-18,7 | 0,0369 | 3,9699
5. Середня заробітна плата 1 працівника, грн. | 460,85 | 606,09 | 654,52 | 193,67 | 120,41 | 48,438 | 15,825
6. Рентабельність,%:
- основної діяльності | 6,0024 | 6,2994 | 6,3227 | 0,3202 | 5,3353 | 0,0233 | 0,3698
- продажу | 6,5517 | 5,8619 | 5,6913 | -0,86 | -13,13 | -0,171 | -2,91
- капіталу | 3,9129 | 6,6514 | 6,607 | 2,6941 | 68,851 | -0,044 | -0,668
Аналіз розрахованих показників дозволяє зробити висновки, що на підприємстві в 2005 році спостерігається наступне: продуктивність праці зросла на 13,79 тис. грн./ чол. (27,75 – 13,96) або на 98,8 % порівняно з 2003 роком і знизилась на 1,65 тис. грн./ чол. (27,75 – 29,37) або на 5,5 % порівняно з 2004 роком; фондовіддача зросла на 0,314 грн. (0,811 – 0,497) або на 63,2 % в 2005 році порівняно з 2003 роком і зменшилась на 0,02 грн. (0,811 – 0,835) або на 2,9 % в порівнянні з 2004 роком. Оборотність власного капіталу зросла в 2005 році порівняно з 2003 на 0,82 пункти (2,79 – 1,97) або на 41,6 % і порівняно з 2004 роком знизилась на 0,23 пункти (2,79 – 3,04) або на 8,2 %. Середня заробітна плата 1 працівника в 2005 році зросла порівняно з 2003 роком на 193,67 грн. (654,52 – 460,85) або на 120,4 % і на 48,44 грн. (654,52 – 606,09) або на 15,8 % порівняно з 2004 роком. Але таке зростання заробітної плати не позитивно характеризує роботу підприємства, так як заробітна плата зростає швидше, ніж продуктивність праці, тобто, трудові ресурси підприємства використовуються неефективно. Рентабельність основної діяльності незначно зростає в 2005 році порівняно з 2003 роком на 0,32 % (6,32 – 6,00) і на 0,02 % (6,32 – 6,3) порівняно з 2004 роком, рентабельність продажу поступово знижується у 2005 році порівняно з 2003 роком на 0,86 % (5,69 – 6,55) і на 0,17 % (5,69 – 5,86) порівняно з 2004 роком.
Таким чином, узагальнюючи висновки про роботу підприємства можна відмітити зростання в 2005 році кількісних показників і зниження показників ефективності використання ресурсів підприємства, що може свідчити про недостатню ступінь їх використання.
2.2 Аналіз структури управління ВАТ “ВЗТА”
Система управління підприємством розглядається як своєрідний механізм управлінських відношень, які включають в себе:
- закони управління, тобто найбільш суттєві, що повторюють взаємозв’язки між елементами системи управління, які забезпечують її цілісність та дійсність;
- інформацію, тобто сукупність даних, відомостей про соціальні та виробничі процеси;
- організаційну структуру, тобто внутрішню будову системи управління, яка відображає особливості функцій та методів управлінської діяльності;
- технічні засоби збору, обробки та зберігання інформації, які суттєво перевищують продуктивність управлінської праці;
- кадри управління, тобто керівників, спеціалістів, допоміжний персонал.
Виробнича структура підприємства включає цехи і служби, що здійснюють різні функції, які забезпечують виконання планів у встановлені строки, що відповідають договірним зобов‘язанням перед споживачами випускаємої продукції. В свою чергу, цехи мають свою виробничу структуру, в яку входять ділянки, а в структуру ділянок входять відповідні робочі місця.
Цехи поділяються на основні і допоміжні. В основних цехах виконуються основні виробничі процеси, і вони, в свою чергу, поділяються на заготівельні (ливарний цех) і оброблювальні (механоскладальні цехи №№ 1,3,4,5 і термічна ділянка).
Допоміжні цехи поділяють на виробничі і обслуговуючі. До виробничих належать інструментальний цех, ремонтно-механічний і ремонтно-будівельний цехи. До обслуговуючих цехів належать – транспортний цех, підрозділи енергопостачання, газопостачання, заводські лабораторії.
Також виділяється обслуговуюче господарство (складське, транспортне, енергетичне).
Для ВАТ “Вінницький завод тракторних агрегатів” характерна подетальна (змішана) форма спеціалізації, яку можна розглядати як сполучення предметної і технологічної спеціалізації. Така спеціалізація характерна для підприємств масового та крупносерійного виробництва.
Заготівельні цехи організуються за технологічним принципом, тобто в залежності від технологічних процесів, що виконуються в них і незалежно від того, які види продукції будуть оброблюватись із загальної номенклатури продукції підприємства.
Обробляючі цехи організуються за предметним принципом, тобто цехи будуються за ознакою виготовлення кожним з них або визначеного виробу, або будь-якої його частини (вузла, агрегату).
Організаційна структура управління характеризується визначеним складом, підпорядкованістю підрозділів і ланок управління, що виконують визначені функції, чіткою організацією управлінської праці на основі використання сучасних засобів обчислювальної і організаційної техніки.
Організаційна структура управління ВАТ “Вінницький завод тракторних агрегатів” побудована за лінійно-функціональним принципом (або змішаним) (додаток А). Лінійно-функціональна структура включає переваги лінійної та функціональної структур, представляє собою єдинність розпорядництва та кваліфіковане здійснення функцій управління спеціальним апаратом підприємством. Для неї характерна ієрархічність управління. Представлені ланки управління у вигляді самостійних структурних підрозділів, що виконують визначені функції (відділ праці і заробітної плати, бухгалтерія) і лінійних керівників (начальник цеху, майстер тощо) розподіляються за рівнями управління. Така структура дозволяє чітко розподіляти функції управління і тим самим забезпечити ефективне управління кожною ланкою управління.
У відповідності з організаційною структурою управління на чолі ВАТ “Вінницький завод тракторних агрегатів” стоїть голова правління. Він є господарським керівником і здійснює управління виробничо-господарською діяльністю, забезпечує виконання плану економічного і соціального розвитку, відповідає за досягнення запланованих показників роботи підприємства.
Голові правління безпосередньо підпорядковані начальники цехів, які здійснюють технічне і господарське управління діяльністю цехів, також голова правління здійснює і організує підготовку виробництва, працю робочих, ІТР, службовців тощо.
Серед замісників голови правління виділяється перший замісник – головний інженер. Він відповідає за технічну підготовку, обслуговування виробництва, використання передового досвіду, підвищення якості продукції