по-третє, практично нефункціонуючий характер багатьох пра-вових актів, дуже низька виконавська дисципліна щодо норматив-но-правових документів. Багато з положень Конституції України не можуть бути реалізовані і залишаються лише декларацією поки не введено в дію закони, які визначають конкретний механізм, по-рядок і процедури здійснення їх. Безпомічність державної системи виконання законів усе більшою мірою компенсується активністю підпільних мафіозних структур, які починають вершити суд і роз-в'язують господарські суперечки та конфлікти поза будь-якими пра-вовими нормами;

по-четверте, наявність у законодавстві багатьох нечітких норм, які при бажанні можна трактувати як завгодно. Саме вони дали можливість формувати фінансові "піраміди", які позбавили заоща-джень багатьох наших співвітчизників;

по-п'яте, необґрунтованість законодавчих обмежень та вимог, які містяться в окремих нормативно-правових актах. Це — один із наслідків того, що не було широкого обговорення проектів законів, інших нормативних актів. Насамперед немає практики залучення до обговорення проектів правових актів представників громадських об'єднань підприємців.

З метою вдосконалення нормативно-правової бази для підтрим-ки розвитку малого підприємництва, на нашу думку, необхідно роз-робити і прийняти закони України "Про державну підтримку мало-го підприємництва" та "Про приватну власність" ("Про правовий захист приватної власності"). Доцільно також розробити і прийня-ти закон України "Про державну реєстрацію суб'єктів підприєм-ницької діяльності"".

Сьогодні вкрай потрібно вдосконалити систему державної реє-страції суб'єктів підприємницької діяльності, а отже — внести зміни та доповнення до Закону України "Про підприємництво", якими передбачити впровадження механізму спрощеної реєстрації і легалі-зації суб'єктів підприємництва; вдосконалення механізму скасування державної реєстрації суб'єктів підприємництва з урахуванням умов припинення діяльності [5, c.13].

Одна з проблем становлення малого підприємництва — недо-сконалість системи обліку та звітності його суб'єктів. Тому слід було б прийняти закон України "Про спрощений бухгалтерський облік господарської діяльності суб'єктів малого підприємництва".

Формування нормативно-правової бази розвитку малого підпри-ємництва в Україні, створення цілісної системи державного регу-лювання підприємницьких відносин — складний і тривалий про-цес, однак уже сьогодні можливо й необхідно закласти організацій-но-правові засади відповідної державної політики. Головне, щоб за-конодавчі акти сприяли залученню до підприємницької діяльності широких верств населення, стимулювали розвиток малого підприєм-ництва шляхом створення сприятливого податкового, цінового, інве-стиційного та інноваційного режимів. Це, у свою чергу, мало б не лише стимулювати становлення малого підприємництва, а ще більшою мірою сприяти поступовій легалізації "тіньового" капіталу.

Систематизація законодавства з питань підприємництва — це впорядкування чинних правових актів, що регулюють підприєм-ницькі відносини, приведення їх до певної, внутрішньо узгодженої системи. Її головна мета полягає в забезпеченні єдності та узгодже-ності чинного масиву розрізнених законодавчих актів у галузі під-приємництва, визначенні загальних для всіх суб'єктів підприємниц-тва правових, економічних та організаційних засад, порядку здійснен-ня окремих видів підприємницької діяльності, особливостей функ-ціонування малих, середніх та великих організаційно-правових форм підприємництва. Але мова йде не тільки про впорядкування назва-ного нормативно-правового масиву, що безпосередньо або навіть не прямо стосується регулювання підприємницьких відносин, усунен-ня суперечностей між окремими актами, а й про уніфікацію катего-рійного апарату, забезпечення єдності термінологічно-мовного оформ-лення законодавчих актів.

Головним завданням систематизації законодавства з питань підприємництва є забезпечення підвищення ефективності правово-го регулювання підприємницьких відносин, що виникають між суб'єктами підприємницької діяльності, між ними та державою, між суб'єктом підприємницької діяльності та іншими суб'єктами май-нових відносин.

Новий Цивільний кодекс України покликаний встановити прин-ципові засади правового регулювання майнових і немайнових осо-бистих відносин між суб'єктами громадянського суспільства, при-ватними особами (фізичними і юридичними), які засновані на юри-дичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їхніх учасників, однак він не в змозі охопити всіх питань підприємництва тому виникла необхідність розробки Кодексу про підприємництво має ба-зуватися на приватноправових засадах.

Розробка такого кодексу, по-перше, посилює соціальну значу-щість як підприємництва в цілому (нового для України різновиду системи суспільних відносин), так і самого законодавства про підпри-ємництво. По-друге, включення широкого кола законів, що регулю-ють питання підприємницької діяльності, до Кодексу про підприєм-ництво, а також, поряд з цим, поглинання цим Кодексом підзаконних актів підвищує ефективність законодавства. При цьому зміц-нюється сам режим законності та правопорядку, посилюється і піднімається на вищий рівень охорона й захист прав та інтересів як суб'єктів підприємницької діяльності, так і громадян, котрі працю-ють у сфері підприємництва. По-третє, включення розрізненого нор-мативного масиву до кодексу підвищує якість правових норм, тому що поряд із нормами загального характеру збільшується кількість норм безпосередньої дії. Це сприяє створенню ефек-тивнішого нормативно-правового механізму регулювання відносин підприємницького характеру, оскільки ефективність будь-якого ко-дифікованого акта визначається не наявністю відсильних норм, а наявністю насамперед норм прямої дії. При такому підході зникає суперечність і неузгодженість правових норм.

Кодекс про підприємництво має виконувати як регулятивну, так і організуючу функції щодо під законних нормативно-правових актів. Причому його основне завдання має полягати в безпосередньому регу-люванні підприємницьких відносин. Друге завдання Кодексу про підприємництво полягає в тому, щоб бути організуючою основою, центром усього нормативного масиву у сфері підприємницьких відносин, розв'язувати колізійні питання, визначати види та склад нормативних актів.

Кодекс про підприємництво має бути розрахований на регулю-вання не тільки існуючих відносин, а й тих, які ще не регламенто-вано чинним законодавством. При розробці Кодексу необхідно ви-ходити з того, що до його змісту має бути включено норми, розрахо-вані на дію не тільки в умовах перехідного до ринкової економіки періоду, айв умовах існування того суспільства, яке ще тільки фор-мується. При цьому Кодекс про підприємництво має звести до мініму-му можливості зловживань з боку суб'єктів підприємницької діяль-ності.

Сьогодні підприємництво в Україні, в тому числі й мале підприєм-ництво, має досить визначені конституційні засади. Принципове значення для правового регулювання