основних торгово-технологічних процесів відіграють і неторгові приміщення. До них включають:
- cкладські приміщення, де здійснюється приймання, зберігання та підготовка товарів до продажу. У складі цих приміщень може бути виділено: приміщення для розвантаження товарів; приміщення для приймання товарів за кількістю (при розпакуванні тари) та якістю; комори для зберігання різних видів товарів, охолоджувальні камери для зберігання швидкопсувних товарів; фасувальні; приміщення для комплектування покупок на замовлення покупців та деякі інші;
- підсобні приміщення, до складу яких входять приміщення для зберігання тари, посуду, інвентарю, пакувальних мате-ріалів; майстерні з ремонту обладнання, інвентарю, тари; експе-диції, що здійснюють доставку товарів покупцям, та інші;
- службово-побутові приміщення; — це адміністративні приміщення для управлінського персоналу та фахівців окремих функціональних служб, приміщення кімнат відпочинку та приймання їжі, гардеробних, душових, санвузлів тощо. Питома вага площі магазину, що відводиться під ці приміщення, не перевищує 5%.
- технічні приміщення;
- комунікаційні приміщення.
При проектуванні та будівництві нових магазинів і реконст-рукції існуючих необхідно підвищити у загальній площі частку торгової площі (на даний час у багатьох магазинах вона не є оптимальною) і забезпечити оптимальне співвідношення між неторговими приміщеннями. Всі приміщення магазину повинні бути розміщені так, щоб забезпечити раціональний взаємозв'язок між ними, створити оптимальні умови для праці торгового персоналу і здійснення покупки споживачами, а також умови для збереження товарно-матеріальних цінностей. Для цього необхідно дотримуватись таких вимог:
торгові приміщення повинні бути безпосередньо зв'язані з приміщеннями для зберігання і підготовки товарів до продажу, щоб можна було оперативно забезпечити поповнення товарних запасів у торговому залі, використовуючи найкоротші шляхи переміщення товарів;
торговий зал і комори слід розміщувати на одному рівні, оскільки горизонтальне переміщення товарів, порівняно з вертикальним (ліфтами), менш енерго- та трудомістке;
торговий зал повинен бути зв'язаний з приміщеннями для приймання товарів якомога коротшими шляхами, що особливо важливо при надходженні товарів у тарі-обладнанні;
приміщення для зберігання товарів повинні бути непрохідними з максимальним наближенням до приміщень, де здійснюється приймання та підготовка товарів до продажу;
приміщення для зберігання тари, обмінного фонду контейнерів, пакувальних матеріалів та інвентарю доцільно розміщувати безпосередньо поблизу приймальної або розвантажувальної рампи;
пункт приймання тари від населення повинен мати окремий вхід і бути з'єднаним з розвантажувальною платформою для перевантаження тари з комори на автотранспорт;
службово-побутові приміщення повинні бути зв'язані з торговими приміщеннями, а також приміщеннями для приймання, зберігання і підготовки товарів до продажу. В свою чергу, між приміщеннями цієї групи повинен бути забезпечений належний взаємозв'язок. Наприклад, між приміщеннями для відпочинку та їдальнею (буфетом, кафе).
В цілому розміщення приміщень та їх планування повинні забезпечити можливість впровадження в магазинах сучасного обладнання та новітніх технологій здійснення торговельної діяльності.
Серед основних факторів, що здійснюють вплив на організацію торговельно – технологічних процесів можна виділити наступні:
розмір торговельного підприємства
спеціалізація магазину
технологічні можливості
склад та структура асортименту тощо.
Таким чином сутність торговельно-технологічних процесів розкриває необхідність їх комплексного підходу до їх організації.
2. Методи роздрібного продажу товарів та оцінка якості торговельного обслуговування
Важливим елементом організації обслуговування покупців у магазині є метод продажу товарів. Він визначає зміст усіх основних і значної частини допоміжних торгово-технологічних процесів, отже від нього значною мірою залежать якість обслуговування покупців та ефективність діяльності суб'єкта господарювання.
Метод роздрібного продажу товарів — це сукупність дій і способів, за допомогою яких здійснюється процес продажу товарів покупцям.
Основними етапами здійснення купівлі-продажу є:
ознайомлення покупця з асортиментом товарів, що пропонується до продажу;
формування мотивації вибору товарів покупцем;
відбір вибраних товарів (при необхідності їх відмірювання, нарізання, зважування);
4) розрахунок за вибрані товари і одержання покупки. Найважливішими з них є перші три етапи, протягом яких формується покупка і приймається кінцеве рішення щодо придбання відібраних товарів. Залежно від ступеня участі торгового персоналу в обслуговуванні покупців при формуванні покупки та особливостей технології продажу виділяють такі методи роздрібного продажу товарів: з індивідуальним обслуговуванням покупців; самообслуговування; за зразками то-варів; на замовлення покупців.
Для методу продажу товарів з індивідуальним, обслуговуванням покупця найбільш характерним є те, що елементи формування покупки в основному здійснюються за допомогою продавця у присутності покупця.
При продажу за цим методом покупці не мають безпосереднього доступу до товарів: його обмежено прилавком, лотком чи іншим торговим обладнанням. Покупці вибирають товар за допомогою обслуговуючого персоналу. Однак можливий і самостійний вибір товару без його показу і консультування продавцем. Це має місце при продажу товарів простого асортименту і добре відомих покупцям, а також коли викладка товарів достатньо наближена до покупців, особливо якщо вона відкрита. При відкритій викладці товари розміщуються на робочому місці продавця; покупці, не очікуючи черговості обслуговування продавцем, самостійно оглядають і вибирають потрібні товари, при необхідності консультуються з продавцем.
З відкритою викладкою рекомендується продавати фарфоро-фаянсовий посуд, електротовари, тканини, тюлегардинні вироби, книги, періодичні видання тощо.
При продажу товарів з індивідуальним обслуговуванням покупців відпуск товару з видачею розрахункового документа, що підтверджує акт купівлі-продажу, здійснюється продавцем після розрахунку за нього. Розрахунок за товар може здійснюватися або безпосередньо через реєстратор розрахункових операцій, встановлений на прилавку, або через той, що встановлений у торговому залі для обслуговування різних відділів (секцій).
Цей метод продажу товарів дає змогу найбільшою мірою індивідуалізувати процес обслуговування покупців, допомогти їм вибрати товари, але він є найбільш трудомістким для торгового персоналу, потребує більшої його чисельності та є менш зручним для покупців при огляді й виборі товарів.
Продаж товарів за цим методом в нинішніх умовах є основ-ним, але з часом його питома вага в загальному обсязі реа-лізації товарів суттєво знизиться. Він збереже своє