За 2002-2003 pp. надано фінансову підтримку суб'єктам підприєм-ницької діяльності на загальну суму 58,5 млн. грн. Крім фінансової підтримки, Фонд надав консультативну, екс-пертну та правову допомогу у розвитку підприємництва у вироб-ничій та невиробничій сферах [21, c.58].

З метою активізації підприємницької діяльності селянських (фермерських) господарств, зокрема шляхом створення ними під-приємств із заготівлі, переробки, зберігання, реалізації сільськогосподарської продукції, виробництва будівельних матеріалів та роз-витку інших ринкових структур агросервісу було утворе-но Український державний фонд підтримки селянських (фермер-ських) господарств і кооперативів.

Іншим джерелом фінансової державної підтримки малого під-приємництва виступив Державний інноваційний фонд України який було утворено відповідно до Закону України "Про заса-ди державної політики у сфері науки та науково-технічної діяль-ності"

Держіннофонд України здійснював підтримку інноваційної діяль-ності малого та середнього підприємництва також за такими на-прямами:—

консультації та допомога у складанні бізнес-плану інновацій-ного проекту;—

проведення маркетингових досліджень за інноваційною про-дукцією, що планується;—

проведення науково-технічної та фінансової експертизи інно-ваційного проекту за кошти Держіннофонду;—

оцінка ризиків виконання інноваційного проекту;—

супроводження й управління інноваційним проектом. Одержання підприємством пільгової позички на 1—1,5 року за інноваційним проектом дає змогу підприємству оновити основні фонди, провести технологічне переоснащення виробництва для ви-пуску наукомісткої продукції, для заміни імпортної продукції.

З метою відпрацювання і впровадження інвестиційного механіз-му фінансування інноваційних програм та проектів підприємств, які зазнають зміни форм власності, та подальшої постприватизаційної підтримки інноваційної діяльності таких підприємств Держін-нофонд України створив Український центр підтримки інновацій-ної діяльності, на який покладено такі завдання:—

організація спільного інвестування в цінні папери підприємств у процесі приватизації та в післяприватизаційний період, розвиток фондового ринку в Україні;—

координація взаємодії інвесторів;—

забезпечення контролю за використанням інноваційних коштів та виконанням інноваційних договорів шляхом отримання часток (паїв, акцій) у статутному фонді підприємств із метою досяг-нення очікуваного економічного ефекту;—

забезпечення гарантій повернення коштів інвесторам з ура-хуванням умов надання їх;—

створення умов для максимально ефективного використання інноваційних коштів в інтересах інвесторів та можливого реінвестування їх.

Важливою формою державної фінансової підтримки малого підприємництва є пільгове оподаткування. Тому важливим кроком у стимулюванні розвитку малого підприємництва на першому етапі ринкових перетворень було ухвалення в лютому 1992 року Закону України "Про оподаткування доходів підприємств і організацій", яким було передбачено пільги малим підприємствам у промисло-вості, сільському господарстві й будівництві. Так, протягом першо-го року такі підприємства сплачували податок з доходу в розмірі 25 %, другого — 50 % від загальної ставки за умови, що кошти було спрямовано на будівництво, оновлення й освоєння нової техніки, формування статутного фонду. Позитивним чинником у створенні умов для розвитку підприємництва, малого підприємництва стало також ухвалення в березні того самого року Закону України "Про іноземні інвестиції", яким передбачалися значні пільги для підпри-ємств із іноземними інвестиціями в оподаткуванні (50 % діючих на Україні податкових ставок), митному та валютному регулюванні тощо (у квітні 1997 року податкові пільги було скасовано, що завдало знач-ної шкоди насамперед іміджу держави на світовій арені) [19, c.18].

Скорочення податкових пільг для малих підприємств, згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1992 року "Про податок на прибуток підприємств і організацій", та ухвалення Де-крету Кабінету Міністрів України "Про режим іноземного інвесту-вання" значно послабили ділову активність у сфері малого підприєм-ництва.

Внесені останнім часом деякі зміни до податкової системи дещо послаблюють податковий тиск на товаровиробників, розширюють їхні можливості для збільшення внутрішніх нагромаджень і опла-ти праці. Проте суттєвих зрушень у формуванні податкової систе-ми в напрямі стимулювання підприємницької діяльності ще немає.

Загальновизнано, що основним регулятором економіки будь-якої держави є податкова система, яка може або стимулювати розвиток виробництва та залучати інвестиції, або стримувати ділову активність. Значною мірою це залежить від пріоритетних цілей еко-номічного розвитку та методів їхньої реалізації?

Якщо на перше місце в економічній політиці виходить напов-нення бюджету, а не стимулювання підприємницької інвестиційної активності, то збільшується кількість податків, заростає їхній рівень. І, як наслідок, відбувається падіння виробництва, зростає безробіт-тя, скорочується база оподаткування та зменшується відрахування до бюджету, економіка переходить у "тінь".

У процесі стабілізації податкового клімату слід мати на увазі, що податковий механізм є економічним важелем довгочасної дії, який не дає відразу швидкого ефекту. І для того, щоб забезпечити ефективність оподаткування в Україні, необхідно мати цілісну, нау-ково обґрунтовану стратегію реформування податкової системи [21, c.58].

Головними завданнями податкової політики мають стати підси-лення стимулюючої ролі податків, уніфікація їх та спрощення по-рядку збору, зменшення загальної кількості податків, зниження податкових ставок та бази оподаткування. Податкова система має бути справедливою, не допускати довільного тлумачення, бути зро-зумілою платникам податків, а також узгоджуватись із загальною політикою ціноутворення тощо.

З огляду на світовий досвід, ефективно діюча фінансова політи-ка, спрямована на стимулювання розвитку малого підприємництва, є вирішальним чинником у побудові ринкової економіки. Аналіз процесу ринкових перетворень в Україні свідчить, що недосконала та руйнуюча система оподаткування й відсутність цілеспрямованої послідовної фінансової підтримки підприємництва — основні пере-пони на шляху формування ринкового середовища держави, роз-витку малого підприємництва. Це викликає необхідність розробки та реалізації дійової політики державної фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва, яка б ураховувала економічні проблеми України та визначила шляхи подальшого розв'язання їх. Така політика має визначити структуру державної фінансової під-тримки малого підприємництва; основні принципи та пріоритети державної фінансової підтримки малого підприємництва; основні напрями такої підтримки.

Удосконалення державної фінансової підтримки підприємниц-тва потребує впровадження єдиної фінансово-кредитної політики, спрямованої на підтримку суб'єктів малого