- обслуговування грошовими засобами життєдіяльності фірми;

- забезпечення фірми необхідною кількістю грошових засобів;

- забезпечення фінансових пропорцій фірми;

- відтворювальна функція;

- функція фінансового планування;

- підтримка певної структури капіталу фірми;

При функціонуванні фінансів малих підприємств встановлюються відповідні економічні відносини та взаємозв'яз-ки.

Об'єктом фінансових відносин на малому підприємстві є вартість виготовленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг, які формують виручку, а в процесі розподілу фонди споживання, відшкодування витрат і прибуток, що є необхідною умовою за-безпечення безперервності виробництва. Окрім того, об'єктом фінансових відносин на підприємстві є фінансові ресурси підприємства.

Суб'єктами фінансових відносин малих підприємства виступа-ють держава, саме підприємство, його робітники власники, інвестори, фінансово-кредитні установи, інші підприємства та інші контрагенти. Зрозуміло, що питання сутності фінансів малих підприємств та їх функцій є дискусійними. Все це зумовлює необхідність подаль-шої розробки теоретичних проблем фінансів.

Необхідно підкреслити, що фінансові відносини на підпри-ємстві мають суперечливий характер. А саме, кожний їх суб'єкт прагне отримати якомога більше від розподілу фінансових ресур-сів, однак це можливе тільки за рахунок інших суб'єктів. Для вирішення цього протиріччя необхідно збалансування інтересів суб'єктів фінансових відносин на базі збільшення доходів та оптимізації розподілу фінансових ресурсів, ефективного їх використання.

Відомо, що фінанси - це основа бізнесу, а фінанси малих підпри-ємств - складова основна ланка фінансової системи України. Фінанси малих підп-риємств ґрунтуються на принципах їх організації, які залежать від:

- форми власності (державне, колективне, приватне);

- галузевої належності (промисловість, сільське госпо-дарство, зв'язок, транспорт тощо);

- напрямків діяльності (виробництво, торгівля, обслу-говування тощо);

- організаційно-правової форми підприємницької діяльності (товариство, кооператив, унітарне підприєм-ство тощо).

В економічній літературі досі немає єдиної думки щодо принципів організації фінансів малих підприємств.

Сьогодні малі підприємства самостійно обирають будь-яку форму підприємництва, вид діяльності в умовах діючого законо-давства, приймають рішення по виробництву та збуту продукції, організують свої взаємовідносини з контрагентами та працівни-ками. А після сплати податків та обов'язкових платежів повністю самостійно розпоряджаються своїми фінансовими ресурсами, обирають ефективні об'єкти інвестування тощо. В цілому підприємство самостійно визначає свою облікову політику, приймає рішення щодо оптимізації грошових потоків.

При розробці фінансової стратегії малих підприємства вчені та практики рекомендують враховувати наступні стратегічні цілі [16, c.38]:*

максимізація прибутку підприємства;*

оптимізація структури капіталу;*

досягнення прозорості фінансово-економічного стану підприємства;*

створення ефективного фінансового механізму:*

використання ринкових способів залучення додатко-вих фінансових ресурсів.

Отже, використовуючи вітчизняний та зарубіжний досвід, можна сформулювати наступні принципи організації фінансів підприємств:*

плановості - забезпечує відповідність обсягів продажу та витрат, інвестицій вимогам ринку, стану кон'юнктури та пла-тоспроможного попиту, тобто можливість здійснення своєчасних розрахунків; даний принцип у найбільшому обсязі реалізується при впровадженні сучасних методів внутрішнього фінансового планування та контролю*

фінансового співвідношення термінів, забез-печує мінімальний розрив у часі між отриманням та використан-ням коштів, що досить важливо в умовах нестійкого податково-го режиму та в умовах інфляції; при цьому під використанням коштів розуміють і можливості їх збереження при розміщенні в активи, що легко реалізуються (цінні папери, депозити тощо);*

взаємозалежності фінансових показників - забезпечує врахування змін в діючому законодавстві, регулює підприєм-ницьку діяльність, оподаткування, обліковий процес, обов'язко-ву фінансову звітність тощо;*

гнучкість (маневреність) - забезпечує можливість мане-вру у випадку недосяжності планових обсягів продаж, перевищен-ня планових витрат за поточною та інвестиційною діяльністю;*

мінімізація фінансових витрат - забезпечує те, що будь-які інвестиції та інші витрати повинні бути найбільш "дешевими";

раціональності - забезпечує вкладення капіталу в найбільш ефективні інвестиції та мінімізує фінансові ризики;*

фінансової стійкості забезпечує фінансову неза-лежність від інших джерел фінансування, тобто сприяє дотриман-ню критичної точки питомої ваги власного капіталу в загальній його величині та платоспроможності підприємства (його здат-ності до термінового погашення короткострокових зобов'язань).*

зацікавленості в результатах діяльності підприємства, що означає, що форми, системи та розмір оплати праці, стиму-люючі та компенсаційні виплати та інші види доходів самостійно встановлюються господарюючим суб'єктом; в останній час в умовах різкого підвищення рівня безробіття цей принцип дещо втратив свою значимість щодо найманих працівників;*

матеріальної відповідальності, означає, що за пору-шення договірних, кредитних, податкових зобов'язань підприємство несе матеріальну відповідальність у вигляді штрафів, пені, неустойки; застосування цього принципу залежить від правового поля, в якому функціонують підприємства, яке в сучасних умовах в Україні незбалансоване за всіма нормативни-ми та законодавчими актами та є досить недосконалим;*

здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю, що передбачає розвиток внутрішнього та зовнішньо-го вартісного контролю; але в Україні достатнього розвитку на-був зовнішній контроль за виконанням податкових зобов'язань та використанням державних коштів, а інші види фінансового контролю потребують розвитку та удосконалення;

* створення достатніх фінансових резервів, що забезпе-чує захищеність підприємства в умовах недосконалого ринку, інфляції, нерозвинутого правового поля, фінансових та інших страхових ризиків; з розвитком держави, підприємництва та рин-кових відносин, системи фінансового менеджменту та покращання економічного стану в країні значення цього принципу буде по-ступово знижуватись.

1.2. Фінансові ресурси малих підприємств.

Матеріальним носієм фінансових відносин малих підприємств виступають фінансові ресурси, і це виділяє фінанси із сукупності економічних категорій. Можна сказати, що фінанси як сукупність еко-номічних відносин знаходять своє конкретне вираження у фінан-сових ресурсах, переважаючою формою руху яких є фонди.

В економічній науковій та практичній літературі досі не-має єдиної думки щодо визначення фінансових ресурсів, їх змісту та ролі у відтворювальному процесі. Багато визначень, що пода-ються в словниках та науковій літературі не відповідають сут-ності фінансових ресурсів або розкривають її