значення при реалізації живої риби, деяких делікатесних продуктів, ювелірних виробів, годинників та деяких інших видів товарів, що потребують значного консультування та персонального обслуговування, а також дорогокоштних товарів, що потре-бують особливих заходів щодо збереження при їх огляді та виборі покупцями.
До числа методів продажу товарів, де усі основні етапи формування покупки здійснюються покупцем самостійно, нале-жить самообслуговування.
Самообслуговування — це спосіб продажу товарів, у процесі якого покупець має вільний доступ до товарів, відкрито викладених на обладнанні у торговому залі, самостійно їх оглядає, відбирає, доставляє до місць розрахунку, що роз-міщуються при виході з магазину (поверху чи споживчого комплексу), й оплачує відібрані товари.
При самообслуговуванні покупець, якщо йому потрібно, має можливість проконсультуватися у продавців-консультантів. У торговому залі магазину самообслуговування можливе й відкриття прилавків обслуговування з продажу товарів, що потребують нарізання, зважування, відмірювання та іншої участі продавця у виборі та відпуску товару. Ці товари відпускаються без попередньої оплати їх вартості — розрахунок здійснюється за усі відібрані товари в єдиному вузлі розрахунку. Якщо суб'єкт господарювання здає частину торгової площі в оренду, то обслуговування і розрахунок за відібрані в таких відділах товари здійснюється відокремлено.
У колишньому СРСР, у тому числі й в Україні, самообслуговування почало впроваджуватися значно пізніше – з 50-х рр. 20 ст. За часи трансформаційного періоду, який супроводжувався падінням життєвого рівня значної частини населення, деспеціалізацією магазинів, поширенням практики здачі в оренду частини торгової площі магазинами, зокрема магазинами з універсальним асор-тиментом товарів, та через інші причини відбулося значне скорочення кількості магазинів самообслуговування
Продаж товарів за зразками — це метод, згідно з яким покупець самостійно або за допомогою продавця-консультанта відбирає необхідний йому товар з виставлених у торговому залі зразків усього наявного в магазині асортименту. Після огляду товарів і формування мотивації його вибору покупець розраховується за вибраний товар і отримує покупку із сфор-мованого запасу аналогічних товарів, який може реалізува-тися на робочому місці продавця, в коморах (на складах) магазину, на складах товаровиробника чи оптового торговця.
Цей метод продажу товарів найбільш доцільно використовувати в торгівлі великогабаритними товарами, оскільки вони потребують значної торгової площі для показу. Продаж таких товарів за зразками та з доставкою купленого товару безпосередньо від товаровиробника (особливо це доцільно, коли товаровиробник і споживач знаходяться в одному місті, тобто на невеликій відстані один від одного) або зі складів оптового торговця дають змогу скорочувати шляхи переміщення товарів, зменшити транспортні витрати, кількість перевантажень товарів, а отже й чисельність працівників, зайнятих на вантажно-розвантажувальних роботах, та зберігати якість товарів.
Зразки розміщуються в торговому залі відповідно до їх габаритів на відповідному торгово-технологічному обладнанні — подіумах, стендах, візках, столах, піддонах тощо.
Метод продажу товарів на замовлення покупців — це здебільшого позамагазинний продаж товарів, який дає змогу певною мірою збільшувати обсяг товарообороту магазину. Найчастіше замовлення на товари приймаються магазином по телефону, а в останні роки — й за допомогою комп'ютера через Інтернет-магазини.
Спроба створити в роздрібній торгівлі України самостійні типи магазинів, що спеціалізувалися б на продажу товарів на замовлення покупців, не набула розвитку.
Отже, основним методом продажу товарів у магазинах при створенні необхідних умов повинно бути самообслуговування.
Одним із важливих показників конкурентоспроможності тор-гового об'єкта є рівень торговельного обслуговування покупців.
Під торговельним обслуговуванням розуміють діяльність (іноді й «невідчутну», бо нематеріальна) роздрібного торговця (продавця) при безпосередній взаємодії з покупцем, яка спрямована на задоволення його потреб у процесі придбання това-ру та/або послуги.
Рівень торговельного обслуговування обумовлює низка факторів:
місце споживача на ринку — в умовах ринкової економіки він є його господарем;
ступінь жорсткості конкуренції на споживчому ринку;
стан розвитку економіки країни, ступінь її стабільності, рівень інфляції;
стан розвитку вітчизняного виробництва споживчих товарів;
життєвий рівень населення, спосіб його життя;
стан організації товаропостачання і ступінь ефективності взаємодії виробників, оптових посередників і суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі;
фінансовий стан усіх суб'єктів ринку — ланок, що доводять товари від виробників до споживачів;
мотивація праці, система її оплати і стимулювання;
рівень професіоналізму і в цілому культурний рівень обслуговуючого персоналу;
ступінь ефективності державного регулювання в сфері роздрібної торгівлі і забезпечення захисту прав споживачів.
Чим краще вирішується усе вищезазначене на макро- та мікрорівнях, тим досконалішою буде система торговельного обслуговування в країні та вищим рівень його якості у конкретному торговому об'єкті.
Система торговельного обслуговування — це цілісна єдність взаємопов'язаних елементів, що забезпечують здійснення торговельного обслуговування в об'єктах торгівлі.
Якість обслуговування покупців у магазині формується значною кількістю елементів, які відіграють немалу роль у забезпеченні його належного рівня. Слід розрізняти зовнішні елементи, які визначають рівень якості торговельного обслуговування в усіх торгових об'єктах залежно від стану структурно-територіальної організації роздрібної торгової мережі в конкретному населеному пункті, та внутрішні елементи, характерні для окремого торгового об'єкта.
До зовнішніх елементів, що визначають якість системи торговельного обслуговування в цілому, належать:
забезпечення населення необхідною кількістю різних видіві типів об'єктів торгівлі за спеціалізацією та розмірами;
оптимальне співвідношення магазину і поза магазинних форм продажу товарів, у тому числі традиційних (ринків, дрібнороздрібної торгової мережі) і новітніх, створених на основі застосування комп'ютерної і телекомунікаційної техніки та технології;
раціональне розміщення торгових об'єктів на території населеного пункту.
Від стану вирішення цих питань перш за все залежатимуть затрати часу покупців на дорогу до магазинів та інших торгових об'єктів, широта й глибина пропонованого асортименту товарів і різноманітність послуг, зручність та комфорт при їх придбанні. До числа основних внутрішніх елементів, які залежать від суб'єкта господарювання, належать:
1. Повнота асортименту товарів протягом усього робочого дня торгового об'єкта. Забезпечення широкого