2002 роком (відповідно 0,807 і 0,689), тобто акціонерні товариства проводили інвестування за рахунок власного капіталу, що пов'язано з труднощами одержання довгострокових кредитів у комерційних банках через низьку платоспроможність підприємств. На кінець 2004 року цей показник дорівнює 0,461. Передусім це пов'язано з тим, що до довгострокових зобов'язань акціонерні підприємства почали відносити також суми, мобілізовані шляхом розміщення привілейованих акцій, оскільки дивіденди за ними є фіксованими виплатами так само, як за позиками і платежами за лізингом. Однак при цьому слід мати на увазі, що привілейовані акції — це власний капітал і разом із звичайними акціями включається до підрахунку всього акціонерного капіталу підприємства.
Коефіцієнт незалежності показує частку власного капіталу у загальній сумі активів підприємства.
У додатку 5 показана порівняльна характеристика акціонерних товариств за показниками фінансового стану у розрізі методів їхнього утворення. Так, підприємства з достатнім досвідом господарської діяльності, які у ході приватизації змінили форму власності з державної на акціонерну, — менш платоспроможні, мають високу ліквідність, що є ознакою того, що підприємства не досить активно використовують свої грошові засоби, більше використовують власний капітал, ніж залучені кошти. А новостворені акціонерні товариства характеризуються достатнім рівнем ефективності господарської і фінансової діяльності.
Хоча на загальному фоні всіх підприємств дедалі прогресує неплатоспроможність акціонерних підприємств (у 2000 році збитковим було кожне 20 підприємство, у 2001 році — кожне 9, у 2002 році — кожне 3, а в 2003 році кожен 2 суб'єкт підприємницької діяльності працював збитково). У класичній ринковій економіці вона долається тільки процедурами банкрутства. По Львівському регіону в 2004 році було розглянуто 926 справ про банкрутство, з них визнані банкрутами 225 підприємств.
Показники ділової активності акціонерного товариства характеризують рівень ефективності управління підприємства своїми активами. Коефіцієнти оборотності використаних активів та, оборотності поточних активів обчислюються як відношення виторгу від реалізації за мінусом податку на додану вартість (ПДВ) і акцизного збору до відповідних активів. При оцінці оптимальності цього показника слід зважати на ті обставини, які спричинили наявність негативних факторів. При цьому слід розрахувати розміри резервів поліпшення оборотності активів підприємства, їх конкретний вплив на рівень доходів за рахунок зниження конкретних статей дебіторської заборгованості, вигідності короткотермінових вкладів, з'ясувати причини наявності великих сум грошових засобів на рахунках у банку та інших коштів.
2.2. Аналіз фінансової стійкості акціонерних товариств
В умовах ринку саме фінансова стійкість підприємства, як переконує світова практика, є передумовою економічного розвитку підприємства.
Фінансова стійкість - це результат діяльності, який свідчить про забезпеченість підприємства власними фінансовими ресурсами, рівень їх використання, напрями їх розміщення. Вона має тісний зв'язок з ефективністю виробництва, а також із кінцевими результатами діяльності товариства. Зазначимо, що зменшення обсягів виробництва, збиткова діяльність, висока собівартість продукції спричиняють втрату фінансової стійкості. За період із 2000 - 2003 роках обсяг продукції у загальному обсязі промислової продукції як по Україні, так і по Львівській області зменшився. Якщо в 2000 - 2002 роках частка обсягу продукції Львівської області була значно вищою, ніж у цілому по Україні, то в 2002 - 2003 роках частка продукції Львівської області зменшилась порівняно з галузевими показниками по країні (додаток 8). У натуральному виразі обсяг виробництва України зріс у 2004 році на 7,8%.
У сучасних умовах господарювання акціонерні товариства не можуть мати достатнього рівня фінансової стійкості через високу собівартість продукції і тому працюють збитково. У 2003 році найпитомішу вагу в структурі витрат на виробництво продукції на акціонерних товариствах Львівщини становили матеріальні витрати 69,7%, що менше, ніж у цілому по Україні, на 2,4%, та витрати на оплату - 10,6%, що більше, ніж у цілому по Україні, на 1,1.
Фінансова стійкість підприємства може забезпечити передовсім за рахунок прибутку, що спрямовується на розширення виробництва (реінвестування), фонду дивідендів, додаткового випуску акцій, амортизації, а також коштів від продажу готової продукції, залучення ресурсів іноземних підприємств, кредитів банків та інших позикових коштів. Капітал цих фондів і спрямовується на технічне переозброєння, реконструкцією та розширення виробництва і освоєння нових видів продукції.
З огляду на це забезпечення фінансової стійкості товариства потребує поєднання таких характеристик його фінансово-господарської діяльності: високої обіговості власних коштів, високої платоспроможності, високої фондовіддачі та високої рентабельності реалізованої продукції. Виконання таких вимог, у свою чергу, зумовлює потребу дотримання низки найважливіших балансових пропорцій, зберігати які в умовах кризової ситуації, що склалася в економіці України, надзвичайно тяжко.
Оскільки, особливе значення в економічному розвитку акціонерного товариства має фонд виплати дивідендів, товариству треба розробити ґрунтовну та довгострокову політику, попередньо обравши її тип, враховуючи такі особливості функціонування товариства, як сфера діяльності, тривалість кругообігу коштів, коливання доходів, інтереси акціонерів. Аналітики, досліджуючи великі вкладення у розвиток, передбачають поліпшення фінансового стану товариства, тому курс акцій зростає, незважаючи на невисокі дивіденди. Отже, великий інвестор має підвищені прибутки, продаючи акції на фондовому ринку.
Товариству необхідно володіти оптимальною структурою фінансових ресурсів і в разі потреби залучати позикові кошти. Незважаючи на те, що позикові кошти через певний термін треба повертати зі сплатою відсотків, більшість підприємств намагаються їх залучати. Адже в розвинених країнах відсоток підприємницького прибутку вищий за позиковий відсоток. У країнах ринкової економіки велике значення для нагромадження капіталу і спрямування його на економічний розвиток підприємства мають амортизаційні відрахування. Вони спрямовуються на відновлення основний засобів, які вибули внаслідок фізичного зношення, морального старіння, випадкового
