складання форми 2, третьо-го розділу. Крім того, це елемент управлінського обліку, який дає змогу контролювати витрати підприємства.
Ведення рахунків класу 8 є необов'язковим для всіх підприємств, крім малих. Для малих підприємств, навпаки, необов'язковим є веден-ня рахунків класу 9.
З одного боку, витрати можна класифікувати за елементами, з іншого — за видами.
Звідси випливає висновок, що якщо викори-стовувати і 8 і 9 класи рахунків, вони є взаємо-кореспондуючими.
До собівартості готової продукції вхо-дить і оплата праці, і нарахування, і амортиза-ція, і матеріальні витрати тощо.
Взаємозв’язок між цими рахунками наведено на рис. 3.1.
матеріальні витрати;
витрати на оплату праці;
відрахування на соціальні заходи;
інші;
амортизація | собівартість готової продукції;
адміністративні витрати;
витрати на збут
Рис. 3.1. Взаємозв’язок між рахунками 8 і 9 класу
При обліку витрат від іншої неопераційної діяльності, фінансової та інвести-ційної діяльності підприємствами, які зобов'я-зані використовувати рахунки класу 9, рахунки класу 8 не використовують. Облік таких витрат здійснюється на рахунках 94 «Інші витрати опе-раційної діяльності», 95 «Фінансові витрати», 96 «Втрати і участі в капіталі», 97 “Інші витрати”.
При здійсненні вищевказаних витрат підприємства, які зобов'язані використову-вати рахунки класу 8 (малі підприємства), вико-ристовують рахунок 85 «Інші затрати».
Для відображення прибутку в обліку потрібно дотримуватись вимог стандартів бухгалтерського обліку, якими передбачені найсуттєвіші принципи формування витрат і доходів.
Відповідно до класифікації доходів і витрат бухгалтерський облік фінансових результатів узагальнює дані про формування прибутків чи збитків на рахунку 79 “Фінансові результати”, у якому виділяються такі субрахунки:
791 “Результат операційної діяльності”;
792 “Результат фінансових операцій”;
793 “Результат іншої звичайної діяльності”;
794 “Результат надзвичайних подій”.
В справі вишукування резервів збільшення прибутку і підвищення рентабельності важливе значення має раціонально організований бухгалтерський облік доходів і витрат, який дозволяє своєчасно визначати реальний кінцевий фінансовий результат колективного підприємства “Казка”.
Бухгалтерський облік по КП “Казка” здійснюється вручну за спрощеною системою обліку з використанням облікових реєстрів розграфлених довільно , в кожному з яких систематизуються і накопичуються дані первинних документів безпосередньо в розрізі кореспондуючих рахунків як по дебету, так і по кредит
В умовах ринкової економіки ціна є одним із найважливіших показників, що істотно впливає на фінансовий стан підприємства. Від рівня цін залежать розмір доходу та прибутку підприємства, конкурентоспроможність підприємства і його продукції. А також фінансова стійкість підприємства.
Як економічна категорія ціна виконує кілька важливих функцій.
Облікова функція ціни відбиває суспільно необхідні витрати праці на випуск і реалізацію продукції. Ціна визначає, скільки витрачено праці, сировини і матеріалів на виготовлення продукції. А в кінцевому підсумку ціна відбиває розмір прибутку підприємства. На обліковій функції ціни базуються засоби обчислення вартісних показників – як кількісних (валовий внутрішній продукт – ВВП, національний дохід, обсяг капіталовкладень, обсяг товарообороту та ін.), так і якісних (рентабельність, продуктивність праці, фондовіддача та ін.). Отже ціна використовується для визначення ефективності виробництва, є важливим знаряддям планування діяльності підприємства і орієнтиром для обґрунтування його господарських рішень.(50, с. 241)
Собівартість, як відомо, характеризує витрати підприємства на виготовлення та реалізацію продукції. Кожне підприємство намагається повністю компенсувати втрати, що пов”язані з виробництвом продукції і отримати якнайбільший прибуток. Прибуток підприємства є джерелом фінансування поточних витрат і подальшого його розвитку.( 50, с. 243)
Важливе місце у структурі ціни належить також податкам. Акцизи. Мито і податок на додану вартість (ПДВ) є непрямими податками,Є який сплачує кінцевий споживач.
Серед додаткових надходжень і обов”язкових платежів у бюджет основними є податок на додану вартість (=50% надходжень), податок на прибуток (30% надходжень) і акцизний збір.
Податок на додану вартість є непрямим податком, який включається у ціну товару, є частиною приросту вартості, що утворюється на всіх стадіях виробництва, надання послуг або після митного оформлення, і вноситься до Державного бюджету.
Податок на прибуток об”єктом оподаткування є прибуток, який визначають шляхом зменшення суми скорегованого валового доходу звітного періоду на суму:
валових витрат платника податку;
амортизаційних відрахувань.
Прибуток платників податку, включаючи засновані на власності окремої фізичної особи підприємства 31 січня 2004 року оподатковується за ставкою 25% до об”єкта оподаткування..(50, с.244)
Ставка ПДВ на 01.01.04 становила 20%. Націнки посередницьких і торговельних організацій компенсують витрати, пов”язані з просуванням товару від виробника до споживача, і забезпечують отримання певного прибутку. В підприємствах торгівлі і в громадськом ухарчуванні розмір націнки не обмежується.(50, с.245).
Порядок формування цін у торгово-виробничих підприємствах врегульовано Законом про ціни. Відповідно до цього Закону, підприємства громадського харчування самостійно встановлю-ють ціни на продукцію власного виробництва на підставі калькуляції.
КП “Казка” при калькулюванні страв і виробів власного виробництва при визначенні ціни про-дажу керуються чинними збірниками рецептур страв, кулінарних, кондитерських та інших виро-бів і включають сировину і продукти до кальку-ляції продукції власного виробництва за вільни-ми роздрібними цінами. Реалізація власної про-дукції здійснюється за цінами калькуляції.
В об'єктах громадського харчування, що одержують напівфабрикати з м'яса, птиці, риби, борошна тощо, включають їх до калькуляції страв та виробів за нормами нетто за відповідни-ми цінами з встановленими на них націнками.
Ціна страви визначається з вартості набору си-ровини на 100 порцій (страв) або 10 кг продукції (соуси, гарніри тощо) з подальшим діленням кінцевої вартості набору на 100 і округленням ціни згідно з чинним порядком. Ціни на основні і додаткові гарніри та соуси обчислюються окремо.
Вартість солі, спецій, які використовуються для приготування страв або подаються до столу, включається в калькуляцію вартості перших, других страв і холодних закусок, виходячи з нор-ми їх закладки на 100 страв за ціною продажу.
Якщо в рецептурах окремих блюд витрачання спецій, солі та зелені не вказується, їх витрача-ють