Ведення рахунків класу 8 є необов'язковим для всіх підприємств, крім малих. Для малих підприємств, навпаки, необов'язковим є веден-ня рахунків класу 9.

З одного боку, витрати можна класифікувати за елементами, з іншого — за видами.

Звідси випливає висновок, що якщо викори-стовувати і 8 і 9 класи рахунків, вони є взаємо-кореспондуючими.

До собівартості готової продукції вхо-дить і оплата праці, і нарахування, і амортиза-ція, і матеріальні витрати тощо.

Взаємозв’язок між цими рахунками наведено на рис. 3.1.

матеріальні витрати;

витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи;

інші;

амортизація | собівартість готової продукції;

адміністративні витрати;

витрати на збут

Рис. 3.1. Взаємозв’язок між рахунками 8 і 9 класу

При обліку витрат від іншої неопераційної діяльності, фінансової та інвести-ційної діяльності підприємствами, які зобов'я-зані використовувати рахунки класу 9, рахунки класу 8 не використовують. Облік таких витрат здійснюється на рахунках 94 «Інші витрати опе-раційної діяльності», 95 «Фінансові витрати», 96 «Втрати і участі в капіталі», 97 “Інші витрати”.

При здійсненні вищевказаних витрат підприємства, які зобов'язані використову-вати рахунки класу 8 (малі підприємства), вико-ристовують рахунок 85 «Інші затрати».

Для відображення прибутку в обліку потрібно дотримуватись вимог стандартів бухгалтерського обліку, якими передбачені найсуттєвіші принципи формування витрат і доходів.

Відповідно до класифікації доходів і витрат бухгалтерський облік фінансових результатів узагальнює дані про формування прибутків чи збитків на рахунку 79 “Фінансові результати”, у якому виділяються такі субрахунки:

791 “Результат операційної діяльності”;

792 “Результат фінансових операцій”;

793 “Результат іншої звичайної діяльності”;

794 “Результат надзвичайних подій”.

В справі вишукування резервів збільшення прибутку і підвищення рентабельності важливе значення має раціонально організований бухгалтерський облік доходів і витрат, який дозволяє своєчасно визначати реальний кінцевий фінансовий результат колективного підприємства “Казка”.

Бухгалтерський облік по КП “Казка” здійснюється вручну за спрощеною системою обліку з використанням облікових реєстрів розграфлених довільно , в кожному з яких систематизуються і накопичуються дані первинних документів безпосередньо в розрізі кореспондуючих рахунків як по дебету, так і по кредит

В умовах ринкової економіки ціна є одним із найважливіших показників, що істотно впливає на фінансовий стан підприємства. Від рівня цін залежать розмір доходу та прибутку підприємства, конкурентоспроможність підприємства і його продукції. А також фінансова стійкість підприємства.

Як економічна категорія ціна виконує кілька важливих функцій.

Облікова функція ціни відбиває суспільно необхідні витрати праці на випуск і реалізацію продукції. Ціна визначає, скільки витрачено праці, сировини і матеріалів на виготовлення продукції. А в кінцевому підсумку ціна відбиває розмір прибутку підприємства. На обліковій функції ціни базуються засоби обчислення вартісних показників – як кількісних (валовий внутрішній продукт – ВВП, національний дохід, обсяг капіталовкладень, обсяг товарообороту та ін.), так і якісних (рентабельність, продуктивність праці, фондовіддача та ін.). Отже ціна використовується для визначення ефективності виробництва, є важливим знаряддям планування діяльності підприємства і орієнтиром для обґрунтування його господарських рішень.(50, с. 241)

Собівартість, як відомо, характеризує витрати підприємства на виготовлення та реалізацію продукції. Кожне підприємство намагається повністю компенсувати втрати, що пов”язані з виробництвом продукції і отримати якнайбільший прибуток. Прибуток підприємства є джерелом фінансування поточних витрат і подальшого його розвитку.( 50, с. 243)

Важливе місце у структурі ціни належить також податкам. Акцизи. Мито і податок на додану вартість (ПДВ) є непрямими податками,Є який сплачує кінцевий споживач.

Серед додаткових надходжень і обов”язкових платежів у бюджет основними є податок на додану вартість (=50% надходжень), податок на прибуток (30% надходжень) і акцизний збір.

Податок на додану вартість є непрямим податком, який включається у ціну товару, є частиною приросту вартості, що утворюється на всіх стадіях виробництва, надання послуг або після митного оформлення, і вноситься до Державного бюджету.

Податок на прибуток об”єктом оподаткування є прибуток, який визначають шляхом зменшення суми скорегованого валового доходу звітного періоду на суму:

валових витрат платника податку;

амортизаційних відрахувань.

Прибуток платників податку, включаючи засновані на власності окремої фізичної особи підприємства 31 січня 2004 року оподатковується за ставкою 25% до об”єкта оподаткування..(50, с.244)

Ставка ПДВ на 01.01.04 становила 20%. Націнки посередницьких і торговельних організацій компенсують витрати, пов”язані з просуванням товару від виробника до споживача, і забезпечують отримання певного прибутку. В підприємствах торгівлі і в громадськом ухарчуванні розмір націнки не обмежується.(50, с.245).

Порядок формування цін у торгово-виробничих підприємствах врегульовано Законом про ціни. Відповідно до цього Закону, підприємства громадського харчування самостійно встановлю-ють ціни на продукцію власного виробництва на підставі калькуляції.

КП “Казка” при калькулюванні страв і виробів власного виробництва при визначенні ціни про-дажу керуються чинними збірниками рецептур страв, кулінарних, кондитерських та інших виро-бів і включають сировину і продукти до кальку-ляції продукції власного виробництва за вільни-ми роздрібними цінами. Реалізація власної про-дукції здійснюється за цінами калькуляції.

В об'єктах громадського харчування, що одержують напівфабрикати з м'яса, птиці, риби, борошна тощо, включають їх до калькуляції страв та виробів за нормами нетто за відповідни-ми цінами з встановленими на них націнками.

Ціна страви визначається з вартості набору си-ровини на 100 порцій (страв) або 10 кг продукції (соуси, гарніри тощо) з подальшим діленням кінцевої вартості набору на 100 і округленням ціни згідно з чинним порядком. Ціни на основні і додаткові гарніри та соуси обчислюються окремо.

Вартість солі, спецій, які використовуються для приготування страв або подаються до столу, включається в калькуляцію вартості перших, других страв і холодних закусок, виходячи з нор-ми їх закладки на 100 страв за ціною продажу.

Якщо в рецептурах окремих блюд витрачання спецій, солі та зелені не вказується, їх витрача-ють