Середньострокові кредити можуть надаватися на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капіталовкладень. Довгострострокові кредити надають для формування основних фондів. Об'єктами кредитування можуть бути капітальні затрати на реконструкцію, модернізацію і розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію тощо.

Комерційні банки не зацікавлені у кредитуванні МП, тому що віддача у вигляді майбутніх відсотків порівняно низька, а ризик великий. Іншими словами, банку простіше видати один великий кредит на 100 тис. дол., ніж сотню малих по 1 тис. дол., навіть за умов однакової відсоткової ставки за цими кредитами.

Останніми роками все більшу питому вагу в кредитуванні малого бізнесу займають зарубіжні джерела. В Україні працює низка міжнародних інвестиційно-кредитних організацій, які разом із коштами українських фондів та комерційних банків підтримують розвиток малого бізнесу. Наприклад, МП кредитують Фонд "Євразія", Агенція США з міжнародного розвитку, проект ТАСIS Комісії ЄС, Європейський банк реконструкції і розвитку та інші [17, c.85].

Загальним недоліком державних фондів і міжнародних інвесторів є те, що вони використовують традиційний арсенал фінансування МП. Найчастіше вони обмежуються кредитуванням за заниженими відсотковими ставками. Пільгові кредити, як правило, доходять до невеликої кількості підприємців. Багато часу забирає експертна оцінка проектів, конкурсний відбір претендентів, адміністративні процедури.

Отже, з огляду на те, що малий бізнес непривабливий для традиційного банківського кредитування, а масштаби державної та закордонної фінансової підтримки невеликі й не підлягають ніякому порівнянню з їх реальними потребами, актуальним стає питання про формування в Україні небанківського фінансового сектору.

Певні кроки у цьому напрямі на державному рівні вже зроблено. Так, розроблено проект Програми державної підтримки небанківського фінансового сектору в Україні на 2000—2005 роки. В програмі зазначається, що головною метою держави повинно стати впровадження прогресивних фінансових технологій підтримки МП, фінансування пріоритетних напрямів розвитку малого бізнесу (за галузями, територіями), інтеграція фінансових механізмів у загальну фінансово-кредитну систему України. Провідною ідеєю програми є нова фінансова ідеологія, в якій акценти перенесені з бюджетних джерел на позабюджетні. На нашу думку, програма за умов включення дійових механізмів її реалізації має стати серйозним поштовхом у розвитку МП.

Відповідно до програми одним із найефективніших напрямів фінансової допомоги малому бізнесу повинно стати застосування механізму гарантування позик. За оцінками експертів розвинутих країн, надавання малим підприємствам державних гарантій в Україні значно збільшить кількість програм і проектів. на які МП беруть позики в банках. Обсяг кредитів, що надаються, зросте та набагато збільшить суми, які відволікаються держбюджетом для прямого фінансування. А якщо взяти до уваги те, що, за правилами, гарантії надаються тільки на частину кредитної суми, то обсяг кредитування зросте ще більше.

Відповідно до указу "Про створення кредитно-гарантійної установи підтримки малого та середнього підприємництва", в Україні створено такі установи, які спеціалізується на видачі кредитів (у тому числі мікрокредитів — від 50 до 100 тис. дол.) малому та середньому бізнесу переважно виробничої сфери, на надавання консультаційної допомоги, а також гарантій комерційним банкам про повернення суб'єктами підприємництва виданих кредитів.

Становить інтерес і таке джерело фінансових ресурсів, як кредитні спілки. Це така форма самоорганізації громадян, яка передбачає створення кас взаємодопомоги. Підприємства, що обирають таку форму фінансування, не звертаються до банків або інших зовнішніх джерел інвестування, а формують фінансовий резерв шляхом внесення паїв членів кредитної спілки. Проте кредитні спілки в змозі не тільки виконувати функції взаємодопомоги. На вищій сходинці свого розвитку вони можуть виступати і як своєрідні банки або кредитні інститути [35. c. 127].

Кредитні спілки, на нашу думку, являють собою одну із найперспективніших і реальних форм кредитування МП. Однак на сучасному етапі до організації українських кредитних спілок втягнено менш як 0,1% населення, а їхні активи дорівнюють всього 10 млн. гри.. Головною причиною таких незначних показників є відсутність в Україні законодавчої бази функціонування кредитних спілок, передусім закону про кредитні спілки.

Ще один напрям фінансової допомоги малому бізнесу — розв'язання проблеми доступу до устаткування за допомогою системи лізингу. Лізинг — це довгострокова оренда машин, устаткування, транспортних засобів і споруджень виробничого призначення з правом викупу за залишковою вартістю.

Переваги, які отримують від лізингу окремі МП, сприятимуть створенню нових технологій, зростанню вітчизняного виробництва, що особливо необхідно на сучасному етапі ринкових перетворень в Україні. Крім того, лізинг забезпечить підвищення продуктивності устаткування, тому що малі підприємства намагатимуться використовувати залучені на короткий строк технічні засоби на повну потужність.

З метою прискореного розвитку МП у пріоритетних галузях діяльності може бути використана така передова форма лізингу, як лізинг підприємств "під ключ". Цей вид лізингу передбачає тимчасове використання або довго-строкову оренду створеного орендодавцем малого підприємства, повністю підго-товленого для початку самостійної діяльності. По закінченні лізинговою кон-тракту орендар має право викупити МП за його залишковою вартістю. Перевагою лізингу "під ключ" є те, що підприємці забезпечуються майновим комплексом, який необхідний і достатній для початку господарської діяльності. Можливості зловживання у частині нецільового використання виробничих приміщень, земельних ділянок та устаткування зведені до мінімуму.

Прискорення розвитку лізингу в Україні повинно здійснюватися передусім шляхом державного регулювання та підтримки. Для комплексного розвитку лізингу слід у законодавчому порядку стимулювати формування в Україні мережі лізингових компаній, які спеціалізуються на цьому типі оренди. Лізингові компанії