Це викличе додаткову необхідність в наступних працівниках: начальник відділу – 1 чоловік, начальник груп – 1 чоловіка, старші виконавці – 3 чоловіка. Таким чином, витрати на заробітну пату додатково складуть :

Взп = (800 • 1 + 700 • 1 + 600 • 3) • (1 + 0,37) • 12 = 54252 (грн.)

Удосконалена структура управління підприємством представлена в додатку Б.

Річна економія по витратам на утримання загальнозаводського персоналу складе :

Е = 187416 – 54252 = 133164 (грн.)

Висновки

Організаційна структура управління - це су-купність організаційно впорядкованих відносин і зв'язків між ланками та рівнями керівництва.

Структура управління організацією, чи організаційна структура управління - одне з ключових понять менеджменту, тісно пов'язане з цілями, функціями, процесом управління, роботою менеджерів і розподілом між ними повноважень.

Оскільки організаційні структури визначаються планами, то суттєві зміни в планах потребують змін і в структурі. Вимоги зовнішнього середовища та цілі організації є тими факторами, від яких знач-ною мірою залежить організаційна структура.

У сучасній теорії менеджменту виділяються два типи управління організаціями: бюрократичний і органічний. Вони побудовані на принципово різних підставах і мають специфічні риси, що дозволяють виявляти сфери їхнього раціонального використання і перспективи подальшого розвитку.

У економічній літературі існує досить широко представлена класифікація організаційних структур управління. Але при всьому їх розмаїтті, всі ці організаційні структури управління можна звести до різних модифікацій лінійних, функціональних і змішаних структур.

У лінійній структурі кожний підлеглий має лише одного керівника і в кожній ланці виконуєть-ся весь комплекс робіт, пов'язаних з управлінням об'єктом.

Функціональна структура управління будується на ієрархії органів, які забезпечують виконання кожної функції управління на всіх рівнях.

Лінійно-функціональна структура дозволяє організувати управління виробничими процесами за лінійною схемою, а функціональні підрозділи надають методич-ну допомогу, готують інформацію, виконують різні управлінські завдання для відповідних лінійних керівників.

Дивізіональна організаційна структура - тип організаційної структури, розробле-ний в інтересах великих організацій, для яких функціональні структури вже не є ефективними.

Проектна структура організації - це тимча-сова структура, яка створюється для вирішення конкретної задачі.

В матричній організації члени проектної організації (групи) підкоряються як ке-рівнику проекту, так і керівникам тих функціо-нальних відділів, в яких вони працюють постійно.

Основу бригадної структури управління складає групова форма організації праці і виробництва.

На прикладі підприємства ВАТ “Вінницький завод тракторних агрегатів” була проаналізована виробничо-господарська діяльність підприємства за три роки та охарактеризована структура управління підприємством. Аналіз показав, що організаційна структура управління ВАТ “Вінницький завод тракторних агрегатів” побудована за лінійно-функціональним принципом (або змішаним).

Одним з найважливіших елементів загальної системи управління є вибір та постійне удосконалення організаційної структури управління підприємством. Це питання є досить важливим і актуальним на підприємствах України, так як в період переходу до ринкових відносин міняється форма власності, а отже, і підхід як до побудови організації і системи управління нею, так і до повноважень, функцій, обов’язків працівників, особливо керівництва.

На основі аналізу організаційної структури управління найбільш доцільним напрямком удосконалення апарату управління запропонували розподіл відділу маркетингу і збуту на відділ маркетингових досліджень, відділ формування попиту та стимулювання збуту, відділ сервісу, відділ реклами, а також скорочення чисельності деяких структурних підрозділів підприємства.

Загальний економічний ефект від запропонованих заходів має скласти 133164 грн.

-

Список використаної літератури

Андрушків Б.М., Основи менеджменту.- Л.: Видавництво “Світ”, 1995 – 294 с.

Бодди Д., Пэйтон Р. Основы менеджмента / Под ред. Ю.Н. Кап-туревского. - СПб.: Питер, 1999. - 816 с.

Большаков А.С., Михайлов В.И. Современный менеджмент: теория и практика. - СПб.: Питер, 2000. - 416 с.

Веснин В.Р. Основы менеджмента: Учебник. - М.: ИМПЭ, 1999. - 480 с.

Виханский О.С., Наумов А.Н. Менеджмент: Учебник. - М.: Гардарики, 2000. - 528 с.

Герчикова И.Н. Менеджмент: Учебник. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 501 с.

Завадский Й.С. Менеджмент. - М.: УФІМБ, 1997. Т. 1 - 543 с.

Кабушкин Н.И. Основы менеджмента: Учебное пособие. - М.: Остожье, 1999.-336 с.

Мескон М. X., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М.: Дело, 1992. – 562 с.

Нємцов В.Д., Довгань Л.Є., Сініок Г.ФІ. Менеджмент організацій. – К.: ТОВ “УВПК “ЕксОб”, 2003. – 392 с.

Олійник С.У., Менеджмент. - К.: Проза,1997.- 174 с.

Румянцева З.П. Менеджмент организации. – М.: ИНФРА,1995. – 429 с.

Тарнавська Н. П., Пушкар Р. М. Менеджмент; Теорія та практика. Підручник для вузів. - Тернопіль, 1997.

Хміль Ф.І., Менеджмент.- К.: Вища школа, 1995- 339с.

Шегда А.В. Основы менеджмента: Учебное пособие. – К.: Товариство “Знання”, КОО, 1998. – 512 с.