- Український фонд підтримки підприємництва;

- Український державний фонд підтримки селянських (фермерських) господарств;

- Державний інноваційний фонд України.

Умовно можна виділити наступні етапи державної політики розвитку та підтримки малого підприємництва в Україні [17, c.92].

Перший етап формування державної політики малого підприємництва ( 1991 –1995 р.р.)

З метою сприяння реалізації державної політики фінансової підтримки підприємництва, створення відповідних умов для розвитку малого підприємництва у грудні 1991 року Кабінет Міністрів України створив Український національний фонд підтримки підприємництва і розвитку конкуренції, який у серпні 1995 року був перетворений в Український фонд підтримки підприємництва (постанова Кабінету Міністрів України №687 від 27 серпня 1995 р.).Згідно з цією постановою Український фонд підтримки підприємництва (далі - Фонд) є некомерційною організацією і не має за мету своєї діяльності отримання прибутку.

Основними завданнями Фонду є [17. c.94]:

- сприяння реалізації державної політики розвитку підприємництва шляхом залучення й ефективного використання фінансових ресурсів на поворотній і безповоротній основі, фінансування цільових програм та проектів часткової сплати відсотків за видані підприємцям кредити установами банків;

- співробітництво з міжнародними, іноземними та українськими фінансовими організаціями у питаннях розвитку підприємництва;

- участь у реалізації міжнародних договорів у частині фінансового розвитку підприємництва в Україні.

Для реалізації основних завдань Фонду використовуються кошти, передбачені державним бюджетом, на фінансову підтримку підприємництва.

Одержання підприємством пільгової позички на 1-1,5 року за інноваційним проектом дозволяє підприємству оновити основні фонди, провести технологічне переоснащення виробництва для випуску продукції, для заміни імпортної продукції.

Другий етап розпочався в 1996 році схваленням КМУ Концепції державної політики розвитку малого підприємницва. Згодом Програми розвитку малого підприємництва в Україні на 1997- 1998 р.р. та двох Указів “ Про державну підтримку малого підприємництва” та “ Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”

З метою відпрацювання і впровадження інвестиційного механізму фінансування інноваційних програм і проектів підприємств, які зазнають зміни форм власності, та подальшої постприватизаційної підтримки інноваційної діяльності таких підприємств в Україні створено Український центр підтримки інноваційної діяльності, на який покладено такі завдання:

- організація спільного інвестування в цінні папери підприємств у процесі приватизації та у післяприватизаційний період, розвиток фондового ринку в Україні;

- координація взаємодії інвесторів;

- забезпечення контролю за використанням інноваційних коштів та виконанням інноваційних договорів шляхом отримання часток (паїв, акцій) у статутному фонді підприємств з метою досягнення очікуваного економічного ефекту;

- забезпечення гарантій повернення коштів інвесторам з урахуванням умов їх надання;

- створення умов для максимально ефективного використання інноваційних коштів в інтересах інвесторів та можливого їх реінвестування. Державна фінансова підтримка малого підприємництва включає насамперед податкові та кредитні методи впливу на цей сектор еконо-міки. Як засвідчує світовий досвід, виважена, диференційована подат-кова та грошово-кредитна політика справляє вирішальний вплив на формування та подальший розвиток суб'єктів малого підприємництва. Реальні труднощі з фінансуванням є сьогодні чи не найголовнішою проблемою для малого підприємництва України.

Брак достатнього капіталу в більшості населення, невигідність, а подекуди й неможливість одержати позикові кошти гальмують розвиток малого підприємництва. Отже, завдання дер-жави створювати передумови, що стимулюють вкладання інвес-тицій у цей сектор економіки. Підтримка з боку держави на цьому рівні має здійснюватися двома взаємопов'язаними шляхами: допо-могою у формуванні стартового капіталу для відкриття підприєм-ства; забезпеченням сприятливих умов для подальшого розвитку функціонуючих малих підприємств.

Усі підприємства, навіть ті, справи яких ідуть досить успішно, на майбутнє потребуватимуть фінансування. Воно може використо-вуватись на такі потреби:—

розгортання нового підприємства;—

розвитку нових технологій та розробки випуску нових про-дуктів;—

поширення підприємництва (нові споруди, вдосконалення технології, найм кадрів);—

освоєння нових ринків.

Доступ до сталого фінансування за доступними процентними ставками залишається життєво важливим питанням для представ-ників малих підприємств. До головних засобів, що створюють сприя-тливі умови для розвитку малих підприємств, належать:—

наявність доступного капіталу (суми, нагромаджені за раху-нок приросту капіталу, які можуть бути використані малими підпри-ємствами);—

відповідна структура установ (система комерційних банків, індустрія ризикового фінансування, фондові біржі та інші механіз-ми, що дають змогу зв'язати постачальників капіталу з тими, хто має в ньому потребу);—

помірні проценти;—

відповідні фінансові механізми (різні види позик, відповідні форми інвестування акціонерного капіталу).

Головне питання — визначити, що уряд може зробити для спри-яння формуванню цих засобів, у зв'язку з чим доцільно визначити такі головні завдання у галузі фінансування малих підприємств:—

розширення участі комерційних банків у наданні позик ма-лим підприємствам;—

нагляд і регулювання за наданням банками позик малим підприємствам;—

забезпечення збільшення капіталу, який може бути викори-стано шляхом розвитку конкуренції на ринку надання позик ма-лим підприємствам;—

зміщення акцентів і раціоналізація державних програм до-помоги малим та середнім підприємствам;—

сприяння наданню акціонерного капіталу малим підприєм-ствам.

На доступність фінансування впливає система забезпечення по-зик, подібна до тієї, що діє в інших країнах. Замість того, щоб витра-чати гроші на субсидії та дотації, уряд може сприяти наданню при-ватним сектором позик підприємствам, які мають у цьому потребу, гарантуючи повернення позики у разі неплатоспроможності їх. Та-ким чином, уряд зменшує ризик для позикодавця й усуває головну перешкоду на шляху надання позик малим підприємствам.

Щоб ця програма функціонувала, має існувати комерційна бан-ківська система із зазначеним капіталом. Крім того, потрібно виді-лити певні державні ресурси, оскільки якусь частку позик не буде сплачено позичальниками, й уряд повинен буде повернути всю по-зику або її частин кредиторові. Чи є умови для такого підходу в Україні?

На жаль, кредитних джерел для малого підприємництва в Україні практично немає. Головна причина цього — незадовільний стан економіки: спад виробництва, інфляція, нестабільність у регулюванні фінансової і банківської діяльності. Тому банки видають лише ко-роткострокові кредити (3—6