Базисним показником на ринку капіталів е ставка відсотка. Структура процентних ставок

Урядовий вплив на ринок капіталів здійснюється у формі інтервенцій, покупки і продажі цінних паперів і за допомогою кредитної політики: установлення дисконтної ставки центральних банків, визначення розмірів банківських резервів і т.д. У періоди економічного бума й інфляції уряд, як правило, підвищує дисконтну ставку, що приводить до скорочення попиту на капітал, щодо економіки України, то однією з найважливіших для України проблем на даному етапі розвитку є пошук джерел фінансування реструктуризації національної економіки. Тому питання залучення іноземних інвестицій стає дуже важливим.

Досягнуте останнім часом зростання у промисловому секторі безумовно підвищить інтерес іноземних інвесторів до українського виробництва як об'єкта для капіталовкладень. Та поки що капіталовкладення в основні фонди на підприємствах перебувають на досить низькому рівні, причому відносний обсяг цих вкладень постійно знижується.

B цілому українська промисловість має невисокий рівень відновлення основних фондів, що не створює необхідної бази для підвищення конкурентоспроможності. Ситуація на українських підприємствах сприяє приходу тимчасових іноземних інвесторів, для зацікавлених у серйозних вкладеннях у розвиток виробництва, і створює труднощі для інвесторів стратегічних.

За останній раз частка інвестицій в промисловість у загальному обсягу прямих інвестицій а економіку збільшилась на 0,5%. При цьому зріс інтерес до вкладень у промисловість. Іншою ознакою сучасної структури іноземних інвестицій в промисловість України є те, що далеко не всі підприємства з іноземними інвестиціями на сьогодні здійснюють виробництво. Так, із 1986 підприємства з іноземними інвестиціями в промисловості тільки 1126, або 57% їх загальної кількості, випускають продукцію. Для іноземних інвесторів у такій ситуації природним було б проведення процедури банкротства і вивезення хоча б частки інвестованого майна та коштів. Те, що іноземні інвестори не продають активів, говорить про їх довіру до реформ в Україні та сподівання на порівняно швидке піднесення вітчизняної економіки, успіх ринкових перетворень в Україні значною мірою залежить від дієвості державного . контролю за функціонуванням окремих суб'єктів ринку. Застосування державного регулювання вважається виправдним у тому разі коли певний товар чи послуга створюється єдиним виробником за умови, що конкуренція між аналогічними підприємствами з об'єктивних причин неможлива, а зростання обсягу виробництва супроводжується зменшенням питомих витрат. Класичним прикладом є природні монополії, а саме: компанії, фірми, що займаються енерго-, газо-, водопостачанням, зв'язок місцевого користування.

За роки реформ через брак інвестиційних ресурсів ситуація у цих сферах значно ускладнилась. Так, за 1996 - 1998 pp. інвестиції в основний капітал електроенергетики та газової промисловості, залізничного транспорту скоротилась приблизно вдвічі, а настової індустрії - втричі. На фоні цих явищ загальне спрацювання основних фондів на залізницях в окремих випадках досягла 80 - 90%, 15 - 17 % колій непридатні для подальшого використання; вийшли з ладу 18 % ліній електропередавання.

Значне скорочення капіталовкладень стало також однією з причин спаду виробництва практично в усіх сферах діяльності природних монополій. Вихід із зазначеної ситуації вбачається в активізації всіх видів інвестиційних ресурсів, інвестиційне забезпечення об'єктів інфраструктури тісно пов'язане з їхнім роздержавленням. Останнє розглядається як один із напрямів підвищення інвестиційної привабливості суб'єктів природних монополій України. Нині переважна більшість компаній - природних монополій перетворена на акціонерні товариства, 100 % акцій яких належать державі. Залучення до них приватної ініціативи можливо шляхом зміни суб'єкта управління-державними корпоративними травами. Ця модель передбачає передавання всіх 100 % акцій на конкурсній основі на певний проміжок часу в довірче управління іншим суб'єктам ринку. Приватизація частини активів компанії відкриває можливості для злиття розрізнених коштів капіталів один спільний капітал. Його власний капітал спочатку утворюється за рахунок коштів отриманих від продажу акцій, а далі може зростати шляхом капіталізації прибутку та додаткове емісії акцій чи облігацій. Об'єктивна необхідність роздержавлення через продаж частини активів природних монополістичних структур у приватну власність зумовлена також деякими іншим регламентуючими факторами.

Оцінюючи різні методи приватизації, які переважаючі, слід відзначити спосіб продажу акцій. Дуже важливо мати належний контроль за дотриманням, умов аукціону в післяприватизаційний період, бо конкурс проекти перетворюється на „конкурс обіцянок”, які щедро роздаються учасникам торгів.

Таким чином, трансформація відносин власності шляхом залучення приватного капіталу її приватної ініціативи могла б стати дієвішим чинником подальшої активізації інвестиційної діяльності в об'єктах природних монополії, а відтак і в інших галузях вітчизняної економіки.

РОЗДІЛ 2. Особливості ринку капіталу

2.1. Суб’єкти ринку капіталу

Банк - установа, що акумулює грошові кошти і заощадження та здійснює кредитно-розрахункові та інші операції.

Банки виникають на основі товарно-грошових відносин, і тому існують при різних суспільно-економічних формаціях. На практиці в сучасних умовах функціонує велика кількість банків. В залежності від того або іншого критерію їх можна класифікувати наступним чином.

За формою власності розрізняють акціонерні, неакціонерні, кооперативні, муніципальні, комунальні, державні та змішані, міждержавні (міжнародні) банки.

За терміном надання кредитів - банки короткострокового, середньо - та довгострокового кредитування.

За національною належністю — національні та іноземні банки.

За функціями та характером діяльності виділяють депозитні, універсальні та спеціалізовані банківські установи.

Акціонерні банки організовуються у формі акціонерних компаній. В сучасних умовах акціонерна форма є головною формою організації банків, у промислове розвинутих країнах.

Неакціонерні банки знаходяться у власності партнерів або індивідуальних осіб.

Кооперативні банки -