сегмент, чи доцільно орієнтувати на нього виробничі потужності або, навпаки, їх треба перепрофілювати на інший ринок.
5.Ефективність збуту товарів в сегменті
Це пов'язане з вирішенням питань транспортування, складування, доробки, переупакування, наявність збутової інфраструктури — шляхи, зв'язок, технічне обслуговування.
6.Рекламні можливості фірми в сегменті
7. Можливість сервісу в сегменті
8. Залежність сегмента від стримуючих факторів:
економічних — ціна, виробництво, забезпеченість сировиною;
політичних — стабільність ситуації в регіонах, можливість виникнення конфліктів, впевненість у державному законодавстві [1.с.56.].
Маркетингове сегментування розкриває можливості різних сегментів ринку, де прийдеться виступати продавцем. Після цього фірмі прийдеться вирішити скільки треба охопити сегментів і як визначити найприбутковіші сегменти.
Стратегії охоплення ринку
А тепер давайте роздивимося проблему обрання стратегії охоплення ринку. Саме Котлер говорить, що фірма може використати три варіанти охоплення ринку: недиференційований маркетинг, диференційований маркетинг і концентрований маркетинг [5.с.256.].
Недиференційований маркетинг
Можливо, фірма вирішить не звертати увагу на різницю в сегментах і звернеться до всього ринку відразу з однією і тією ж пропозицією. В цьому
випадку вона концентрує свою увагу не на тому, чим відрізняються один від одного потреби клієнтів, а на тому, що спільного в цих потребах. Вона розробляє товар і маркетингову програму, які здадуться привабливими можливо більшій кількості покупців. Вона розраховує на методи масового розповсюдження і масової реклами. Вона прагне переконати покупцiв, що її товар найкращий, або, принаймні, один з найкращих.
Недиференційований маркетинг – економічний. Витрати на виготовлення, підтримку його запасів і транспортування невеликі. Витрати на рекламу при недиференційованому маркетингу також мінімальні. Відсутність необхідності проведення маркетингових досліджень сегментів ринку і відсутність планування розбивки ринку на сегменти веде до зниження витрат на маркетингове дослідження і на управління виробництвом.
Фірма, яка вибрала недиференційований маркетинг, здебільшого створює товар, розрахований на найбільші сегменти ринку. Коли так діють декілька фірм відразу, то у великих сегментах виникає інтенсивна конкуренція, а покупці в менших сегментах отримують менше задоволення. В цьому випадку робота у великих сегментах ринку може стати невигідною, так як там точиться велика конкуренція.
Тут варто згадати наше спільне підприємство ЗАЗ-DАEWOO, вони вирішили стати монополістами на українському ринку легкових автомобілів, як мені здається, використовуючи недиференційований маркетинг, підкріпленний законами, що обмежують ввіз автомобілів іноземних виробників. Вони прагнули при мінімум затрат отримати максимум прибутку. Але все ж таки їхній товар залишився неконкурентноспроможним, ЗАЗ-DАEWOO зупинило своє виробництво.
Диференційований маркетинг
В цьому випадку фірма вирішує охопити декілька сегментів відразу, і розробляє для кожного з них окремі товари. Пропонуючи різні товари, фірма прагне збільшити збут і глибоко проникнути на кожен досліджуваний нею сегмент. Вона розраховує, що укріпивши свої позиції в декількох сегментах ринку їй пощастить ідентифікувати у свідомості споживачів фірму з даною товарною категорією. Більш того, фірма розраховує на ріст повторних покупок, оскільки саме її товар відповідає прагненням споживачів, а не навпаки. Зараз до практики диференційованого маркетингу звертається більшість фірм.
Концентрований маркетинг
Багато фірм вбачають і третю маркетингову можливість, особливо привабливу для підприємств з обмеженими ресурсами. Замість концентрації
зусиль на невеликій долі великого ринку фірма концентрує їх на великій долі одного або декількох невеликих ринків.
Завдяки концентрованому маркетингу фірма забезпечує собі міцну ринкову позицію в обслуговуваних нею сегментах, оскільки вона краще за інших знає потреби цих сегментів і вже має певну репутацію. Крім того, за рахунок спеціалізації виробництва, розповсюдження і заходів стимулювання збуту фірма досягає економії у всіх сферах своєї діяльності.
Але концентрований маркетинг пов’язаний з підвищеним рівнем ризику. Вибраний сегмент ринку може не справдити покладенні на нього надії. А може статися і так, що у вибраний вами сегмент ринку захоче ввійти конкурент. У зв’язку з цим багато фірм віддають перевагу тому, щоб диверсифікувати свою діяльність, охопивши декілька сегментів ринку.
Комплекс маркетингу фірми | Ринок
Недиференційований маркетинг
Варіант 1
Комплексу маркетингу фірми |
Сегмент ринку 1
Варіант 2
Комплексу маркетингу фірми |
Сегмент ринку 2
Варіант 3
Комплексу маркетингу фірми |
Сегмент ринку 3
Диференційований маркетинг
Комплекс |
Сегмент ринку 1
маркетингу |
Сегмент ринку 2
фірми |
Сегмент ринку 3
Концентрований маркетинг
Схема 5 – Три варіанти стратегії охоплення ринку
(Джерело: Котлер Филип, Основы маркетинга: Пер. с англ. — Москва: «Ростингер», 1996. — С.270.).
Аналітична частина
2 Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства
2.1 Загальна характеристика ВАТ
„Івано-Франківськбджолопром”
Відкрите Акціонерне Товариство „Івано-Франківськбджолопром” створене 13 червня 1997 р. і являє собою самостійну господарську одиницю, яка функціонує на принципах економічності і правової самостійності, з правом прийняття робочої сили.
ВАТ „Івано-Франківськбджолопром” займається:
виготовленням лікарських препаратів на основі бджоло продуктів;
розведенням бджолиних сімей;
селекцією та ветеринарним обслуговуванням у галузі бджільництва;
забезпеченням необхідним реманентом та кормами;
вивченням кормової бази для збільшення виробництва меду.
2.2 Аналіз основних техніко-економічних показників
Першочерговим завданням будь-якої організації чи підприємства є забезпечення прибутковості, яка характеризується такими основними техніко-економічними показниками, як: –
виручка від реалізації продукції; –
чистий дохід;–
рентабельність реалізованої продукції;–
валовий прибуток;–
собівартість реалізованої продукції;–
середня спискова чисельність працівників та ін.
Таблиця 1.1 – Основні техніко-економічні показники
Показники | Одиниці виміру | Роки
2002 | 2003 | 2004
Виручка від реалізації продукції | грн. | 42253,2 | 97489,6 | 122846,4
Чистий дохід | грн. | 36193,2 | 84599,2 | 108435,8
Собівартість реалізованої продукції | грн. | 28193 | 47232 | 56448
Валовий прибуток | грн. | 8000,2 | 37667,2 | 51987,8
Рентабельність реалізованої продукції | % | 0,28 | 0,79 | 0,92
Чисельність працюючих | чол. | 48 | 50 | 53
Динаміку зміни таких абсолютних показників, як дохід від реалізації продукції та собівартість реалізованої продукції зобразимо на рисунку 1.1.
Рисунок 1.1 – Динаміка абсолютних показників
На рисунку 1.1 бачимо, що з 2001 по 2003 рік значно збільшилась виручка від реалізації продукції