капіталом. Крім того, потрібно виділити певні державні ресурси, оскільки деяка частка позик не буде сплачена позичальниками, і уряд змушений буде повернути всю позику або її частку кредиторові. Чи існують умови для такого підходу в Україні?

Що стосується кредитних джерел для малого підприємництва то сьогодні в Україні ця справа налагоджується, хоча існують свої проблеми. Доступ до кредитних ресурсів не у всіх малих підприємств однаковий, адже банки видають лише короткострокові кредити і під високі процентні ставки. Таким чином, банки в Україні не є джерелом кредитування підприємств і задовольняють лише частку діючих бізнесових структур.

Однак в Україні існує три потенційно доступних джерела отримання фінансів для малого