ТзОВ “БРОКЕР”
План.
Вступ.
1.Загальна характеристика підприємства:
Характеристика Товариства з Обмеженою Відповідальністю “Брокер”;
Характеристика трудових ресурсів установи;
Характеристика фінансового стану установи.
2.Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності:
2.1 Розділи та їх роль у класифікації товарів.
2.2 Рівні класифікації.
2.3 Примітки і пояснення.
2.4 Правила інтерпритації.
Висновки та пропозиції.
Вступ
Згідно з законом України “Про освіту” та галузевою складовою дер-жавного стандарту України з вищої освіти за напрямком підготовки “Менеджмент”, обов’язковою складовою освітньо-професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів освіти є практична підготовка.
Відповідно виробнича практика є невід’ємною складовою практичної підготовки фахівця з менеджменту в митній справі.
Метою проходження практики на підприємстві є формування у студентів професійних знань і навичок щодо прийняття самостійних рішень під час професійної діяльності в реальних ринкових умовах ,на базі знань набутих під час навчання. Також поглиблення та закріплення в студентів теоретичних знань з таких предметів, як: економіка підприємства, менеджмент, маркетинг, управління персоналом, з основ зовнішньоекономічної діяльності, митної справи та митного права;опанування студентами сучасними прийомами , методами та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії;виховання потреби систематично поповнювати свої знання та творчо їх застосовувати у практичній діяльності.
В основному ми звертаємось до таких джерел, як: Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” , “Про порядок нарахування мита” “Про статут підприємства”,розглянемо статут підприємства , контракт (договір купівлі-продажу ), розглянемо порядок оформлення вантажно-митних декларацій.
Слід зауважити і підкреслити, хто є суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності .Звернемось до статті №3 закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.
Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:
Фізичні особи –громадяни України ,іноземні громадяни та особи без громадянства , які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно із законами України і постійно проживають на території України(тобто резеденти та нерезеденти);
Юридичні особи , зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об’єднання всіх видів , включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціаціії, спілки, консорціуми, концерни, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об’єднання, організації та інші), у тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності;
Об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно із законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами не заборонено здійснювати господарську діяльність;
Структурні одиниці суб’єктів господарської діяльності України, іноземних суб’єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно із законами України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;
Спільні підприємства за участю суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, зареєстровані , як такі які мають постійне місцезнаходження на території України;
Інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені законами України.
Україна в особі її органів, місцеві органи влади й управління в особі ство-рених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у господарській діяльності, а також інші держави, які беруть участь у господарській діяльності на території України, діють як юридичні особи згідно їз частиною 4 статті другої цього закону і законами України.
Розглянемо функціонування митних органів при здійсненні зов-нішньоекономічної діяльності на основі статті №13 закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.
Україна здійснює митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності на своїй території. Митну політику України визначає Верховна Рада України.
Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності згідно їз цим Законом, законами України та міжнародними договорами України.
Територія України становить єдиний митний простір на якому діють митні правила України, з додержанням зобов’язань, що випливають з участі України в митному союзі.
Для того, щоб програма зовнішньоекономічної діяльності здійснювалась належним чином потрібно визначити міру відповідальності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Загальні засади відповідальності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності зазначені в статті №32. Україна як держава і всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб’єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення цього або пов’язаних з ним законів України та/або своїх зобов’язань, які випливають з договорів (контрактів), тільки на умовах і в порядку, визначених законами України.
Україна як держава не несе відповідальності за дії суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності не несуть відповідальності за дії України як держави.
Якщо Україна бере участь у зовнішньоекономічній діяльності як суб’єкт такої діяльності згідно зі статтею №3 цього Закону, вона несе відповідальність на загальних та рівноправних засадах з іншими суб’єктами зовнішньо-економічної діяльності.
Усі справи та питання щодо визначення відповідальності, які виникають при застосуванні цього та пов’язаних з ним законів України, підсудні судовим органам України.
Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб’єкти господарської діяльності мають право на судовий розгляд зазначених справ та питань.
Стаття №33: “У сфері зовнішньоекономічної діяльності, що визначається цим та пов’язаними з ним законами України, можуть застосовуватися такі види відповідальності:
майнова відповідальність;
кримінальна відповідальність.
Майнова відповідальність застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій.
Якщо порушення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб’єктами господарської діяльності цього або пов’язаних з ним законів України призвели до виникнення збитків, утрати вигоди або/та моральної шкоди в інших таких суб’єктів або держави, суб’єкти, що порушили закон, несуть матеріальну відповідальність у повному обсязі.
Кримінальна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності запроваджується тільки у випадках, передбачених кримінальним законодавством України.
Отже прийнявши до уваги законодавчу базу щодо зовнішньоекономічної діяльності можна братись до розгляду робочої програми та поставлених перед нами завдань.
1. Загальна характеристика підприємства.
1.1 Характеристика товариства з обмеженою відповідальністю “Брокер”.
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) “Брокер” (надалі “Товариство”) створене на основі колективної форми власності в 22/03/01р., у
